Постанова № 14434864, 29.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2011 року Справа № 2а-1870/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Смішливої Т.В.

при секретарі судового засідання Любімовій Г.Ю.,

за участю:

прокурор:Грек М.В., посвідчення № 1068 від 08.10.2010

представник відповідача:Оверченко О.А., дов. № 01-14 від 06.01.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку до Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2011 прокурор м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що Комунальне підприємство «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

В порушення вказаних норм Закону відповідач не сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у звязку з чим, станом на 01.01.2011 у нього утворилась заборгованість по страховим внескам за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 на загальну суму 551919,99 грн., з яких 191781,53 недоїмка по сплаті страхових внесків, 121670,67 грн. фінансові санкції, 238467,82 грн. пеня. На фінансові санкції в сумі 121670,67 грн. та пеню в сумі 238467,82 грн. укладено договір про розстрочення суми боргу, у звязку з цим залишок складає 191781,53 грн. - недоїмка по сплаті страхових внесків.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № ю-44/1 від 06.01.2011 з повідомленням про вручення поштового відправлення.

13.01.2011 зазначена вище вимога була отримана відповідачем, яка в судовому порядку оскаржена не була.

Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не перерахував. У звязку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю. (а.с. 29)

Прокурор позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що підприємство є планово-збитковим, надає безкоштовні послуги з перевезення пільгової категорії громадян. Через те, що бюджет на 2011 рік було прийнято з запізненням КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» не встановлено розмір субвенцій, які тепер надходять не регулярно. Збиток КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» за 2010 рік склав 1,180 млн. грн. У звязку з викладеним КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» не має коштів для своєчасної на повної сплати обовязкових внесків, у тому числі і до Пенсійного фонду України. Таким чином, заборгованість перед позивачем виникла не з вини КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління», у звязку з чим представник відповідача просив суд відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку у задоволенню позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач Комунальне підприємство «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку та є платником збору на пенсійне державне страхування з 28.02.1991 (а.с. 13).

Згідно розрахунку КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за листопад 2010 року вбачається, що у грудні 2010 року відповідач повинен сплатити страхові внески у суму 191781,53 грн. (а.с. 10-12)

Зазначена сума страхових внесків КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» своєчасно не сплачена, що не заперечується представником відповідача.

Позивачем, у відповідності до вимог ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу № Ю-44/1 від 06.01.2011 на суму 191781,53 грн., яку отримано відповідачем 13.01.2011 та у встановленому Законом порядку не оскаржено (а.с. 5, 6).

З картки особового рахунку КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» (а.с. 7-8) та вимоги № Ю-44/1 від 06.01.2011 вбачається, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню у примусовому порядку, становить 551919,99 грн, з яких 191781,53 недоїмка зі сплати страхових внесків, 121670,67 грн. фінансові санкції, 238467,82 грн. пеня. На фінансові санкції в сумі 121670,67 грн. та пеню в сумі 238467,82 грн. укладено договір про розстрочення суми боргу, у звязку з цим залишок складає 191781,53 грн. - недоїмка по сплаті страхових внесків.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування становить 191781,53 грн.

Саме зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача у заявленому адміністративному позові.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

За змістом ст.14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.

Згідно з п. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Таким чином, посилання представника відповідача на те, що КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» є збитковим підприємством та має значну дебіторську заборгованість за невідшкодованими з бюджету субсидіями за надані послуги пільговій категорії громадян як на підставі для звільнення від сплати страхових внесків суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку до Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» про стягнення заборгованості зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 191781,53 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» (код 05457253) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку (розрахунковий рахунок 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) заборгованість зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 191781,53грн. (сто девяносто одна тисяча сімсот вісімдесят одна грн. 53 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяТ.В. Смішлива