ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1765/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гіглави О.В.,
при секретарі Дрижирук М.І.,
за участю:
представника позивача - Гончарова А.В.,
представника відповідача - Клименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Полтавабудінвест"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест»(далі позивач, ТОВ) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі відповідач, ДПІ) від 03.02.2011 № 0002791501/0.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що у відповідності до припису підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.200 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ним 08.11.2010 подано через канцелярію ДПІ декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2010 року. Однак 10.11.2010 відповідач повернув вказану декларацію з посиланням на порушення ТОВ при оформленні та направленні документів вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року № 799 «Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій». Вказане в наступному призвело до прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 03.02.2011 № 0002791501/0 про збільшення суми грошового зобовязання ТОВ за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у вигляді застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В письмових запереченнях послався на порушення позивачем вимог підпункту 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо надіслання на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення декларації не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку її подання. Крім того, вказав, що направлена позивачем звітність була оформлена з порушенням Постанови № 799, а саме, на конверті відсутня позначка «Звіт». У відповідності з пунктом 8 даної Постанови під час приймання поштових відправлень поштового звязку зобовязаний перевірити написання адреси одержувача і відправника на поштовому відправленні та повідомити про вручення, наявність позначки «Звіт», оформлення опису вкладного поштового відправлення, що в спірному випадку не дотримано. За неподання податкової звітності у строки, визначені законодавством, до ТОВ правомірно податковим повідомленням-рішенням від 03.02.2011 № 0002791501/0 застосовано штрафну санкцію в розмірі 170 грн.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест»(ідентифікаційний код 34612470) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 03.10.2006, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 711306. Взято на податковий облік ДПІ у м. Полтаві 05.10.2006.
23.12.2010 ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ з питання своєчасності подання податкової звітності, результати якої оформлені актом № 12760/15-01/34612470.
Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997; далі - Закон № 334/94-ВР) та підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.200 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон № 2181-ІІІ) ТОВ по терміну подання 09.11.2010 декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року до ДПІ станом на 23.12.2010 не подано.
На підставі висновку акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2011 № 0002791501/0 про збільшення суми грошового зобовязання ТОВ у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 170 грн.
Перевіряючи обґрунтованість вказаного висновку відповідача та прийнятого на його підставі спірного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.
Пунктом 11.1 статті 11 Закону № 334/94-ВР визначено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Відповідно до пункту 16.4 статті 16 Закону № 334/94-ВР платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Згідно підпункту «б»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Як встановлено в ході розгляду справи, на виконання наведених правових норм, позивачем, з використанням послуг курєрської служби доставки, 08.11.2010 подано до канцелярії ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2010 року. Даний факт підтверджується копією курєрської накладної, залученої до матеріалів справи (оригінал якої оглянуто судом), в якій зазначено прізвище, підпис особи, що прийняла декларацію, а також дата і час її прийняття (08.11.2010 16:20 год.), що скріплено печаткою канцелярії ДПІ.
10.11.2010 ДПІ складено акт № 448, в якому зазначено, що 08.11.2010 від ТОВ надіслані документи, оформлені з порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року № 799 «Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій»(далі Постанова № 799).
12.11.2010 (згідно копії поштового конверта) супровідним листом від 10.11.2010 № 25302/10/01-154 про повернення документів, ДПІ повернула на адресу позивача декларацію з податку на прибуток підприємства.
16.11.2010 позивачем повторно надіслано декларацію з податку на прибутку за три квартали 2010 року (лист від 15.11.2010 вих. № 288).
У відповідь на заперечення позивача до акту невиїзної документальної перевірки № 12760/15-01/34612470 від 23.12.2010, ДПІ повідомила, що декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року було направлено з порушенням пункту 2 Постанови № 799 (на конверті відсутня позначка «Звіт»), в звязку з чим її повернуто ТОВ для виправлення недоліків. Оскільки ТОВ не було своєчасно подано декларацію з податку на прибуток з усуненням недоліків, податковим органом і було складено акт № 12760/15-01/34612470 від 23.12.2010.
Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
З огляду на нормативно-правовий припис вказаної норми, суд приходить до висновку про неправомірне повернення відповідачем на адресу позивача поданої у строк, визначений законом, податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2010 року (по строку подання 09.11.2010 декларацію подано 08.11.2010). Саме визначеним законодавцем обовязком контролюючого органу щодо прийняття податкової декларації платника податку спростовується посилання відповідача на неприйняття декларації з огляду на її направлення в порушення вимог Постанови № 799, а саме, відсутності на конверті позначки «Звіт». Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що податкова декларація не направлялась позивачем податковому органу засобами поштового звязку, а будь-яка перевірка податкової звітності, що подана з використанням послуг кур'єрської служби доставки, на відповідність такого подання вимогам Постанови № 799 посадовими особами податкової інспекції не передбачена жодним нормативно-правовим актом.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, кваліфікуючою ознакою при прийнятті рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в спірному випадку мало було питання дотримання ТОВ строку подання податкової звітності саме у встановлений законом строк (для податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2010 року таким строком було 09.11.2010). Встановлений в судовому засіданні факт подання позивачем такої декларації 08.11.2010 спростовує обґрунтованість застосованої податковим повідомленням-рішенням від 03.02.2011 № 0002791501/0 суми штрафних санкцій в розмірі 170 грн.
Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2011 № 0002791501/0 та визнати його протиправними і скасувати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Полтавабудінвест" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 03 лютого 2011 року № 0002791501/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Полтавабудінвест" (ідентифікаційний код юридичної особи 34612470) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 30 березня 2011 року.
СуддяО.В. Гіглава
Судове рішення № 14435155, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 25.03.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/1765/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: