Постанова № 14434256, 17.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/994/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретаріВажинській Т.В.

з участю представників:

позивача Недомовної Т.В.,

представник відповідача не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 77 506, 38 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Управління пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» (далі - відповідач) про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 77 506, 38 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що державне підприємство “Макіїввугілля” на протязі червня-жовтня 2010 року подала розрахунки сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, яким визначила суми страхових внесків в розмірі 77506,38 гривень. Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058) відповідачу направлені вимоги про сплату недоїмки №Ю-2 від 02.08.2010 на суму 83 655, 52 грн.; №Ю-2 від 03.09.2010 року на суму 83 655, 52 грн.; №Ю-2 від 04.10.2010 року на суму 83 655, 52 грн.,; №Ю-2 від 02.12.2009 року 83 655, 52 грн., які він мав сплатити на протязі 10 днів. Вказані вимоги відповідачем не оскаржені і не є погашеними. Загальна сума недоїмки державного підприємства «Макіїввугілля» перед бюджетом Пенсійного фонду склала 77 506, 38 грн.

11 лютого 2011 року через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заяву про зменшення розміру позовних вимог, у звязку із частковою сплатою відповідачем страхових внесків у розмірі 68100, 98 грн. Сума несплачених страхових внесків становить 9 405, 40 грн. На підставі зазначеного просив задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, з урахуванням змінених вимог, у розмірі 9 405, 40 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду від представника відповідача до суду надійшла заява про визнання адміністративного позову та клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідач, