Постанова № 14434658, 10.03.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року 17 год. 19 хв. Справа № 2а-0870/736/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренко М.С.,

при секретарі Гончаренко Н.А.

за участю представників

від позивача: Буря О.Є., Вініченко С.В., Прошина С.В.

від відповідача: Вініченко О.В.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про: скасування податкових повідомлень-рішень №0000610808/0 від 12.18.2010р., №0000610808/1 від 03.09.2010р., №0000610808/2 від 15.11.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі за текстом ВАТ «ЗЗФ») звернулося до запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя (СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі» про скасування податкових повідомлень-рішень №0000610808/0 від 12.18.2010р., №0000610808/1 від 03.09.2010р., №0000610808/2 від 15.11.2010р.. що винесені на підставі Акту перевірки №263/08-08/00186542 від 03.08.2010року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у позову

Судом встановлено, на підставі направлення №0600 від 19.07.2010р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Запорізький завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за травень 2010р. в сумі 28382660 грн., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДФ, що декларувалося в квітні 2010р. За результатами перевірки складено Акт від 03.08.2010р. №263/08-08/00186542. В Акті перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя було зроблено висновок про порушення ВАТ "ЗЗФ" вимог п. 7.7.1 та 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 (далі Закон про ПДВ).

Після ознайомлення із Актом перевірки, ВАТ «ЗЗФ» звернулося із запереченнями на висновки Акту перевірки. 13.08.2010 року ВАТ "ЗЗФ" було отримано відповідь на заперечення № 8391/10/08- 08 від 10.08.2010 року, згідно з якою доводи заперечень були визнані необґрунтованими, а висновки акту перевірки залишені без змін.

16.08.2010 року ВАТ "ЗЗФ" поштою було отримано податкове повідомлення рішення (ППР) № 0000610808/0 від 12.08.2010 року, яким ВАТ "ЗЗФ" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 16 905 968,00 грн.

Після ознайомлення із вказаним податковим повідомленням-рішенням ВАТ "ЗЗФ" звернулося із первинною скаргою до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя.

06 вересня 2010 року ВАТ "ЗЗФ" поштою було отримано Рішення про результати розгляду первинної скарги № 9318/10/25-016 від 03.09.2010 року та повторне податкове повідомлення-рішення № 0000610808/1 від 03.09.2010 року. Згідно з Рішенням про результати розгляду первинної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя відмовив у задоволенні скарги підприємства посилаючись на те, що під час перевірки не були надані документи, які підтверджують постачання продукції саме у травні 2010 року.

14 вересня 2010 року ВАТ "ЗЗФ" продовжило процедуру апеляційного узгодження спірних податкових повідомлень-рішень, та звернулося із повторною скаргою до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області.

14 листопада 2010 року ВАТ "ЗЗФ" поштою було отримано Рішення про результати розгляду повторної скарги № 5187/10/25020 від 11.11.2010 року, яким заступник голови ДПА у Запорізькій області відмовив у задоволенні скарги, оскаржені ППР були залишені без змін.

17 листопада 2010 року поштою було отримано повторне податкове повідомлення-рішення № 0000610808/2 від 15.11.2010 року, яким ВАТ "ЗЗФ" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 16 905 968,00 грн.

Не погоджуючись із результатами розгляду первинної та повторної скарг підприємства, 22 листопада 2010 року ВАТ "ЗЗФ" звернулося із повторною скаргою до Державної податкової адміністрації України, та просило переглянути та скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення. ДПА України продовжувала розгляд скарги Позивача до 24 січня 2011 року.

24 січня 2011 року ВАТ "ЗЗФ" поштою було отримано Рішення про результати розгляду повторної скарги № 977/6/25-0515 від 21.01.2011 року. Згідно з вказаним рішенням ДПА України відмовила у задоволенні вимог, викладених у повторній скарзі Позивача.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду про їх скасування.

Як вбачається з матеріалів справи, на сторінках 17-18 Акту перевірки вказується, що за наслідками перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у лютому 2010 року (Акт перевірки № 211//08-08/00186542 від 16.06.2010 року) було встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, за результатами чого встановлено порушення ВАТ "ЗЗФ" вимог п. 4.3 ст. 4, п. 7.3.6, п. 7.2.3, п. 7.4.1, п. 7.7.1, п. 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та в результаті цього завищення задекларованого ВАТ "ЗФЗ" дозволеного податкового кредиту за березень 2010 року в розмірі 54 833 333,33 грн. по товарам сплаченим але фактично не отриманим.

