Ухвала суду № 14436722, 24.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 р.Справа № 2а-9267/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит, ЛТД" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2011р. по справі№2а-9267/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит, ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Фаворит, ЛТД" звернувся до суду з позовом, в якому просив: 1) визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 12.07.2010р. №0000842303/0 і від 12.07.2010р. №0000852303/0, 2) зобовязати відповідача, Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі міста Харкова утриматись у подальшому від порушення положень Конституції України, Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України “Про податок на додану вартість”, Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, 3) постановити окрему ухвалу і направити її на адресу відповідача, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню Конституції України та Законів України “Про державну податкову службу в Україні”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість”, “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2011р. по справі №2-а-9267/10/2070 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2011р. по справі №2-а-9267/10/2070 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та представника позивача колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення позову і апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень був акт від 22.06.2010р. №1437/23-03-05/19474491 перевірки позивача працівниками відповідача, в якому зроблені висновки про порушення ТОВ фірма “Фаворит, ЛТД” п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: збільшення валових витрат обігу і виробництва за рахунок первинних документів, складених від імені ТОВ “Гольтехлайт” за відсутності фактичних господарських взаємовідносин та підписаних від імені означеного субєкта господарювання не тими особами, що обіймали посади керівників ТОВ “Гольдтехлайт”; про порушення ТОВ фірма “Фаворит, ЛТД” п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: збільшення податкового кредиту з ПДВ за рахунок податкових накладних, складених від імені ТОВ “Гольтехлайт” за відсутності фактичних господарських взаємовідносин та підписаних від імені означеного субєкта господарювання не тими особами, що обіймали посади керівників ТОВ “Гольдтехлайт” та прізвища яких зазначені в податкових накладних.

1.Стосовно податкового повідомлення рішення від 12.07.2010р. №0000842303/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 6.410.050,00грн. (основний платіж 3.205.025,00грн.; штраф 3.205.025,00грн.)

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9); первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9).

Крім цього вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до зазначених норм підпис особи, яка склала первинний документ, є обовязковим реквізитом первинного документу, тому відсутність цього реквізиту або його оформлення з суттєвими недоліками позбавляє такий документ юридичної сили.

Згідно з приєднаним до матеріалів справи висновком експерта №98 від 11.06.2010р. підпис від імені ОСОБА_2 на первинних документах, складених від імені ТОВ “Гольдтехлайт”, виконаний іншою особою, а згідно з висновком експерта №148 від 21.09.2010р. підпис від імені ОСОБА_3 на первинних документах, складених від імені ТОВ “Гольдтехлайт”, виконаний іншою особою.

При цьому долучені до справи копії складених від імені ТОВ “Гольдтехлайт” первинних документів містять підписи саме гр.ОСОБА_2 та гр.ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За визначеними ст.70 КАС України правилами належності та допустимості доказів належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч.1 ст.72); обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст.70).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення правомірно врахував висновок експерта №98 від 11.06.2010р. та висновок експерта №148 від 21.09.2010р., оскільки предметом зазначених експертиз були складені від імені ТОВ “Гольтехлайт” первинні документи, за рахунок яких позивачем, ТОВ фірма “Фаворит, ЛТД” були збільшені валові витрати обігу та виробництва і податковий кредит з ПДВ, тому висновки цих експертиз мають юридичне значення для вирішення даного адміністративного спору.

Крім цього вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 21.10.2010р. по кримінальній справі №1-880/10 встановлені обставини відсутності господарських взаємовідносин між позивачем, ТОВ фірма “Фаворит ЛТД” та ТОВ “Гольтехлайт”. При цьому, відповідно до названого вироку комерційний директор позивача, ТОВ фірма “Фаворит ЛТД” ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.212 КК України та ч.2 ст.366 КК України, вчинених в ході відображення в бухгалтерському та податковому обліку первинних документів, складених від імені ТОВ “Гольдтехлайт”.

Частиною 4 ст.72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.10.2010р. по кримінальній справі №1-880/10 має бути врахований при вирішенні даної справи, оскільки саме дії комерційного директора ТОВ фірма “Фаворит ЛТД”, як законного представника цього субєкта господарювання, спричинили настання таких наслідків як винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім цього позивачем не надано жодних доказів фізичного переміщення товару від ТОВ “Гольтехлайт” до позивача, ТОВ фірма “Фаворит ЛТД”.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що доводи позивача про реальність господарських взаємовідносин з ТОВ “Гольтехлайт” з посиланням на надані фотознімки спортивних обєктів підлягають відхиленню, так як фотознімки не підтверджують факту створення цих обєктів саме за участі ТОВ “Гольдтехлайт”.

2.Стосовно податкового повідомлення - рішення від 12.07.2010р. №0000852303/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 3.866.211,00грн. (основний платіж 2.577.747,00грн.; штраф 1.288.737,00грн.)

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюється Законом України “Про податок на додану вартість”, згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону України “Про ПДВ”), виникає в межах господарських операцій, що є обєктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про ПДВ” передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України “Про ПДВ” поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Складені від імені ТОВ “Гольтехлайт” податкові накладні підписані не тими особами, прізвища яких зазначені в податкових накладних, а саме: гр.ОСОБА_2 та гр.ОСОБА_3, що підтверджується висновком експерта №98 від 11.06.2010р., висновком експерта №148 від 21.09.2010р., вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 21.10.2010р. по кримінальній справі №1-880/10.

Частиною 1 ст.202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст.62 Закону України “Про господарські товариства” органом товариства з обмеженою відповідальністю є директор.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, установлені ст.203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5): правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що у спірних правовідносинах правочини між позивачем, ТОВ фірма “Фаворит ЛТД”та ТОВ “Гольтехлайт” взагалі не укладались у звязку з відсутністю волевиявлення уповноважених представників ТОВ “Гольтехлайт” на укладення договорів, тому висновки відповідача щодо порушення з боку ТОВ фірма “Фаворит ЛТД” вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” є обґрунтованими.

3. Стосовно вимоги про зобовязання ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова утриматись у подальшому від порушення положень Конституції України, Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України “Про податок на додану вартість”, Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вимога про зобовязання утриматись від вчинення певних дій спрямована на майбутнє, а не на захист наявних у позивача прав та інтересів, а тому підстави для її задоволення відсутні.

4. Стосовно вимоги позивача про винесення окремої ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Оскільки при розгляді справи судом першої інстанції не було виявлено порушення закону з боку відповідача, ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова, то і підстав для винесення окремої ухвали немає.

Крім цього в силу наведеної норми винесення окремої ухвали є правом, яке надано законодавцем адміністративному суду, а не обовязком, який покладений на адміністративний суд.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит, ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2011р. по справі№2а-9267/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 29.03.2011 р.