Постанова № 14434599, 21.03.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 року 14:55 Справа № 2а-0870/1130/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМалиш Н.І.,

при секретаріРожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Запорізької митниці про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

13.09.2010 Відкрите акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Запорізької митниці про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у прийнятті ВМД №112030000/2010/028601 від 12.11.2010р., №112030000/2010/028866 від 15.11.2010р., №112030000/2010/029244 від 18.11.2010р. та відмови у митному оформленні товару за вказаними ВМД за першим методом; визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці №112000006/2010/002337/2 від 15.11.2010р. про визначення митної вартості товару за шостим методом; про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці №112000006/2010/002343/2 від 16.11.2010р. про визначення митної вартості товару за шостим методом; про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці №112000006/2010/002381/2 від 19.11.2010р. про визначення митної вартості товару за третім методом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позові та додаткових письмових пояснень. Зазначив, що для проведення митного оформлення поставленого товару позивачем до митного органу були подані ВМД, які прийняті для оформлення. У ВМД позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 МК України. Для підтвердження митної вартості товару митним органом необґрунтовано витребувані додаткові документи. Позивач частково надав витребувані документи, а також повідомив Запорізьку митницю про неможливість надання додатково витребуваних документів з поясненням причин такої неможливості їх подання на зворотному боці ф. ДМВ-1. 15.11.2010 та 16.11.2010 відповідачем безпідставно прийняті спірні рішення про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом, а 19.11.2010 відповідачем безпідставно прийняте спірне рішення про визначення митної вартості товару за третім (резервним) методом Позивач подав митному органу нові митні декларації, які прийняті до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем». Вважає, що відповідачем були порушені приписи чинного законодавства щодо порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, а дії відповідача щодо відмови у прийнятті ВМД та відмови у митному оформленні товару за першим методом неправомірними. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у наданих запереченнях та додаткових поясненнях. В обґрунтування заперечень зазначив, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було перевірено документи, подані позивачем для митного оформлення, але після перевірки у відповідача виникли сумніви щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості. Після проведення аналізу відповідності митної вартості ціновій інформації ЄАІС ДМСУ було зясовано, що митна вартість заявленого товару значно відрізняється від цінової інформації ЄАІС ДМСУ. Згідно з вимогами п.11 Постанови КМУ від 20.12.2006 №1766 були витребувані додаткові документи. Враховуючи, що декларантом лише частково надані додаткові документи на підставі положень статті 265 Митного кодексу України, вимог п. 14 Постанови КМУ від 20.12.2006 №1766 було здійснено митну оцінку товару. При здійсненні митної оцінки був застосований метод визначення митної вартості №6 та №3 відповідно до ст.273 МК України. При визначенні митної вартості товару використовувалась цінова інформація, що була в наявності у митниці та застосована митна вартість такого товару, що був ввезений на тих же умовах поставки, схожої якості і приблизно в тій же кількості, що й оцінювані товари. Що стосується вимог позивача про визнання неправомірними дій щодо відмови у прийнятті ВМД та відмови у митному оформленні товару за першим методом, зазначає, що відповідач не відмовляв підприємству в митному оформленні, а видав рішення про визначення митної вартості товарів, з якими позивач погодився та подав нові ВМД для оформлення товару. У зв'язку з вищевикладеним вважає дії митниці правомірними. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 21.03.2011 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Сторонам повідомлено про час виготовлення постанови в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено матеріалами справи, 11.02.2008 між ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» (Покупець) і «INTERCOMMODITIES SA» (Продавець) було укладено контракт №0403083434, за яким продавець зобов'язався поставити позивачу товар відповідно до специфікацій на умовах DDU Запоріжжя.

Для проведення митного оформлення поставленого товару, а саме: Електролітичні катоди нікелю різані «2х2», Вага нетто 20000кг. Вміст:Ni >99.98% в т.ч. Со<=0.0005%; Виробник «Xstrada Nikkelverk AS», Країна виробництва - NO. Марка A, Лот №1103226,1103227 позивачем до митного органу 12.11.2010 була подана вантажна митна декларація №112030000/2010/028601, яку прийнято для оформлення, про що свідчить відбиток «Під митним контролем».

У графі 43 ВМД №112030000/2010/020602 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 Митного Кодексу України.

Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 0,00 грн. ввізного мита та 825 727 грн. 59 коп. - ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації.

При поданні ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір №0403083434 від 11.02.2008, специфікація №120 від 29.10.2010, інвойс/рахунок №NI-10-075.2 від 29.10.2010, сертифікати якості, лист №121-810 від 10.11.2010, комерційна пропозиція №0217 від 20.10.2010, CMR №100752, рахунок №1000.СІ.10809410, контракт №235-10-18204-S LIF/UKA та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр.44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6).

Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження митної вартості товару митним органом були витребувані додаткові документи, про що зазначено на зворотному боці ф. ДМВ-1, а саме:

- Сертифікат про походження товару;

- Висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

-Копія вантажної митної декларації країни відправлення;

15.11.2010 позивачем на зворотному боці ф. ДМВ-1 надано розяснення стосовно витребуваних додаткових документів про те, що:

- надати експортну декларацію на товар можливості не має, оскільки товар знаходився на території Нідерландів у режимі транзиту і оформлювався транзитний документ Т-1;

- сертифікат про походження товару надати не має можливості;

- висновки про якісні характеристики наведено в сертифікаті якості на товар;

15.11.2010 митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/028885/ за шостим (резервним) методом.

Позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2010/028885 від 15.11.2010, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».

Платежі за ВМД №112030000/2010/028885 склали 0,00 грн. ввізного мита та 973 449 грн. 97 коп. ПДВ.

Також, для проведення митного оформлення поставленого товару, а саме: Катоди нікеля електролітичного у звязках, вага нетто 19225 кг. Вміст Ni*min - 99.96%, Со-0.021%, інше- 0,019% Виробник - JSC "Kola GMK". Країна виробництва - RU. Марка «Severonickel COMBINE Н-І». Лот № 4888 позивачем до митного органу 15.11.2010 була подана вантажна митна декларація №112030000/2010/028866, яку прийнято для оформлення, про що свідчить відбиток «Під митним контролем».

У графі 43 ВМД №112030000/2010/028866 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 Митного Кодексу України.

Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 0,00 грн. ввізного мита та 826 695 грн. 49 коп. - ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації.

При поданні ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір №0403083434 від 11.02.2008, специфікація №119 від 18.10.2010, інвойс/рахунок №NI-10-074 від 26.10.2010, сертифікат якості, лист №121-802 від 08.11.2010, лист № 0217 від 20.10.2010, рахунок №141222, контракт №S 103848, CMR №29102010, реліз №904126 та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр.44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6).

Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження митної вартості товару митним органом були витребувані додаткові документи, про що зазначено на зворотному боці ф. ДМВ-1, а саме:

- сертифікат про походження товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені

спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

-копія вантажної митної декларації країни відправлення;

- декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товару.

16.11.2010 позивачем на зворотному боці ф. ДМВ-1 надано розяснення стосовно витребуваних додаткових документів про те, що:

- надати експортну декларацію на товар можливості не має, оскільки товар знаходився на території Голландії у режимі транзиту і оформлення було здійснено по документу Т-1 замість експортної декларації, надано документ Т-1;

- сертифікат про походження товару постачальником не надавався за умов того, що це не передбачено контрактом, доп. про сертифікат походження(його відсутність) вказано в гр.44 ВМД№ №112030000/2010/028866 від 15.11.2010р.;

- висновки про якісні характеристики товару приведені в сертифікаті якості виробника, який був наданий на момент декларування;

- серед інформації біржових організацій про вартість товару були надані котировки Лондонської Біржі Металів.

16.11.2010 митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/002343/2 за шостим (резервним) методом.

Позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2010/028972 від 16.11.2010, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».

Платежі за ВМД №112030000/2010/028972 склали 0,00 грн. ввізного мита та 860 744 грн. 75 коп. ПДВ.

Листами № 111/КС-148 від 17.11.2010 та № 111/КС-162 від 03.12.2010 ВАТ «Дніпроспецсталь» звернулось до Запорізької Митниці з питанням щодо правомірності визначення митної вартості при оформленні ВМД № 112030000/2010/028972 від 16.11.2010 та прийнятті відповідачем Рішення від 16.11.2010 №112000006/2010/002343 про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом. До листа було надано повний перелік документів, необхідний для підтвердження визначення митної вартості товару за 1 методом.