Зокрема зазначається, що в березні 2010 року ВАТ "ЗЗФ" перерахувало грошові кошти постачальнику ВАТ "НЗФ" з призначенням платежу "передплата за коксовий горішок" на загальну суму 329 000 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 54 833 333,33 грн. Фактично відвантаження товару на адресу ВАТ "ЗЗФ" по цій передплаті в перевіряємому періоді не здійснювалося. Враховуючи результати попередніх перевірок: Акт №211/08-08/00186542 від 16.06.2010 року, Акт № 258/08-08/00186542 від 30.07.2010 року, ВАТ "ЗЗФ" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за травень 2010 року на 16 905 968 грн.

З урахуванням вказаного на сторінках 18-19 Акту перевірки наводяться висновки, згідно з якими на порушення пп. 7.7.1 та 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ВАТ "ЗЗФ" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступного податкового періодів за травень 2010 року на суму 16 905 968, 00 грн.;

Суд з даними висновками не погоджується оскільки вони прямо суперечать положенням Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 та Закону України «Про податок на додану вартість», виходячи з наступного:

Щодо права ВАТ "ЗЗФ" на отримання бюджетного відшкодування за ПДВ у травні 2010 року та права на зарахування вказаного ПДВ в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 За кону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. (п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Таким чином, Законом України “Про податок на додану вартість” передбачено дві вимоги для отримання покупцем права на відображення податкового кредиту: це дата здійснення “першої події”та наявність податкової накладної.

Як встановлено у судовому засіданні на підставі письмових доказів, у позивача виникла перша подія у вигляді здійснення попередньої оплати (фактичного перерахування) передоплати та отриманні від постачальника податкові накладні, тому Відкрите акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів” обґрунтовано формував податковий кредит також по першій події.

Закон України “Про податок на додану вартість” не передбачає, що право на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту виникає тільки у випадку здійснення фактичної поставки товарів у цьому ж періоді.

В обґрунтування висновків про завищення ВАТ «ЗЗФ» суми, заявленої до бюджетного відшкодування у травні 2010 року вказується, що ВАТ "ЗЗФ" перерахувало грошові кошти постачальнику ВАТ "НЗФ" з призначенням платежу "передплата за коксовий горішок" на загальну суму 329 000 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 54 833 333,33 грн.

Фактично відвантаження товару на адресу ВАТ "ЗЗФ" по цій передплаті в перевіряємому періоді не здійснювалося.

ВАТ "ЗЗФ" було укладено низку договорів поставки коксової продукції з Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів", а саме:

-№ 905367 від 29.12.2009 р.

-№ 1001692 від 30.03.2010 р.

-№ 1001693 від 30.03.2010 р.;

-№ 1001695 від 30.03.2010 р.;

-№ 1001696 від 30.03.2010 p.;

Згідно умов вказаних договорів ВАТ "НЗФ" взяло на себе зобов'язання здійснити поставку коксової продукції, а саме коксовий горішок, на адресу ВАТ "ЗЗФ" залізничним транспортом, ВАТ "ЗЗФ" використовує коксовий горішок в своїй основній господарській діяльності для виробництва феросплавної продукції.

На виконання умов зазначених договорів поставки ВАТ "ЗЗФ" у березні 2010 року здійснило перерахування грошових коштів на адресу ВАТ "НЗФ" у сумі 329 000 000, 00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 54 833 333, 33 грн.

Слід зазначити, що термін дії договорів поставки за взаємною домовленістю сторін встановлений до 31.12.2010 року, згідно з додатковими угодами до зазначених договорів термін дії договорів продовжено до 31.12.2011 року. Поставка коксової продукції повинна здійснюватися на протязі всього терміну дії зазначених договорів поставки. На теперішній час поставки продукції розпочалися і продовжуються окремими партіями, а саме по зазначеним договорам на адресу ВАТ «ЗЗФ» було поставлено коксової продукції у березні 2010р. на 431 754,56 грн., у квітні 2010р. на 53 780 231,89 грн., у травні на 40 820 433,83 грн., про що не зазначено працівниками податкової служби у актах перевірки № 211/08-08/00186542 від 16.06.2010 року, № 258/08-08/00186542 від 30.07.2010 року та № 263/08-08/00186542 від 03.08.10 року. Станом на 01.01.2011 року було поставлено продукції на загальну суму 229 781 521,24 грн., що підтверджується довідкою бухгалтерського обліку та переліком первинних документів зазначених в реєстрі первинних документів (Акти приймання-передачі, приходні ордери).

Згідно п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» «поставка товарів» - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Здійснення передплати за продукцію по договору є операцією, яка здійснюється згідно з таким договором, та є подією, яка викликає зміни в структурі активів платника податків.

Позивачем на вимогу суду надані первинні бухгалтерські документи, що підтверджують фактичне отримання Відкритим акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” товару, їх транспортування тощо, тобто свідчать про реальність укладених договорів.

Як було встановлено, сума ПДВ була фактично сплачена підприємством позивача при здійсненні попередньої оплати товару у складі вартості товару. В свою чергу, постачальник товару, при отриманні такої попередньої оплати, включив до складу податкових зобовязань суму зазначеного ПДВ в повному обсязі за першої подією, на виконання вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.п.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з редакцією пункту 7.7.2 ст. 7 Закону, яка діяла на момент складання декларації з ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду".

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи, незалежно від моменту переходу права власності на товар. Дана правова позиція підтверджується також Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 15.09.2010 по справі №К-8767/07 та від 07.12.2010 по справі № К-35241/09.

Підпунктом 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі Закон №2181-ІІІ) встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Щодо врахування висновків попереднього акту перевірки, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, висновки про порушення підприємством вимог п. 7.7.1 та п. 7.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ ґрунтуються на твердженні, що підприємством не враховано висновки попередніх перевірок, які оформлені Актами № 211/08-08/00186542 від 16.06.2010 року та № 258/08-08/00186542 від 30.07.2010 року.

Фактично висновки зазначених актів перевірок стали підставою для висновків про завищення ВАТ "ЗЗФ" заявленої суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів за травень 2010 року.

З цього приводу слід зазначити, що ВАТ "ЗЗФ" раніше подавало свої заперечення на висновки Актів перевірок № 211/08-08/00186542 від 16.06.2010 року та № 258/08- 08/00186542 від 30.07.2010 року, висловлювало свою незгоду з викладеними в них висновками та оскаржувало винесені на їх підставі ППР в адміністративному порядку до органів ДПС вищого рівня. В теперішній час ВАТ "ЗЗФ" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовами про скасування ППР, які були винесені на підставі висновків Актів перевірок № 211/08-08/00186542 від 16.06.2010 року та № 258/08- 08/00186542 від 30.07.2010 року.

Слід також зазначити, що висновки актів перевірок, які були проведені органом ДПС, є підставою для винесення податкових повідомлень-рішень, які в свою чергу можуть бути оскаржені платником податків. Висновки акту перевірки не є рішенням податкового органу, яке підлягає обов'язковому виконанню платником податків.

Тобто, в теперішній час ППР винесені Відповідачем за попередніми актами перевірок є неузгодженими та не набрали сили, висновки актів перевірок є також таким чином оскарженими та не мають обов'язкової сили для Позивача. З урахуванням вказаних обставин,

Таким чином, на момент проведення перевірки питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за травень 2010 року, податкові повідомлення-рішення винесені на підставі актів перевірок від 16.06.2010 року та від 30.07.2010 року були оскаржені та на момент перевірки і в теперішній час мають неузгоджений характер, не підлягають виконанню до набрання законної сили рішенням суду у адміністративних справах.

Відповідно до п.п. 6.1 ст. 6 Закону №2181-ІІІ у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п.5.2.3 п.5.2 ст.5 Закону №2181-ІІІ заява (скарга) повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів (скарга), подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (абзац підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181-ІІІ).

З урахуванням вказаних обставин ВАТ «ЗЗФ» не повинно було враховувати вказані висновки попередньої перевірки при веденні свого податкового обліку, оскільки на момент проведення перевірки питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за травень 2010 року, податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту попередньої перевірки, були оскаржені та на момент перевірки мали неузгоджений характер, не підлягали виконанню до набрання рішенням по справі законної сили.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих спірних рішень, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000610808/0 від 12.18.2010р., №0000610808/1 від 03.09.2010р., №0000610808/2 від 15.11.2010р. прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 29 березня 2011 року.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко

Постанова виготовлена у повному обсязі 15 березня 2011 року.