Постанова № 14434827, 18.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №5.8.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2011 року Справа № 2а-5292/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі : Лисенко Є.М.

за участю

представника позивача: Шохи С.Є. (довіреність №10/122-3440 від 04.01.2011)

представника відповідача: Попова Ю.О. (довіреність №06-5/8 від 04.01.2011)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з енергозбереження до Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» про стягнення підвищення плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 6173 699,22 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2010 року Державна інспекція з енергозбереження (далі позивач) звернулась з позовом до Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» (далі відповідач) про стягнення підвищення плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 6173 699,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що територіальним управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області, яке є структурною одиницею Державної інспекції з енергозбереження, під час комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» встановлено факт нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, що відповідно до ст. 27 п. «є» Закону України «Про енергозбереження» від 01.07.1994р №74/94-ВР є порушенням законодавства про енергозбереження і тягне за собою передбачену законодавством відповідальність.

Звертає увагу, що відповідно до частини другої ст.17 Закону України «Про ененргозбереження» за результатами комплексної перевірки ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» було нараховано енергетичний збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат.

Факти нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів зафіксовані в акті комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» №15-12/037 від 22 лютого 2010 року.

Згідно з висновком вищезазначеного акту перевірки на 22.02.2010 року перевищення встановлених відповідно законодавства норм питомих витрат палива по електростанції складають 1294,818 тис.м.куб./рік. Сумарні перевитрати нераціонального використання електричної енергії складають розмір підвищеної плати ( 12194,818х2384)х2 = 6173699,22 грн. На підставі акту перевірки нараховано економічні санкції у вигляді енергетичного збору. Акт і постанова не оскаржувались.

У звязку з чим просить стягнути з ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» 6173699,22 енергетичного збору за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів.

Ухвалою суду від 26 липня 2010 року провадження по справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-5615/10/1270 за позовом ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» до Державної інспекції з енергозбереження про визнання нечинною постанови про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів.

Ухвалою суду від 31 січня 2011 року провадження по справі було поновлено, в звязку з набранням законної сили судовим рішенням у справі №2а-5615/10/1270.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1039 від 29 червня 2000 року, Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі НАЕР і йому підпорядковується. Інспекція є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Державна інспекція з енергозбереження:

-у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики та здійснює державний контроль у сфері енергозбереження;

- здійснює контроль шляхом проведення комплексних перевірок стану обліку паливно-енергетичних ресурсів, що витрачаються для:

1) виробництва продукції;

2)надання послуг населенню (електро-, водо-, тепло-, газопостачання); видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання зазначених ресурсів;

- здійснює контроль за впровадженням енергозберігаючих технологій та теплоізоляційних матеріалів під час будівництва і реконструкції підприємств, об'єктів житлово-цивільного призначення незалежно від форми власності.

Державна інспекція з енергозбереження за Положенням має право:

- складати протоколи, акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання паливно-енергетичних ресурсів;

- застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання;

Інспекція для реалізації покладених на неї завдань утворює за погодженням з Головою НАЕР територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Інспекції.

Механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях (далі - підприємства) незалежно від форми власності та підпорядкованості визначений Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження №64 від 4 серпня 2000 року.

Перевірки підприємств проводяться державними інспекторами з енергозбереження (далі інспектори). При здійсненні перевірки інспектори повинні мати службове посвідчення, доручення на перевірку та програму перевірки. Про проведення планової перевірки територіальні органи Інспекції не пізніше як за 10 днів до її початку повідомляють у письмовій формі керівництво підприємства.

Пунктом 12 зазначеного Порядку проведення перевірок за результатами перевірки інспектор складає акт (додаток 1). Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося.

Відповідно до пункту 15 зазначеного порядку рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України “Про енергозбереження” за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат суб'єкти господарювання сплачують збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір) у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів. До обсягу перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, на які нараховується енергетичний збір, не включається обсяг видів палива та паливно-енергетичних ресурсів, отриманих суб'єктом господарювання з альтернативних джерел енергії.

В судовому засіданні встановлено та не оспорюється стронами, що державними інспекторами позивача проведено планову перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів відповідача, за наслідками проведення якої був складений акт № 15-12/037 від 22 лютого 2010 року (надалі Акт перевірки), 22 лютого 2010 року начальником територіального управління по Луганській області прийнята постанова №15-12/037-1 “Про застосування економічних санкцій ” , якою за результатами розгляду акту перевірки, за допущені підприємством перевищення встановлених відповідно законодавства норм питомих витрат палива по електростанції застосовано енергетичний збір у сумі 7078577,56 грн.

З пояснень сторін вбачається, що до Акту №15-12/037 від 22.02.2010 і Постанови про застосування економічних санкцій №15-12/037-1 були внесені зміни. Так, в Акті при розрахунку перевитрат палива була допущена помилка при визначенні перевитрат в ціновому вимірі, а саме сума перевитрат склала не 3539288,78 грн., а 3086846,11 грн. (а.с. 32).

Державною інспекцією з енергозбереження відповідачу були надіслані Акт №15-12/037 від 22.02.2010 (відкоригований) (а.с. 18-28) і Постанова про застосування економічних санкцій №15-12/037-1 (відкоригована), якою постановлено застосувати до субєкта господарської діяльності енергетичний збір у розмірі 6 173699,22 грн. (а.с.29-31).

Судом встановлено, що постанову територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області №15-12/037-19 від 22.02.2010 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів було оскаржено в судовому порядку (справа №2а-5615/10/1270).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року у задоволені позовних вимог ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» про визнання нечинною постанови № 15-12/037-1 від 22.02.2010 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів було відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2011 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» залишено без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року по справі №2а-5615/10/1270 залишено без змін, рішення набрало законної сили.

Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо правомірності винесення постанови територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області №15-12/037-19 від 22.02.2010 у відповідності із ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи не доказуються.

Враховуючи, що в судовому порядку встановлено правомірність винесення постанови №15-12/037-19 від 22.02.2010 року, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового засідання, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Питання про судові витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної інспекції з енергозбереження до Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» про стягнення підвищення плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 6173 699,22грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» 6173699,22коп (шість мільйонів сто сімдесят три тисячі шістсот девяносто девять грн. 22 коп) енергетичного збору за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, код бюджетної класифікації 21081200 «Штрафні санкції за порушення законодавства з питань забезпечення енергетичних ресурсів», одержувач: державний бюджет м.Лисичанськ, банк:ГУДК України в Луганській області, р/р 31213202700051, код ЗКПО 24180679, МФО 804013.

Стягнути з Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» на корить Державної інспекції з енергозбереження судовий збір у розмірі 1700,00 грн.( одна тисяча сімсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.М. Чиркін