На вказане звернення листом № 11/2-10.16/16662 від 22.12.2010р. відповідач надав відповідь, що проведення митного оформлення вказаного товару за першим методом на підставі наданих документів можливе, за умови надання документів підтверджуючих факт оплати отриманого товару.

Встановлено, що специфікацією № 119 від 18.10.2010р., яка є невід'ємною частиною контракту № 0403083434 від 11.02.2008, передбачені умови оплати : «відстрочка 30 днів від дати релізу».

На момент подання переліку документів, необхідного для підтвердження визначення митної вартості товару за 1 методом, документи, що підтверджують факт оплати отриманого товару, ВАТ «Дніпроспецсталь» не мало можливості надати, тому що передбачена «відстрочка 30 днів від дати релізу» і сплата за продукцію буде здійснена в подальшому, про що було зазначено в якості обґрунтування ненадання документів про сплату вартості товару.

В подальшому отриманий товар за інвойс/рахунком № N1-10-074 від 26.10.2010р, а також за інвойс/рахунком № N1-10-075.2 від 29.10.2010р., та № N1-10-077 від 03.11.2010р. сплачено в повному обсязі.

Також, для проведення митного оформлення поставленого товару, а саме: Катоди нікеля електролітичного у звязках, вага нетто 20987кг. Вміст Ni*min - 99.98%, Со-0.07%, інше- 0,002% Виробник - JSC «MMC»NORILSK NIKEL». Країна виробництва - RU. Марка «Norilsk Combine H-1». Лот № 1463,1462 позивачем до митного органу 18.11.2010 була подана вантажна митна декларація №112030000/2010/029244, яку прийнято для оформлення, про що свідчить відбиток «Під митним контролем».

У графі 43 ВМД №112030000/2010/029244 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 Митного Кодексу України.

Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 0,00 грн. ввізного мита та 857 163,52 грн. - ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації.

При поданні ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір №0403083434 від 11.02.2008, специфікацію № 123 від 02.11.2010р., інвойс/рахунок № N1-10-077 від 03.11.2010, сертифікати якості, лист №121-812 від 10.11.2010р., CMR № 2010511, та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр.44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД- 6).

Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження митної вартості товару митним органом були витребувані додаткові документи, про що зазначено на зворотному боці ф. ДМВ-1, а саме:

- договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам, на користь продавця;

- відповідна бухгалтерська документація;

- копія вантажної митної декларації країни відправлення;

- сертифікат про походження товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені

спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

- декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товару;

В той же день позивачем частково надані документи, а саме: договір з третіми особами від 26.10.2010 № S10-53818-120, рахунок № 81977 від 01.11.2010, декларація Т1 № 10NL5665101C922D68 від 03.11.2010, комерційна пропозиція № 0217 від 20.10.2010.

16.11.2010 позивачем на зворотному боці ф. ДМВ-1 надано розяснення стосовно витребуваних додаткових документів про те, що:

- банківське платіжне доручення, що підтверджує факт оплати за нікель по ціні, що зазначена в рахунку фактурі, на момент декларування не надавалось, оскільки оплата має бути здійснена впродовж 60 днів з моменту поставки матеріалу;

- сертифікат про походження товару не надавався за умов того, що це не передбачено контрактом;

- висновки про якісні характеристики приведені в сертифікаті якості, який був наданий на момент декларування;

- серед інформації біржових організацій про вартість товару були надані котировки Лондонської Біржі Металів;

19.11.2010 р. митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/002381/2 за третім методом.

Позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2010/029371 від 19.11.2010, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».

Платежі за ВМД №112030000/2010/029371 склали 0,00грн. ввізного мита та 946222 грн.74 коп. ПДВ.

Як встановлено у судовому засіданні задекларований позивачем товар оформлений митницею та пропущений у вільний обіг.

Не погодившись з прийнятими рішеннями Запорізької митниці від 15.11.2010 №112000006/2010/002337/2 та від 16.11.2010 №112000006/2010/002343/2 про визначення митної вартості товарів за шостим (резервним) методом, а також від 19.11.2010 №112000006/2010/002381/2 про визначення митної вартості товарів за третім методом позивач звернувся до суду.

Оцінивши надані сторонами докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.259 Митного кодексу України (надалі МК України) митна вартість товарів це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (ч.1 ст.260 МК України).

