Постанова № 14434513, 21.03.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 року 17:11 Справа № 2а-0870/1026/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

при секретарі судового засідання Гайдай А.В.

за участю:

представника позивача: Жигунової О.М.

представника відповідача: Сергеєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Державного підприємства «Запорізький титано магнієвий комбінат»

до: Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про: скасування податкових повідомлень рішень №0000730808/0 від 05.10.2010, №0000730808/1 від 02.11.2010 та №0000730808/2 від 05.01.2011

ВСТАНОВИВ:

18.02.2011 Державне підприємство «Запорізький титано магнієвий комбінат» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про скасування податкових повідомлень рішень №0000730808/0 від 05.10.2010, №0000730808/1 від 02.11.2010 та №0000730808/2 від 05.01.2011.

Ухвалою суду від 21.02.2011 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/1026/11, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 03.03.2011. Розгляд справи відкладався до 17.03.2011 у звязку із неявкою позивача. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.03.2011.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 21.03.2011 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав вимоги позовної заяви з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях. Вважає висновки, викладені в акті перевірки про порушення позивачем п.п.4.2.9 «е», п.п.4.2.15, п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1 п.8.1 ст.8, п.17.1 ст.17, п.19.2 «а» ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» такими, що суперечать нормам чинного законодавства, а податкові повідомлення - рішення №0000730808/0 від 05.10.2010, №0000730808/1 від 02.11.2010, №0000730808/2 від 05.01.2011 такими, що підлягають скасуванню як безпідставні та необґрунтовані. Просить позов задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Зазначає, що позивачем порушено абз. «е» п.п.4.2.9, п.п.4.2.15 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.1 ст. 17.17, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме, суми наданих під звіт коштів, які безпідставно відшкодовані працівникам підприємства без їх документального підтвердження, не оподатковано за відповідні місяці, внаслідок чого допущено неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 681 грн. 46 коп. Просить у задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи 04.01.2011 ДП «ЗТМК» було створено у процедурі реорганізації шляхом перетворення КП «ЗТМК» (код ЄДРПОУ 00194731) на виконання постанови КМУ від 25.02.2009 №154 «Про утворення Державної холдингової компанії «Титан України» та наказу Мінпромполітики України від 17.03.2009 №200 «Про перетворення шляхом реорганізації КП «ЗТМК», наказу Мінпромполітики України від 03.08.2009 № 526.

Відповідно до норм чинного законодавства (Цивільного кодексу України) та п. 1.3. Статуту ДП «ЗТМК», затвердженого наказом Мінпромполітики України від 15.11.2010 №577 (реєстр № 193-Д) та зареєстрованого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради Запорізької області 04.01.2011, ДП «ЗТМК» є правонаступником всіх прав та обов'язків КП «ЗТМК» (код ЄДРПОУ 00194731).

Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі була проведена планова виїзна перевірка Казенного підприємства «Запорізький титано - магнієвий комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складений акт №307/08-08/00194731 від 22.09.2010.

Проведеною перевіркою встановлені порушення абз. «е» п.п.4.2.9 п.п.4.2.15 п.4.2 ст.4 п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.1 ст.17.17, п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003 №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» із змінами та доповненнями (далі - Закон №889-ІV), а саме: суми наданих під звіт коштів, які безпідставно відшкодовані працівникам підприємства без їх документального підтвердження, не оподатковано за відповідні місяці, внаслідок чого допущено неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 681 грн. 46 коп.

Підставою для висновків акту перевірки стало наступне:

1) Працівник підприємства ОСОБА_3 перебував у відрядженні у м.Києві згідно Наказу №301 від 20.10.2009, термін відрядження з 22.10.2009 - 23.10.2009. Кошти на відрядження отримані ОСОБА_3 згідно видатковим касовим ордерам №1012 від 21.10.2009 на суму 80 грн. та №1061 від 27.10.2009 на суму 2754 грн. 44 коп. По завершенні відрядження ОСОБА_3 складено авансовий звіт на суму витрачених коштів.

До авансового звіту №34 від 27.10.2009 надано:

- копію чека №00492680030841 від 22.10.2009 суму 2754 грн. 94 коп. про сплату послуги з проживання в готелі м.Києва «Radisson BLV», в якій не зазначено прізвище працівника, направленого у відрядження, термін проживання та вартість основних та додаткових послуг, отриманих у готелі.

