Постанова № 14434493, 07.06.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2010 року Справа № 2а-2340/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.В.,

за участю:

представника позивача не зявився;

відповідача не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Запорізької області (далі - ДПІ у Запорізькому районі, позивач) звернулась до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 500,31грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон №2181-ІІІ) та зазначає, що відповідач має податкову заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 500,31 грн.

У судове засідання представник позивача не зявився, проте 07.06.2010 надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.05.2010 № 63435 та від 28.05.2010 №657919.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача та відповідача.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області 28.01.2003, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію № НОМЕР_2.

Відповідач з липня 2009 року перебуває на спрощеній системі оподаткування зі сплатою щомісячної ставки у розмірі 200,00грн.

Заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач до податкового органу до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу) не надавав.

Згідно із даних облікової картки станом на 31.12.2009 відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 500,31грн., яка виникла внаслідок несплати встановленої ставки єдиного податку у розмірі 200,00грн.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості, позивачем прийняті податкові вимоги: перша від 28.09.2009 № 1/604, друга від 26.01.2010 № 2/36, які отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 25.12.2009 №2367932 та від 12.02.2010 №2437205.

Оскільки відповідачем існуюча заборгованість погашена не була, позивачем прийняте рішення від 16.03.2010 №10 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII (далі Закон №509-XII), податкові органи, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98 (далі Указ №727/98), передбачено право субєктів малого підприємництва-фізичних осіб, самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку, шляхом подачі письмової заяви до органу державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, користуючись наданим йому Указом № 727/98 правом обрання способу оподаткування шляхом сплати єдиного податку, 15.06.2009 надав до ДПІ у Запорізькому районі заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з липня 2009 року.

Згідно із ст. 4 Указу № 727/98 відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Відповідна заява про відмову від спрощеної системи оподаткування відповідачем до податкового органу не подавалась.

У відповідності до приписів чинного законодавства, платники податку, які в установленому порядку перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зобовязані сплачувати в установлений Указом №727/98 термін єдиний податок за ставками, визначеними місцевою радою.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач, в порушення приписів ст. 4 Указу №727/98 має заборгованість зі сплати єдиного податку, яка на час розгляду справи у суді є не сплаченою.

Спеціальним законом з питань оподаткування, яким регулюється порядок погашення податкових зобовязань, визначається механізм нарахування і сплати пені та штрафних санкцій є Закон №2181-ІІІ.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону №2181-ІІІ, є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 5.1. ст. 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем податкове зобовязання з єдиного податку у добровільному порядку не сплачено.

Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Як свідчать матеріали справи, податкові вимоги відповідачем не оскаржувались, а отже є узгодженними.

Згідно п.5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. При цьому, пеня нарахована на суму податкового зобов'язання та не сплачена у встановлений строк, згідно із п. 1.3 ст. 1 цього Закону, вважається податковим боргом.

Як вбачається із приписів п. 1.7 ст. 1 Закону №2181-ІІІ, активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п. п. 3.1.1 ст. 3 Закону №2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Ураховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ДПІ у Запорізькому районі такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 500,31 грн. (пятсот грн. 31 коп) на користь місцевого бюджету Малокатеринівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (р/р 34219379700125, код платежу 16050200, код ЄДРПОУ 34677014, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис)О.С.Янюк