Згідно з ч.1 ст.262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ст.266 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначені митної вартості товару не можна використати, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.268 і 269 МК України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог ст.268 і 269 МК України застосовуються інші методи. При цьому МК України встановлено послідовне використання кожного із зазначених методів. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Виключення становлять методи 4 і 5, які можна використовувати якщо неможливо застосувати метод 3 у будь-якій послідовності на розсуд декларанта (ст.266 МК України). І тільки у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених ст.273 МК України.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Проте таких консультацій з підприємством позивача Запорізькою митницею проведено не було, до того ж відсутні будь-які докази про послідовне застосування відповідачем методів визначення митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (надалі Порядок № 1776) для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Суд вважає, що позивачем подано всі необхідні та належні документи, за ціною угоди щодо товарів придбаних за вищевказаним контрактом.

Запорізька митниця у своїх запереченнях зазначає, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було перевірено документи подані для митного оформлення, але після перевірки відповідності заявленої митної вартості ціновій інформації ЄАІС ДМСУ було зясовано, що митна вартість заявленого товару значно відрізняється від цінової інформації ЄАІС ДМСУ. При цьому будь-яких посилань на те, що первісно подані позивачем документи були з недоліками оформлення, не містили істотної інформації, тощо, Запорізька митниця не вказує.

Пунктом 11 вказаного Порядку № 1776 передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до п.11 Порядку. При цьому, саме формулювання вказаної норми - «можуть подаватися», вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Порядку №1766 надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку обєктивної неможливості та відсутності цих документів супровідний лист з поясненням причин їх ненадання.

Разом із тим, витребувавши перелік документів, передбачених п.11 Порядку № 1776, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями МК України, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосування цих методів. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

З дій відповідача та прийнятих рішень не вбачається наявність потреби у відповідача даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості, наявність виникнення у нього обєктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

З рішень відповідача про визначення митної вартості товару за третім та шостим методами також не вбачається в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом на підставі документів, поданих позивачем, та чи взагалі була потреба у відповідача самостійно визначати митну вартість за третім та шостим методами. Рішення митного органу не містять жодного обґрунтування неможливості застосування попередніх методів.

Крім того, у спірних рішеннях митницею не вказано якою саме ціновою інформацією ДМСУ та за який період вона керувалася при визначенні митної вартості, чи бралися за основу ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до приписів ст.268, 269 МК України. Відповідачем не враховано, що обєктивна неможливість подання всіх витребуваних ним документів у звязку з їх відсутністю у позивача, не може бути підставою для відмови у визначенні митної вартості товару.

На підставі зазначеного відповідачем порушено принцип послідовності застосування методів визначення митної вартості, що суперечить ст.266 МК України, яка передбачає, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

На час звернення до суду, позивачем сплачені суми за товар придбаний за контрактом, що підтверджується наданими суду доказами.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже Запорізькою митницею не доведено правомірність прийняття рішень від 15.11.2010 №112000006/2010/002337/2 та від 16.11.2010 №112000006/2010/002343/2 щодо визначення митної вартості товарів за шостим (резервним) методом, а також від 19.11.2010 №112000006/2010/002381/2 щодо визначення митної вартості товарів за третім методом, а тому, вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Разом з тим в своєму позові позивач просить визнати неправомірними дії Запорізької митниці щодо відмови у прийнятті вантажних митних декларацій №112030000/2010/02861, №112030000/2010/028866 та №112030000/2010/029244 та відмови у митному оформленні товару за першим методом.

Проте, як було встановлено матеріалами справи Запорізька митниця фактично не відмовляла підприємству позивача в митному оформленні (не вчиняла дій щодо відмови в митному оформленні товару, не приймала картки відмови), а видала рішення про визначення митної вартості товарів, з якими позивач погодився, надавши нові ВМД для митного оформлення. Товар в митному відношенні вже оформлений та пропущений митницею у вільний обіг.

Таким чином, оскільки митниця не вчиняла дій щодо відмови в митному оформленні товару, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, слід присудити на користь позивача обґрунтовані та підтверджені документально судові витрати з Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 грн. 70 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними та скасувати Рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів від 15.11.2010 №112000006/2010/002337/2, від 16.11.2010 №112000006/2010/002343/2; від 19.11.2010 №112000006/2010/002381/2.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна» (код ЄДРПОУ 00186536) 1 (одна) грн. 70 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови було виготовлено 28 березня 2011 року.

Суддя (підпис) Н.І.Малиш