Постанова № 14436756, 09.02.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-5265/10/2270

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Голоти Л.О., Совгири Д.І.

при секретарі: Афанасьєвій З.В.

за участю представників сторін:

позивача (апелянта): Маковському А.В.

відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2010 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" до Камянець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" звернулось в суд з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000781742/0 від 19 березня 2010 року, № 0000781742/1 від 27 квітня 2010 року, № 0001401742/2 від 30 червня 2010 року в частині нарахування податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 67162,29 грн., з яких 22387,43 грн. за основним платежем та 44774,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Свої вимоги мотивувало помилковістю висновку податкового органу про неутримання ним податку з доходів фізичних осіб з доходу, отриманого фізичною особою як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, що призвело до порушення п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки зазначена норма Закону взагалі не підлягає застосуванню до операції з передачі прав та обовязків, які виникли у позивача за договором про пайову участь у будівництві б/н від 01.06.2007р., гр. ОСОБА_3 на підставі угоди про поступку (цесію) договору. Щодо інших порушень, зазначив, що донарахування суми податку з доходів фізичних осіб по операції з внесення в статутний фонд автобусів є неправомірним, так як отримані фізичною особою корпоративні права не відповідають визначенню оподаткованого доходу, оскільки є інвестиційним активом. Вказані обставини відповідачем до уваги не взяті, а відтак позивач вважав, що ним не допущено жодних порушень Закону, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2010р. в задоволенні позову ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне зясування всіх обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі. Зазначив, що проти апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених письмово та доданих до матеріалів справи, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Камянець-Подільської ОДПІ у відповідності з вимогами ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 р. N 509-XII проведено планову виїзну перевірку ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2009р., результати якої знайшли своє відображення в акті № 500/234/32057262 від 10.03.2010р.

Зокрема, проведеною перевіркою, поряд з іншим, встановлено порушення ПП "ВКП"Нігинсахкампром":

- п.п. "б" п.п 4.2.9 пп. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п.п. "а"п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889, що полягало у неутриманні та неперерахуванні до бюджету податок з доходів фізичних осіб в розмірі 25274,13 грн., з доходу отриманого фізичною особою як додаткове благо у вигляді вартості отриманого житла за договором від 17.10.2008 року;

- п.п. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що полягало у неутриманні та неперерахування позивачем до бюджету податок з доходів фізичних осіб в розмірі 1064,03 грн., в результаті здійснення операцій з рухомим майном в січні 2009 року.

На підставі виявлених згідно акту перевірки порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000781742/0 від 19 березня 2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 79448,40 грн., в тому числі 26482,80 грн. основного платежу і 52965,60 грн. штрафних (фінансових санкцій).

В процесі адміністративного оскарження згаданого податкового повідомлення - рішення, рішенням Камянець-Подільської ОДПІ від 27 квітня 2010 року первинну скаргу позивача залишено без задоволення, у звязку з чим прийнято нове податкове повідомлення - рішення № 0000781742/1 від 27 квітня 2010 року, ідентичне за змістом попередньому.

Рішенням ДПА у Хмельницькій області від 22 червня 2010 року повторну скаргу позивача задоволено частково, у звязку з цим відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001401742/2 від 30 червня 2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 67596,21 грн., в тому числі 22532,07 грн. основного платежу і 45064,14 грн. штрафних (фінансових санкцій).

За результатами оскарження податкового повідомлення рішення № 0001401742/2 від 30 червня 2010 року до ДПА України, у задоволенні скарги позивачу відмовлено.

Колегією суддів встановлено, що в процесі розгляду повторної скарги позивача, рішенням ДПА у Хмельницькій області уточнено розрахунок неутриманого та неперерахованого податку з доходів фізичних осіб. Так, за порушення п.п. "б" п.п 4.2.9 пп. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п.п. "а"п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено 21483 грн. неперерахованого та неутриманого податку, а за порушення п.п. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, ст. 12 цього ж Закону - 904,43 грн.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення саме в зазначеній вище частині в сумі 67162,29 грн., з яких 22387,43 грн. за основним платежем (21483+904,43) та 44774,86 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (22387,43 х 2), а тому саме в зазначених межах оскаржувані податкові повідомлення підлягають перевірці судом.

Так, висновки відповідача про виявлене порушення в частині донарахування податку з доходу фізичних осіб з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, ґрунтуються на тому, що позивач в якості дольовика 01 червня 2007 року уклав договір про пайову участь у будівництві житлової квартири АДРЕСА_1 - Подільський з ТОВ БК "Поділля - Трансбуд". Згідно п. 1.3 ч. 1 договору загальна величина внеску дольовика на момент укладання договору складає 143220 грн., який ПП "ВКП "Нігинсахкампром" повністю сплатив.

В послідуючому, 17.10.2008 року позивач уклав угоду про поступку (цесію) договору із фізичною особою ОСОБА_3, за умовами якої ПП "ВКП "Нігинсахкампром" (Цедент) передало, а гр. ОСОБА_3 (Наступник) взяла на себе права та обовязки "Цедента" і стала замість нього стороною по договору про пайову участь у будівництві від 01.06.2007р., укладеного з ТОВ БК "Поділля - Трансбуд".

