Вирок № 14441431, 22.03.2011, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 1-39/11

ВИРОК

Іменем України

21 березня 2011 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого, суддіСтадника І.М.,

при секретаріБарановій О.М.,

з участю прокурораГантімурової Н.В.,

захисникаадвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, монаха Свято-Різдвяного чоловічого монастиря церковної общини с. Ільківка Вінницького району Вінницької області, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

3 лютого 2007 року біля 0 год. 30 хв. ОСОБА_5, знаходячись на вул. Садовій в с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, неподалік сільського продуктового магазину, в ході сварки з ОСОБА_6, яка розпочалася на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли раптово, за допомогою деревяної бити, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, умисно, наніс 5-6 ударів по різних частинах тіла останнього, в тому числі і по голові, в результаті чого потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких помер.

Так, згідно висновку експерта №9(129)-07 від. 29.03.2007 року вказано, що при проведенні судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_6, виявлена закрита черепно-мозкова травма: крововилив в мякі тканини голови в скроневій ділянці зліва; епідуральний крововилив в лівій скронево-тімяній ділянці обємом 130 мл. Виявлена в ОСОБА_6 черепно-мозкова травма виникла від дії тупого твердого предмету (предметів), належить до тяжкого тілесного ушкодження, як такого, що викликало небезпечне для життя явище набряк та дислокацію головного мозку, та стоїть в причинному звязку зі смертю. Причиною смерті ОСОБА_6, стала закрита черепно-мозкова травма у вигляді епідуральної гематоми, що ускладнилась набряком та дислокацією головного мозку.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину за ч. 2 ст. 121 КК України не визнав і суду пояснив, що деревяну биту йому дав його друг ОСОБА_7 за кілька днів для події, для самооборони, так як в нічний час він зустрічав невідомих йому хлопців. Коли він з хлопцями домовився піти на зустріч випускників, взяв биту з собою з тим, щоб на зворотному шляху віддати її ОСОБА_7 Таким чином, в ніч з 2 на 3 лютого 2007 року в нього з собою була зазначена бита. Коли він біля 23-50 год. заходив до клубу, то залишав її поряд з приміщенням, в снігу. Пізніше ОСОБА_7 забрати биту не захотів, а тому він залишив її в себе, в рукаві куртки.

Повертаючись з клубу, він з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 побачили попереду, за 70-100 метрів 6 людей, 3 з яких залишились біля магазину, а 3 кудись пішли.

Підійшовши ближче, помітили, що біля магазину залишились ОСОБА_6, ОСОБА_10 і ОСОБА_11. Проходячи повз них він сказав: «Добрий вечір», а у відповідь почув чоловічий голос «Хто такі». В свою чергу він відповів «Дід Пихто», а ОСОБА_7 запитав, яка різниця хто.

Вони проходили далі, а ОСОБА_6 почав підходити до них, запитувати хто такі, куди йдуть, звідки взялися. Далі ОСОБА_6 почав нецензурно лаятися, на що він відповів тим же. Після цього ОСОБА_6 вдарив його в підборіддя

Він, ОСОБА_5, випустив з рукава биту, а оскільки ОСОБА_13 вдарив його по голові кулаком, йому на очі впала шапка, і він почав махати битою перед собою та відходити назад. Битою розмахував зліва направо, тримаючи її на рівні грудей.

Оскільки ОСОБА_6 продовжував наступати, він відчував контакти бити з його тілом. Бачити не бачив, проте думає, що попадав по руках, одягу. Завдав таким чином максимум 5 ударів. При цьому він задирав голову з тим, щоб хоч щось побачити, бо шапка налізла на очі.

Далі підійшов ОСОБА_7 і розтягнув їх. Він з хлопцями пішли далі, а потім почули позаду свист хлопців і зачекали на них. ОСОБА_6 підійшовши відвів його в сторону і сказав віддати биту, бо вона йому потрібна. При цьому говорили нормально, після чого примирилися, потисли одне одному руки і розійшлися. До події з ОСОБА_6 в нього конфліктів не було.

Він биту після події віддав ОСОБА_14, бо говорили про те, що ОСОБА_6 може скаржитися.

Розумів, що бита є предметом, що здатний заподіяти тілесні ушкодження, проте використав її лише з метою самооборони.

Хотів би примиритися з потерпілим, так як умисно удари ОСОБА_6 не наносив, не мав наміру заподіяти йому тілесні ушкодження, а битою махав для того, щоб захистити себе. Проте вина його в тому, що сприяв розвитку конфлікту з потерпілим, шкодує про це. Після події змінив своє життя, пішов в монастир.

Суд розцінює невизнання вини підсудним ОСОБА_5 як форму реалізації ним свого права на захист, а його покази як такі, що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності та покарання за вчинене.

Так, будучи допитаним в якості свідка, підозрюваного в присутності законного представника матері ОСОБА_15 на досудовому слідстві ОСОБА_5 показав (а.с. 27, 42), що почав розмахувати битою перед собою горизонтально на висоті 1,5 м від землі, при цьому бачив, що ОСОБА_6 знаходився поруч з ним. Розмахуючи битою перед собою він усвідомлював, що наносив удари по тілу ОСОБА_6, при цьому він вище підняв голову та побачив, що ОСОБА_6 руками відбивав удари, які він наносив йому битою, тобто перший удар прийшовся по руці ОСОБА_6, другий по його плечу, а після цього, коли ОСОБА_6 пригнувся, щоб уникнути чергового удару, даний удар прийшовся йому по голові, здається збоку (ОСОБА_6 був одягнений в спортивну матерчату шапку). Пізніше, коли ОСОБА_6 говорив йому про те, щоб він віддав йому биту, він кілька разів присідав та скаржився, що у нього болить голова в ділянці лівого виска. Крім того, після події на пропозицію ОСОБА_7, з метою приховування факту застосування в бійці бити, він виламав штахетину з паркану розташованого поряд домогосподарства, та покинув її на вулиці, де сталася бійка.

Аналогічні покази ОСОБА_5 дав будучи допитаним в якості обвинуваченого в присутності законного представника і захисника (а.с. 79).

У власноручно написаному протоколі додаткового допиту (а.с. 147) ОСОБА_5 свою вину за ч. 2 ст. 121 КК України визнав частково, в тому, що дійсно був контакт ОСОБА_6 з битою. Дані ним покази на досудовому слідстві про обставини пригоди, яка відбулась 03.02.2007 року, підтримав повністю. Уточнив, що умисно ОСОБА_6 удари битою не наносив. Коли він наступав на нього, наносячи удари, він розмахував битою перед собою з метою не допустити його до себе. Під час цієї сутички ОСОБА_6 дійсно кілька разів потрапляв під биту, якою він розмахував, і один раз, коли він пригнувшись, кинувся на нього, бита зачепила його голову.

Потерпілий ОСОБА_16 батько загиблого ОСОБА_6 суду пояснив, що син хворів лише в дитинстві, а коли подорослішав, то приносив батькам тільки радість, вів активний спосіб життя, добре навчався, всюди встигав. Ніколи не вживав алкоголю, міг випити сто грамів, але вдома його ніколи п'яним не бачив.

Тієї ночі сина вже без свідомості принесли додому дочка і ОСОБА_17 Далі відвезли його в лікарню, де на третій день син помер. В лікарні до них вийшов черговий лікар і запитував, що сталося. Повідомив його про те, що була бійка, вдарили чимось. Через 10-15 хвилин зійшлися лікарі, зробили рентген-знімки. Сказали, що погано, що син не приходить до свідомості. Чи були на синові тілесні ушкодження він не зауважив, ніяких саден на обличчі він не бачив. Вважає, що його син поводився так в присутності дівчат, зокрема своєї сестри, яку дуже любив і захищав, а тому не міг допустити приниження з боку молодших за віком хлопців.

Розуміє, що ОСОБА_5 не мав наміру вбивати його сина, але наніс удар умисно і цілеспрямовано і його сина в живих вже немає. Тому хоче, щоб ОСОБА_5 поніс заслужене покарання. Претензій матеріального характеру не заявляє, так як цим сина не повернеш.

Факт нанесення ОСОБА_5 удару деревяною битою потерпілому в життєво важливий орган голову, підтверджується також показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7 і ОСОБА_9

Так, свідок ОСОБА_10 суду показала, що 2007 року в ніч з 2 на 3 лютого поверталися з братом і його друзями з дискотеки. Запаху спиртного від нього не відчувала. ОСОБА_19, вона і ОСОБА_6 залишились біля магазину, а позаду йшли троє хлопців: ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_9.

Хтось з них вигукнув добрий вечір, а її брат запитав хто такі. ОСОБА_5 на це сказав підійти і вони покажуть, хто такі.

Далі брат і ОСОБА_4 зійшлися, сказали щось одне одному. ОСОБА_5 взяв брата за куртку, вони почали шарпатися. В ході бійки ОСОБА_4 почав наносити удари (як їй здалося 8 чи 9) битою, яку витягнув з рукава: по шиї, по голові (з лівої сторони), можливо по плечах. Удари зверху вниз, із замахом (справа і з відведенням біти назад). На її думку ОСОБА_4 намагався нанести удари саме по шиї чи голові. Після ударів в брата злетіла шапка. Один раз після удару в голову брат присів. У відповідь на удар ОСОБА_5 брат наніс йому один удар. В цей час ОСОБА_7 бив ногами ОСОБА_6 по ногах, намагаючись збити його. Вона відтягнула ОСОБА_7, а ОСОБА_4 наступав на ОСОБА_6.

Через хвилину після бійки підійшов ОСОБА_20, якого ОСОБА_6 просив наздогнати хлопців, бо в них дубинка, а його болить голова, то має бути доказ. Зовнішніх тілесних ушкоджень у брата не бачила.

Наздогнали, хлопці окремо, а дівчата окремо. ОСОБА_6 просив ОСОБА_5 віддати дубинку, щоб були докази на випадок, якщо в нього струс мозку. Далі хлопці поспілкувавшись примирилися, розійшлися без криків і погроз один одному.

Від першої розмови і конфлікту і до того, як остаточно розійшлося пройшло біля 25 хвилин. Через 100 метрів від цього місця, брат присів, а коли почав падати, ОСОБА_20 встиг його підхопити. Далі брат почав втрачати поступово свідомість і ОСОБА_20 поніс його додому.

Коли брата завезли в лікарню, лікарі запитували чи не було бійки, на що вона відповіла ствердно.

Свідок ОСОБА_11, покази якої оголошено в судовому засіданні у звязку з неможливістю явки до суду з поважних причин (перебуває в м. Москва Російської Федерації), на досудовому слідства показала (а.с. 104), що між ОСОБА_6 з одного боку і ОСОБА_5, який був з ОСОБА_7 і ОСОБА_21 з другого боку виник конфлікт, в ході якого вони висловлювались нецензурно. Хлопці почали шарпати ОСОБА_6, у відповідь на що він наніс удар рукою, ніби відштовхнув когось із хлопців. ОСОБА_9 відійшов в сторону, а ОСОБА_7 та ОСОБА_5 почали руками шарпати за куртку та бити руками по тулубу ОСОБА_6 ОСОБА_7 намагався ногою вдарити ОСОБА_6. ОСОБА_10 підбігла до ОСОБА_7 та тримала його за куртку, щоб той більше не ліз до ОСОБА_6. Далі вона побачила, як ОСОБА_5, якимось предметом, схожим на палицю, довжиною біля 70 см, наносив удари ОСОБА_6 в область плечей, рук, шиї та голови. ОСОБА_6 в цей час намагався захищатися, але не встигав виставляти руки. Таким чином, ОСОБА_5 наніс ОСОБА_6 біля 5-6 ударів, поки на вмовляння ОСОБА_10 ОСОБА_7 на вирвався та не став між хлопцями розбороняючи їх. Пізніше, коли вийшли ОСОБА_17, ОСОБА_22 і ОСОБА_23, вони розповіли їм про подію, а ОСОБА_17 з ОСОБА_10 почали наздоганяти хлопців з тим, щоб забрати дубинку. ОСОБА_6 просив ОСОБА_5 віддати дубинку, так як у нього боліла голова і йому потрібен доказ на випадок, якщо в нього струс мозку.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що 2 лютого 2007 року він з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 після закриття дискотеки пішли додому. Попереду йшли інші люди, які повернули на вул. Хмельницького. Біля магазину на розі вул. Садової та Хмельницького, зустріли ОСОБА_6, його сестру і ще одну дівчину.

Сестра ОСОБА_6 запитала, чого вони свистіли до неї, а сам ОСОБА_6 запитував "хто такі". Вони зробили йому зауваження, а він нецензурно висловився в їх адресу.

Почалася сварка, при цьому ОСОБА_6 нецензурно виражався, а ОСОБА_4 щось сказав у відповідь. Далі ОСОБА_6 вдарив його в лице, а ОСОБА_4 відійшов. ОСОБА_6 продовжував підходити до нього. Тоді ОСОБА_5 витягнув биту і почав махати нею кажучи, щоб ОСОБА_6 забрали від нього. Бійка тривала біля 1 хв. Він хотів допомогти ОСОБА_5, але сестра ОСОБА_6, відтягнула його від них.

Далі вони пішли, а за три хвилини ОСОБА_6 ще з одним хлопцем наздогнали їх. Вони про щось говорили, примирилися і потисли руки один одному. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 він не бачив. На його думку останній був нетверезий, бо до того поводив себе неадекватно.

Бита, яка була у ОСОБА_5 в той вечір, належить йому. Він знайшов її раніше в будинку культури, взяв собі для самозахисту. Перед подією передав ОСОБА_5, який заховав її в рукаві. Після події вони заховали биту.

Оскільки бита, якою наносив удари ОСОБА_5 належала йому, а після події вони намагалися її заховати вважаючи, що це може посилити відповідальність ОСОБА_5 суд оцінює критично заперечення ОСОБА_7 даних ним на досудовому слідстві в присутності батька показів (а.с. 56) в частині того, що він бачив, як ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_6 битою по голові.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що в день зустрічі випускників, ввечері він повертався з роботи додому. ОСОБА_5 зателефонував і запропонував піти в клуб, де вони не зустріли друзів і тому пішли додому до ОСОБА_26. Перебували там до 23 год., випивали спиртне, проте чи пив ОСОБА_5, він стверджувати не може.

Коли йшли звідти, біля магазину на лавці хтось сидів. ОСОБА_7 привітався з ними. Тоді ОСОБА_6 підійшов до них і запитав хто вони такі. Виражався нецензурно в їх сторону, а далі вдарив ОСОБА_5 в обличчя, по підборіддю. Останній дістав биту і почав хаотично махати нею. При цьому він потрапляв по ОСОБА_6, але куди саме не пам'ятає. Самих ударів він не бачив. Після одного з таких ударів ОСОБА_6 похитнувся і присів на одне коліно, а потім знову звівся на ноги. На його думку ОСОБА_6 наступав на ОСОБА_5, а не навпаки. ОСОБА_7 хотів їх розборонити, але сестра ОСОБА_6 відтягнула його.

Після закінчення конфлікту їх наздогнали ОСОБА_6 і ОСОБА_17, про щось розмовляли з ОСОБА_5, а далі ОСОБА_6 з ОСОБА_5 помирилися. Від моменту конфлікту до того часу, як вони розійшлися пройшло біля 5 хвилин. Судячи з поведінки ОСОБА_6 можна було сказати, що він напідпитку. ОСОБА_6 вищий і міцніший статурою за ОСОБА_5. Тілесних ушкоджень у нього він не бачив.

На досудовому слідстві (а.с. 63) ОСОБА_9 чітко показав, що коли ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_5 ближче, один удар останнього битою прийшовся йому по голові.

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що 2 лютого 2007 року він прийшов на дискотеку, потанцював трохи, а після закінчення ОСОБА_6 запропонував разом повертатися додому. При цьому останній поводив себе спокійно, чи вживав він в той день спиртне і чи був в стані сп'яніння він не знає. Лише припускає, що ОСОБА_6 міг вживати спиртне, бо у нього була зустріч випускників, проте поведінкою він цього не виявляв.

Він, ОСОБА_6 та четверо дівчат: ОСОБА_23, ОСОБА_10 і ще двоє незнайомих йому, йшли разом. Дійшовши до магазину, він з ОСОБА_23 та ще однією дівчиною пішли додому до ОСОБА_23 з тим, щоб забрати сумки. Забрали сумки, а коли повернулися до ОСОБА_6, який з іншими двома дівчатами залишався на вулиці, останній швидко говорячи запропонував, що давай доженемо хлопців, заберемо в них "дубинку". Він не поцікавився, що за дубинка, але погодився.

Попереду йшли ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9. Наздогнавши їх, почали говорити з ними. ОСОБА_5 з ОСОБА_6 відійшли в сторону, а він залишився в ОСОБА_7 і ОСОБА_9. Про що говорили ОСОБА_5 з ОСОБА_6 він не чув і дубинку не бачив, проте помітив, що у ОСОБА_5 увесь час була опущена рука. Криків чи штовханини між ними не було. Розмови про те, що відбулася бійка, не було, і він не знав, що сталося.

Далі вони розійшлися і пішли додому, але пройшовши кілька метрів ОСОБА_6 присівши знепритомнів. Між тим, як вони почали доганяти хлопців і моментом, коли ОСОБА_6 знепритомнів, пройшло менше півгодини. Він з дівчатами, а потім сам несли ОСОБА_6 додому. Лише наступного ранку від працівників міліції дізнався, що була бійка.

Свідок ОСОБА_27 суду показала, що після зустрічі випускників була дискотека в місцевому клубі. Вона з дівчатами, братом ОСОБА_10 ОСОБА_6 та його другом йшли додому. По дорозі заходили до ОСОБА_23, щоб занести речі. На вулиці залишалися ОСОБА_10 з братом і ОСОБА_19.

Не пам'ятає хто, але хтось сказав, що була бійка, ОСОБА_6 же говорив, що треба забрати биту, бо як в нього буде струс мозку, вона буде доказом. Пізніше ОСОБА_6 сказав, що ОСОБА_5 вдарив його по голові. Підходив до нього з тим, щоб забрати біту.

Після розмови з ОСОБА_5 та іншими хлопцями відійшли, а далі ОСОБА_6 втратив свідомість і додому його вже несли. Вся подія тривала менше півгодини.

Свідок ОСОБА_23 суду показала, що в той день в сільському клубі була зустріч випускників. Вона, ОСОБА_22, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_17 і ОСОБА_6 були на цій зустрічі. Алкоголь в той вечір вони не вживали, хоча постійно за ОСОБА_6 вона не слідкувала. Повертаючи додому йшли спокійно дорогою і нікого не зачіпали.

На вулиці залишились ОСОБА_6, ОСОБА_10, та ОСОБА_19. Вона, ОСОБА_17 і ОСОБА_22 пішли до неї додому, щоб залишити речі. Перебували там 5-8 хвилин.

Коли вийшли, побачили, що було троє людей - хлопців: ОСОБА_5, ОСОБА_9 і ще хтось. Далі між ними з одного боку і ОСОБА_6 з ОСОБА_20 з другого боку відбулась розмова про те, щоб віддати биту.

Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_6 стало погано, йшов, впав на коліна.

Після події хтось їй сказав, що ОСОБА_6 вдарили битою.

Свідок ОСОБА_15 мати підсудного суду показала, що 2 лютого 2007 року коли вона приїхала з роботи, син сидів вдома, робив уроки. Вона попередила сина, щоб той нікуди не йшов, але ввечері не застала його вдома. Зазвичай, коли відпускали сина, то до 12 год. ночі він вже мав бути вдома. Цього разу після 12 приїхав чоловік, а біля 1 год. ночі зайшов син та ліг спати. Ранком син розповів, що у нього відбулася сутичка з ОСОБА_6, який є їх далеким родичем, але вони помирилися і все нормально. Син казав, що оборонявся палкою, відмахувався нею. В лікарні з потерпілими не спілкувалася, пропонувала допомогу лікарям. Син був тверезий.

Згідно з висновком експерта №9(129)-07 від 29.03.2007 року (а.с. 119) при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлена закрита черепно-мозкова травма: крововилив в мякі тканини голови в скроневій ділянці зліва, епідуральний крововилив в лівій скронево-тімяній ділянці обємом 130 мл.

Виявлена у ОСОБА_6 черепно-мозкова травма виникла від дії тупого твердого предмету (предметів), належить до тяжкого тілесного ушкодження, як такого, що викликало небезпечне для життя явище набряк та дислокацію головного мозку, та стоїть в причинному звязку зі смертю.

Причиною смерті ОСОБА_6 стала закрита черепно-мозкова травма у вигляді епідуральної гематоми, що ускладнилась набряком та дислокацією головного мозку.

Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами кримінальної справи (а.с. 200-204) як при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_6, а також при обстеженні в стаціонарі при поступленні 03.02.2007 року о 2.30 зовнішніх тілесних ушкоджень не виявлено.

При нанесенні ударів твердим тупим предметом з обмеженою поверхнею зі значною силою на тілі потерпілого зявляються сліди у вигляді синців, саден, іноді і ран, відсутність тілесних ушкоджень свідчить про відносно незначну силу зовнішнього впливу на голову.

При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлена закрита черепно-мозкова травма: крововилив в мякі тканини голови в скроневій ділянці зліва 3*2 см, епідуральна гематома в лівій скронево-тімяній ділянці обємом 130 мл. Переломів кісток черепа при дослідженні трупа ОСОБА_6, не встановлено, джерела кровотечі морфологічно не встановлено.

На підставі вивчення наукових досліджень з описанням випадків епідуральних крововиливів без пошкоджень кісток черепа та відсутність пошкоджень на шкірі, експерти висловились про те, що не виключається наявність у ОСОБА_6 за життя патології судин твердої мозкової оболонки, яка явилась причиною розриву судини без прикладання значної сили та виникнення епідурального крововиливу без ушкодження судин уламками кісток черепа.

Враховуючи відсутність переломів кісток склепіння черепа у ОСОБА_6, виникнення вказаного обєму епідурального крововиливу можливе в межах часового проміжку від декількох хвилин до декількох десятків годин.

Розяснюючи висновок комісійної експертизи, експерт ОСОБА_28 суду пояснив, що зовнішніх тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_6 не було, що на його думку виключає нанесення неодноразових ударів битою, принаймні зі значною силою.

З внутрішньої сторони м'яких покривів голови був виявлений лише крововилив розмірами 2*1,5 см. В здорової людини таке тілесне ушкодження не мало б призвести до небезпеки чи шкоди для здоров'я. Виявили дане тілесне ушкодженні «від зворотного», тобто виявивши епідуральну гематому, почали шукати місце, де могло бути прикладення сили.

Внутрішньочерепне обстеження виявило епідуральну гематому - утворюється між твердою мозковою оболонкою і кісткою черепа, при відшаруванні твердої мозкової оболонки від кістки. Схожа за формою на блюдце гематома, об'ємом 130 мл., без ушкодження кісток склепіння черепа. Зазвичай такі ушкодження виникають при переломі кістки. Тому вони прийшли до висновку, що до даного тілесного ушкодження могла призвести також і патологія судин, яка перед тим, при житті жодним чином себе не проявляла. Заподіяння такого тілесного ушкодження без перелому кісток черепу на його думку виключається. До таких наслідків могла призвести патологія судин і без травми, проте додаткове дослідження для підтвердження цього механізму виникнення тілесного ушкодження не проводилося. Мінімально для утворення такого об'єму гематоми мало б пройти 40-50 хвилин, проте, для втрати потерпілим свідомості мінімально необхідно 40 мл та відповідне зростання внутрішньочерепного тиску. Сама по собі виявлена гематома була «свіжою», а тому ймовірність її виникнення за декілька десятків годин малоймовірна, про що свідчать дані морфологічного дослідження. На його переконання в ОСОБА_6 мала місце патологія судин.

Експерт ОСОБА_29 суду пояснив, що зовнішніх тілесних ушкоджень при дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлено не було. При сильному чи більш ніж середньої сили ударі битою мав би залишитися синець, а при дуже сильному ударі - і рана. При такому ударі - припухлість м'яких тканин, крововилив під ними, іноді рана на поверхні від розтріскування тканин.

Як правило, в 90% випадків при сильних ударів битою стається перелом кісток черепа в місці прикладення сили.

При цьому в лівій скроневій ділянці товщина кістки є найменшою. Дія тупого твердого предмета мала бути незначною, інакше обов'язково був би перелом кістки.

Епідуральний простір, це простір між кісткою черепа і твердою мозковою оболонкою. Бувають епідуральні крововиливи нетравматичного характеру. Враховуючи, що в даному випадку не було значного прикладення сили (немає перелому кісток черепа, немає зовнішніх тілесних ушкоджень, немає розриву твердої мозкової оболонки), експерти припустили, що не виключається наявність в потерпілого ОСОБА_6 патології судин,

Оскільки в епідуральному просторі (між внутрішньою частиною кісток черепа і твердою мозковою оболонкою) судини є малими - час утворення такої гематоми складає від декількох десятків хвилин до декількох десятків годин. Наявність алкоголю в крові могла пришвидшити утворення гематоми.

Можливість утворення такого роду тілесного ушкодження від падіння з висоти власного зросту і контакту з необмеженою (більше 1 см. кв.) чи обмеженою контактуючого поверхнею також не виключається. Бита відноситься до предметів з обмеженою контактуючою поверхнею.

Виявлений крововилив в м'яких тканинах голови потерпілого - травматичного характеру, проте давність його утворення встановити вже неможливо. Міг виникнути і за 5 днів до смерті. Патологія судин головного мозку при житті могла і не проявлятися.

Свідок ОСОБА_30 - головний нейрохірург Вінницької області суду показав, що пам'ятає потерпілого ОСОБА_6, так як ситуація була непростою. В зимовий час його викликали до даного хворого, який знаходився на апаратному диханні та препаратах, які підтримували серцевий тиск. Чи то в п'ятницю, чи суботу, між хлопцями була сутичка, далі йому стало погано і втратив свідомість. Його викликали для консультації. Приїхав у вихідний день і застав хворого у важкому стані. Перебіг хвороби характеризувався термінальною стадією (3 бали із 15), тобто порушенням функцій життєзабезпечення організму. Для діагностики в такому випадку мала б бути зроблена комп'ютерна томографія, яку не можна було зробити у зв'язку з нетранспортабельністю хворого. Він не виключає, що до такого стану хворого могла призвести і патологія судин (аневризма), навіть при нескладній травмі. Особисто він не міг тоді оцінити, чи це патологія, чи травма. Було припущення, що відбувся крововилив у мозок, проте внаслідок чого він виник, не можна було з'ясувати без томографії. Патологія судин за своєю природою могла не проявляти себе довгий час, проте внаслідок якоїсь обставини: перевантаження, стресу чи травми призвести до церебральної катастрофи. Травма в такому випадку могла бути пусковим моментом, який запустив механізм мозкової патології. Якщо ж виходити з наслідків, то для виникнення такого тілесного ушкодження зазвичай мав би бути перелом кісток черепа з пошкодження судин.

Не виключаючи можливості наявності в потерпілого за життя патології судин, експерти проте не стверджують про те, що зазначена патологія в ОСОБА_6 дійсно була, а її ознаки виявлені при судово-медичному дослідженні.

Оцінюючи висновки експертиз в сукупності з іншими доказами по справі, суд виходить з наступного.

В наукових дослідженнях, на які посилаються експерти у висновку комісійної експертизи (а.с. 203, зворот) дійсно вказується на те, що найчастіше епідуральні гематоми виникають від ушкодження краєм кісткового перелому середньої оболонкової артерії і її гілок, а також вен, що їх супроводжують. Внаслідок цього гематоми мають найбільший обєм (до 150-200 см. куб.) і локалізуються в тімяно-скроневих ділянках. Разом з тим, в монографії, на яку посилаються експерти, зазначено, що в літературі повідомляється про рідкісні випадки виникнення епідуральних гематом і без порушення цілісності кісток черепа.

Висновки експертів та покази свідка в частині, де вони не виключають можливості виникнення ушкодження у ОСОБА_6 внаслідок наявності у нього патології судин, носять теоретичний, гіпотетичний характер.

Водночас експерт ОСОБА_12 суду пояснив, що саме він робив розтин тіла ОСОБА_6 Зовнішніх ознак тілесних ушкоджень (синців, саден, подряпин), в тому числі на голові, дійсно виявлено не було.

Разом з тим, при дослідженні м'яких тканин голови в скроневій ділянці зліва він виявив крововилив розміром 3*2 см і незначне просякання кров'ю скроневого м'яза. Переломів кісток черепа виявлено не було. Зліва ж між кісткою і твердою мозковою оболонкою виявлено гематому об'ємом 130 мл, яка утворилася у відшаруванні твердої мозкової оболонки і кістки черепа. Утворитися вона могла від розриву судини. Зазвичай, але не завжди, такі гематоми утворюються від судин, які кровоточать при переломі кісток черепа.

Про те, що дане ушкодження травматичного походження свідчить те, що в місці виникнення гематоми було виявлено місце прикладання сили, що узгоджується з матеріалами справи і по обставинах, і по часу.

Інше питання, наскільки сильною була травма. Дослідження показало, що сила була достатньою для виникнення обмеженого крововиливу в м'які тканини голови, а значить могла призвести і до виникнення епідурального крововиливу.

Оскільки переломів кісток черепу не було, то теоретично не виключається і виникнення гематоми від патології судин (аневризми - мішечкоподібного розширення стінки судин), яку проте не можна встановити вже після утворення гематоми як такої.

Комісійна експертиза доповнює його висновок щодо можливих причин виникнення тілесних ушкоджень, проте особисто він схиляється до версії їх виникнення внаслідок травми.

Згідно з протоколом огляду місця події (а.с. 11) на перехресті вулиць Котовського - Б.Хмельницького в с. Якушинці Вінницького району було виявлено і вилучено деревяну палку, яку, як пояснив ОСОБА_5, він викинув після бійки в нічний час 3 лютого 2007 року з ОСОБА_6

Даний деревяний предмет оглянутий являє собою биту, довжиною 71 см, та приєднаний до справи в якості речового доказу, холодною зброєю не являється, виготовлений саморобним способом по типу біти для гри в бейсбол (а.с. 23-24).

Згідно з висновком експерта №352 від 28.02.2007 року (а.с. 112) у ОСОБА_5 виявлене садно в ділянці підборіддя, що належить до легких тілесних ушкоджень, виникло від дії тупого твердого предмету, можливо в строк, вказаний обстежуваним 03.02.2007 року, що підтверджує покази підсудного ОСОБА_5 та свідків по справі про те, що між ним і ОСОБА_6 завязалася бійка, в ході якої і ОСОБА_6 наніс йому удар кулаком в підборіддя.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №137 від 07.02.2007 року ОСОБА_6 помер 05.02.2007 року (а.с. 99).

Амбулаторною судово-психіатричною експертизою ОСОБА_5 встановлено (а. с. 120-121), що в період вчинення злочину ОСОБА_5 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності; міг та може повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Оскільки зібраними й дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено факт нанесення ОСОБА_5 удару твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею по голові ОСОБА_6, останній через незначний проміжок часу після цього втратив свідомість і не опритомнівши помер, при судово-медичному дослідженні його трупа було виявлено як крововилив в мякі тканини голови в місці прикладання сили, так і гематому, яка безпосередньо призвела до смерті і відповідно локалізована (ліва тімяно-скронева дільниця), суд приходить до висновку про наявність причинно-наслідкового звязку між діями ОСОБА_5 у вигляді умисного нанесення ударів та суспільно-небезпечними наслідками у вигляді смерті потерпілого.

Тому суд приходить до однозначного висновку про те, що дії підсудного слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання підсудному, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Так, відповідно до класифікації злочинів (ст. 12 КК України) вчинений ОСОБА_5 злочин є тяжким.

ОСОБА_5 раніше не судимий, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем навчання на час вчинення злочину.

Обставиною, яка помякшує його покарання, є вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, що обтяжували б його покарання, по справі не встановлено. Той факт, що ОСОБА_5 перебував на момент вчинення злочину, в стані алкогольного спяніння, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. Як на досудовому слідстві, так і в суді ОСОБА_5 послідовно заперечував, що в той вечір вживав спиртне. Інші свідки: ОСОБА_7, ОСОБА_9 показали, що всі вони заходили в гості до друга, де вживали спиртне, проте чи вживав його ОСОБА_5, їм невідомо.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного і попередження вчинення ним інших злочинів може бути лише покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням.

Оскільки ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання, не порушував умов застосованого щодо нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, інтегрований в суспільств та має ряд соціальних чинників стримуючого характеру, суд приходить до висновку, що його належну поведінку до набрання вироком законної сили забезпечить підписка про невиїзд.

Судові витрати по справі 358,08 грн. за проведення судової експертизи (а.с. 67) слід стягнути з засудженого відповідно до ст. 92 КПК України.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Запобіжний захід щодо засудженого до набрання вироком законної сили залишити без змін підписку про невиїзд.

В строк покарання відповідно до ч. 4 ст. 338 КК України зарахувати строк перебування під вартою в даній кримінальній справі з 5 лютого 2007 року по 19 липня 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, код 24525055, рахунок 35227002000019, УДК у Вінницькій області, МФО 802015 судові витрати по справі в сумі 358,08 грн.

Речовий доказ по справі деревяну биту, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Вінницького РВ ГУМВС України у Вінницькій області знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення в суді.

Суддя: