Ухвала суду № 14436159, 10.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13536/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддівВасиленка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2010 року у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсною та скасування першої податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2010 року у задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 07.09.2007 було проведено перевірку позивача, за результатами якої був складений акт № 2970/1/23-12/32385604, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення «0007302312/0 від 27.09.2007, № 0010312312/0 від 25.12.2007.

З вищезазначеними рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх у адміністративному порядку, а потім звернувся до суду. Постановою суду першої інстанції від 28.07.2008 позовні вимоги позивача були задоволенні та скасовані податкові повідомлення-рішення.

На погоджуючись з даної позицією суду податкова інспекція звернулась в апеляційну інстанцію, де 15.12.2009 постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено позивачу у задоволенні його позовних вимог.

27.01.2010 позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову апеляційного суду від 15.12.2009.

Відповідно до п.п. 5.2.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними цільовими фондами»днем закінчення процедури адміністративного оскарження вважається день узгодження податкового зобовязання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення, з вищевикладеного випливає, що оскаржувана сума є узгодженою.

За вимогами п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними цільовими фондами»у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобовязання платник податків зобовязаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З наведеного колегія суддів приходить до висновку, що касаційне оскарження судового рішення не входить до процедури апеляційного узгодження податкового зобовязання, оскільки рішення по суті вже судом прийнято та набрало законної сили, після перегляду його в апеляційному порядку апеляційним судом.

До того ж, в матеріалах справи відсутні докази зупинення постанови апеляційного суду від 15.12.2009.

Так, узгодженні суми податкового зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість позивачем у строк не сплачені, а відтак такі суми узгодженого податкового зобовязання є податковим боргом, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виставлення відповідачем першої податкової вимоги відбулося правомірно.

Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що обєктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та обєктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому відповідач повністю спростував твердження позивача.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 15.03.2011.