Станом на 31.12.2008 року гр. ОСОБА_3 стала власником зазначеної житлової квартири, отримавши відповідне свідоцтво про право власності, проте, як зазначено в акті перевірки, оплату за квартиру на користь ПП "ВКП "Нігинсахкампром" не здійснила. На підставі чого відповідач вважає, що гр. ОСОБА_3 отримала дохід як додаткове благо у вигляді використання житла, яке слід було оподатковувати виходячи з норм п.п. "б" п.п 4.2.9 пп. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п.п. "а"п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

За значенням п.п. "б" п.п 4.2.9 пп. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Тобто, умовою застосування даної норми Закону є: по-перше, отримання платником податку від свого працедавця доходу у вигляді додаткового блага (наявність в цій нормі слова "працедавця" вказує на те, що платник податку має в обовязковому порядку перебувати в трудових відносинах з тією особою, яка надає таке благо), а по-друге, додаткове благо у вигляді використання житла має бути безоплатно отримано платником податку.

Суд апеляційної інстанції вважає, що до тих правовідносин, які виникли між ПП "ВКП "Нігинсахкампром" та громадянкою ОСОБА_3 є неприпустимим застосування п.п. "б" п.п 4.2.9 пп. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки за угодою про поступку (цесію) договору від 17.10.2008р. між сторонами відбулась передача прав і обовязків по договору про пайову участь у будівництві б/н від 01.06.2007р., а не майна (житла), що безпідставно трактується податковим органом та помилково взято до уваги судом першої інстанції.

Набувши за угодою про поступку договору прав на пайову участь у будівництві, за громадянкою ОСОБА_3 виникла заборгованість перед позивачем в розмірі вартості внеску останнього за договором пайової участі в сумі 143220 грн., яка була погашена даною громадянкою протягом 2009-2010 років, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії прибуткових касових ордерів. Тобто, набуття прав ОСОБА_3 на пайову участь у будівництві, а згодом й на квартиру, відбулось на оплатній, а не на безоплатній основі, що виключає можливість віднесення вартості такої пайової участі до складу оподаткованого доходу ОСОБА_3

На думку колегії суддів ПП "ВКП "Нігинсахкампром" взагалі не могло передавати в безоплатне користування майно (житло), так як таке йому ніколи не належало, а належали лише права, на підставі яких гр. ОСОБА_3 в подальшому отримала у власність зазначену квартиру.

Крім того, матеріали справи не місять доказів, які б свідчили що ПП "ВКП "Нігинсахкампром" є працедавцем по відношенню до гр. ОСОБА_3, як того вимагає п.п. "б" п.п 4.2.9 пп. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", і таких всупереч ст. 71 КАС України відповідачем не надано.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем фактично викривлено юридичний зміст та сутність тих правовідносин, які існували між позивачем та гр. ОСОБА_3, як і зазначених норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а тому вважає протиправним донарахування за даним фактом податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Що іншого порушення п.п 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" яке на думку відповідача полягає в тому, що відповідно до акту прийому передачі внеску до статутного фонду позивача від 25.01.2009р. його засновником ОСОБА_4 внесено до статутного фонду підприємства рухоме майно автобуси на суму 6029,50 грн., то суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову в цій частині виходив з того, що відповідно до 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід платника податку від продажу обєкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок невірним.

Згідно п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу.

Тобто, внесення засновником ПП "ВКП "Нігинсахкампром" ОСОБА_4 до статутного фонду рухомого майна - автобусів на суму 6029,50 грн. якраз і є операцією з придбанням інвестиційного активу, а не продажем майна або обміном обєктами майна, що регламентується ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" .

Отримані засновником підприємства в обмін на автобуси корпоративні права не відповідають визначенню оподаткованого доходу в розумінні п. 1.2 та 1.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки є інвестиційним активом, який обкладається податком з доходів фізичних осіб в особливому порядку: при отриманні інвестиційного активу фізична особа несе витрати, що дорівнюють вартості внесеного до статутного фонду майна, а обєкт обкладання податком з доходів фізичних осіб у неї виникне тільки в разі продажу (відчуження) цього інвестиційного активу в майбутньому ( п.п. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4, п.п. 9.6.2 та 9.6.6 п. 9.6 ст. 9 Закону).

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів вважає, що донарахування відповідачем суми податку з доходів фізичних осіб по операції з внесення в статутний фонд автобусів на суму 6029,50 грн. здійснено неправомірно, оскільки до спірних правовідносин ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" застосуванню не підлягає.

Суд першої інстанції необґрунтовано залишив поза увагою викладені вище факти, що призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень - рішень Камянець-Подільської ОДПІ № 0000781742/0 від 19.03.2010 року, № 0000781742/1 від 27.04.2010 року та № 0001401742/2 від 30.06.2010 року в частині нарахування податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 67162,29 грн., з яких 22387,43 грн. за основним платежем та 44774,86 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог. А понесені позивачем та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору як за подання позовної заяви так і апеляційної скарги в сумі 5,1 грн. згідно ст. 94 КАС України підлягають присудженню на користь останнього з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Камянець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області № 0000781742/0 від 19.03.2010 року, № 0000781742/1 від 27.04.2010 року та № 0001401742/2 від 30.06.2010 року в частині нарахування податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 67162,29 грн., з яких 22387,43 грн. за основним платежем та 44774,86 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" 5,1 грн. у відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14.02.11 .

Головуючий Курко О. П.

СуддіГолота Л.О.

Совгира Д.І.