Таким чином, податковою зроблено висновок, що згідно первинним документам, наданим до перевірки, прізвище працівника, дата, термін проживання та послуги надані у готелі по чеку не зазначені, що привело до заниження податку на 413 грн. 24 коп. (розрахунок наведено у таблиці № 1 на сторінці 134 акту перевірки).

2) Працівниками КП «ЗТМК» до авансових звітів про використання коштів, наданих під звіт додані копії чеків замість оригіналів (відправка листів).

Первинні документи, у вигляді копій, надані до перевірки не є підтверджуючими документами, що привело до заниження податку на 52 грн. 62 коп. (розрахунок та перелік підзвітних осіб наведено у таблиці №2 на сторінці 134 акту перевірки).

3) Працівник підприємства ОСОБА_4 перебував у відрядженні у США. Гаваї, Вайколоа Виледж згідно Наказу №238 від 03.09.2009, термін відрядження з 09.09.2009 - 20.09.2009. Кошти на відрядження отримані ОСОБА_4 згідно видатковому касовому ордеру №16 від 08.09.2009 в сумі 2900 доларів США.

По завершенні відрядження ОСОБА_4 складено авансовий звіт № 46 від 23.09.09р. на суму витрачених коштів.

До авансового звіту №46 від 23.09.2009 надано рахунок 143686 від 11.09.2009 на суму 179,78 доларів США про сплату за реєстрацію кімнати в сумі 159,95 доларів США та державний податок у розмірі 19,83 доларів США, в якому вказано прізвище іншого працівника підприємства, направленого у відрядження.

Податковою зроблено висновок, що згідно первинним документам, наданим до перевірки, прізвище працівника направленого у відрядження не зазначено, що привело до заниження податку на 215 грн. 60 коп. (розрахунок наведено у таблиці №3 на сторінці 135 акту перевірки).

За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 05.10.2010 №0000730808/0 про сплату 681 грн. 46 коп. податку з доходів фізичних осіб і 362 грн. 92 коп. застосованої штрафної санкції, яке отримане підприємством 05.10.2010.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його до СДПІ по роботі ВПП у м.Запоріжжі (скарга № 25-02.21/2901 від 13.10.2010). Рішенням СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі №11237/10/25-016 від 02.11.2010 податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарга КП «ЗТМК» - без задоволення.

На підставі рішення про результати розгляду скарги, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі винесено податкове повідомлення - рішення №0000730808/1 від 02.11.2010.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням КП «ЗТМК» оскаржено його до ДПА у Запорізькій області (повторна скарга №25-02.22/3209 від 08.11.2010). Рішенням №5285/10/25020 від 17.11.2010 ДПА у Запорізькій області було продовжено строк розгляду повторної скарги. 06.01.2011 ДПА у Запорізькій області рішенням №5954/10/25020 від 30.12.2010 про результати розгляду скарги податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарга КП «ЗТМК» - без задоволення.

На підставі рішення ДПА у Запорізькій області від 30.12.2010 №5954/10/25-020 про результати розгляду скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі винесено податкове повідомлення - рішення №0000730808/2 від 05.01.2011.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ДП «ЗТМК» було оскаржено його до ДПА України (повторна скарга №25-02.22/122 від 13.01.2011). Рішенням №2330/6/25-0315 від 03.02.2011 ДПА України про результати розгляду скарги залишені без змін податкові повідомлення - рішення №0000730808/0 від 05.10.2010, №0000730808/1 від 02.11.2010 та №0000730808/2 від 05.01.2011, а скарга КП «ЗТМК» - без задоволення.

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону №889-ІV визначено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість.

Відповідно до п.1.1 ст.1 зазначеного Закону додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Згідно з п.1.15 ст.1 Закону №889-ІV податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону №889-ІV визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом; вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 вищезазначеного Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк передбачено пунктом 9.10 статті 9 Закону №889-ІV.

Підпунктами 9.10.1 і 9.10.2 пункту 9.10 статті 9 Закону №889-ІV визначено, що податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми. Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

Пунктом 1.15 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998р. N59 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 червня 1999 року N146) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року N218/2658, далі - Інструкція) передбачено, що після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження.

Згідно п.1.6 Інструкції підприємство за наявності підтверджуючих документів (в оригіналі) відшкодовує фактичні витрати відрядженим працівникам на наймання жилого приміщення з розрахунку вартості одного місця у готельному номері за кожну добу такого проживання з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором, телефоном (крім витрат на телефонні переговори) тощо.

Пунктом 1.11 Інструкції передбачено, що відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого приміщення і добові. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, втрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Разом із звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат.

Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо. Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються (підпункт 1.12 Інструкції).

У межах строків, визначених Законом №889-ІV для подання звіту про використання коштів, наданих на відрядження, керівник підприємства (у разі відсутності - його заступник) зобов'язаний прийняти рішення щодо затвердження цього звіту. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у грошових одиницях, в яких було надано аванс, у встановленому законодавством порядку. Разом із звітом про використання коштів, наданих на відрядження, подаються документи (в оригіналі), що підтверджують вартість оплачених витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком). У разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, до звіту також додаються завірені відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта чи документа, що його замінює, з прізвищем відрядженого працівника, відмітками про перетин кордону і візою країни відрядження (у разі відрядження до країн, з якими встановлено візовий режим).

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (із змінами та доповненнями) звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України (підпункт 2.11 пункту 2). Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів (підпункт 3.1 пункту 3).

Порядок видачі коштів під звіт регулюється постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року №72 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 року за № 237/5428 (із змінами і доповненнями).

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону №889-ІV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування. утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій. покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обовязків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (підпункт 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 зазначеного Закону).

Як було встановлено матеріалами перевірки працівник підприємства ОСОБА_3 перебував у відрядженні у м.Києві згідно Наказу №301 від 20.10.2009. Кошти на відрядження отримані ОСОБА_3 згідно видатковим касовим ордерам №1012 від 21.10.2009 на суму 80 грн. та №1061 від 27.10.2009 на суму 2754 грн. 44 коп. По завершенні відрядження ОСОБА_3 складено авансовий звіт на суму витрачених коштів. До авансового звіту №34 від 27.10.2009 надано: - копію чека №00492680030841 від 22.10.2009 суму 2754 грн. 94 коп. про сплату послуги з проживання в готелі м.Києва «Radisson BLV», в якій не зазначено номер рахунку, прізвище працівника, направленого у відрядження, термін проживання та вартість основних та додаткових послуг, отриманих у готелі.

Таким чином, податковою зроблено обґрунтований висновок, що згідно первинним документам, наданим до перевірки, неможливо підтвердити факт надання зазначених послуг за проживання в готелі саме ОСОБА_3, що привело до заниження податку на 413 грн. 24 коп.

Також матеріалами перевірки було встановлено, що працівниками КП «ЗТМК» до авансових звітів про використання коштів, наданих під звіт додані копії чеків замість оригіналів (відправка листів). Отже, первинні документи, у вигляді копій, надані до перевірки не є підтверджуючими документами, а тому висновок податкової про заниження податку на 52 грн. 62 коп. є обґрунтованим.

Також, працівник підприємства ОСОБА_4 перебував у відрядженні у США. Гаваї, Вайколоа Виледж згідно Наказу №238 від 03.09.2009. Кошти на відрядження отримані ОСОБА_4 згідно видатковому касовому ордеру №16 від 08.09.2009 в сумі 2900 доларів США. По завершенні відрядження ОСОБА_4 складено авансовий звіт № 46 від 23.09.09р. на суму витрачених коштів. До авансового звіту №46 від 23.09.2009 надано рахунок 143686 від 11.09.2009 на суму 179,78 доларів США про сплату за реєстрацію кімнати в сумі 159,95 доларів США та державний податок у розмірі 19,83 доларів США, в якому вказано прізвище іншого працівника підприємства, направленого у відрядження.

Податковою було встановлено, що згідно первинним документам, наданим до перевірки, прізвище працівника направленого у відрядження не зазначено, а тому висновок податкової про заниження податку на 215 грн. 60 коп. є обґрунтованим.

У позивача відсутні заперечення щодо розрахунку штрафних санкцій по кожному порушенню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Викладене свідчить, що висновки фахівців податкової ґрунтуються на законодавстві, а спірні податкові повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими.

Судові витрати слід віднести на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Запорізький титано магнієвий комбінат» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про скасування податкових повідомлень рішень №0000730808/0 від 05.10.2010, №0000730808/1 від 02.11.2010 та №0000730808/2 від 05.01.2011 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий