Рішення № 14440412, 03.02.2011, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-41/

2011 рік

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А ї Н И

03 лютого 2011 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді Петрової Ю.В.

при секретарі Тріфоновій С.О.

за участю позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на навчання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на навчання сина ОСОБА_4 до закінчення навчального закладу до 01 липня 2012 року у твердій грошовій сумі у розмірі 450 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що раніш за рішенням Совєтського райсуду АР Крим з відповідача вже було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5, який у січні 2011 року досяг повноліття, у звязку з чим відповідач припинив виплату аліментів. При цьому, вказуючи, що син є студентом 1-го курсу денної форми навчання Сімферопольського кооперативного торговельно-економічного коледжу Кримспоживспілки, тому, оскільки не працює потребує матеріальної допомоги для продовження навчання, позивач вважає, що частину витрат повинен взяти на себе відповідач, у звязку з чим просить позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 у попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, погодившись сплачувати аліменти на навчання сина у розмірі 300 гривень, оскільки на даний час він не працює, має на утриманні неповнолітню дочку, а також вказав, що на його утриманні зараз знаходиться неповнолітня дитина його дружини, з якою він перебуває у фактичних шлюбних відносинах.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши обставини, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що часткове визнання відповідачем позову у попередньому судовому засіданні не суперечить закону та не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, з огляду на те, що позивач наполягає на задоволенні позову і є законні підстави для задоволення позову, а відповідач не заперечує проти розгляду справи у попередньому судовому засіданні, суд вважає за можливе ухвалити рішення відповідно до положень ст.ст. 130, 174 ч. 4 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком повнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження (а.с. 3).

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що на даний час повнолітній син відповідача ОСОБА_4 є студентом 1 курсу денної форми навчання за державним (цільовим) замовленням спеціальності «Товарознавство та комерційна діяльність»Сімферопольського кооперативного торговельно-економічного коледжу Кримспоживспілки, період навчання складає з 01 вересня 2010 року по 01 липня 2012 року (а.с. 7).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 продовжує навчання у навчальному закладі та йому необхідні кошти на придбання продуктів харчування та одягу, а власних доходів він не має, у звязку з чим повнолітній син позивача потребує матеріальної допомоги.

Як випливає з пояснень позивача у судовому засіданні, та підтверджено матеріалами справи, навчання повнолітнього сина оплатне, крім того, останній також проживає у платному гуртожитку. Відповідач проживає окремо від свого повнолітнього сина.

Приймаючи до уваги, що положеннями ст. 200 СК України передбачена можливість визначення розміру аліментів як у твердій грошовій сумі так і в частці від заробітку (доходу), тому ініціатива вибору способу визначення розміру аліментів належить позивачу, у звязку з чим враховуючи думку відповідача, який згоден на визначення розміру аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі, а також ті обставини, що ОСОБА_6 не працює, має нерегулярний, мінливий дохід, при визначенні способу стягнення аліментів суд відповідно до ст. 184 СК України, погоджується з заявленими вимогами позивачки про визначення аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначення розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоровя та матеріальне становище дитини; 2) стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести за допомогою належних та допустимих доказів ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням положень ст.ст. 57 59 ЦПК України.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Тому, оцінюючи докази, наявні у матеріалах справи, у їх сукупності, суд вважає не доведеними позивачем такі витрати на утримання повнолітнього сина, як транспортні витрати по місту 100 гривень щомісячно, проїзд до м. Сімферополь 2000 гривень та щомісячні переводи 3000 гривень.

Разом з тим, на думку суду не може бути прийнято у якості доказу свідоцтво про народження малолітньої дитини ОСОБА_7, надане ОСОБА_3 в підтвердження тих обставин, що останній утримає вказану дитину, оскільки, батьком дитини записано ОСОБА_8, а не відповідача у даній справі ОСОБА_3.

Вказані обставини у судовому засіданні сторонами не доведено, що є їх обовязком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

Крім того, судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина його дружини ОСОБА_9, з якою він перебуває у фактичних шлюбних відносинах, оскільки як вбачається з довідки ВДВС Керченського МУЮ АР Крим, у зазначеному відділі на примусовому виконанні знаходиться виконавчий документ про стягнення аліментів з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_9 на утримання неповнолітньої дитини Анастасії, ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто, на утримання цієї дитини стягнуто аліменти на користь її матері, а наявність заборгованості за виконавчим провадженням, не може звільнити відповідача у справі від сплати аліментів на навчання його повнолітнього сина, та є предметом розгляду іншого спору.

На підставі вищенаведеного, суд відповідно до ст. 182 СК України з урахуванням матеріального становища платника аліментів, якій не працює та має мінливий та нерегулярний дохід, що випливає з пояснень відповідача у судовому засіданні, враховуючи також матеріальний стан матері позивача ОСОБА_2, яка нарівні з відповідачем має обовязок утримувати дитину, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на користь позивача у розмірі 300 гривень щомісячно, саме такий розмір буде достатнім для утримання дитини та ОСОБА_3 погодився його виплачувати.

Зі змісту ч. 2 ст. 199 СК України випливає, що право на утримання повнолітню дитину, яка продовжує навчання, невідємно повязане із навчанням, тому закінчення навчання припиняє зазначене право, у звязку з чим аліменти належить стягнути тільки на час навчання ОСОБА_4 у навчальному закладі до 01 липня 2012 року, як це випливає з довідки, наданою навчальним закладом, при цьому відповідно до ч.1 ст. 199 СК України, стягнення матеріальної допомоги на дитину, яка продовжує навчання, не може бути більш як до досягнення нею двадцяти трьох років.

З відповідача в силу ст.ст. 81, 88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на в розмірі 51 гривні, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

На підставі ст.ст. 183, 191, 199 201 СК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 14, 57, 81, 88, 130, 174, 208, 209, 212 215, 223 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця п. Борозенське В. Олександрівського району Херсонської області, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Некрасовка Совєтського району АР Крим, який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 300 (триста) гривень щомісячно, який підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 10 січня 2011 року до досягнення дитиною 23 років або до часу припинення навчання 01 липня 2012 року.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 51 (пятдесят одна) гривня у місцевий бюджет Совєтського району на р/р 31417537700291, одержувач місцевий бюджет Совєтська селищна рада, код платежу 22090100, Банк: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740431.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень на р/р 31213259700290 одержувач Місцевий бюджет код платежу 22050000, зазначення платежу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у Совєтському районному суді Автономної Республіки Крим, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740431.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах місячного платежу у розмірі 300 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду АР Крим Ю.В. Петрова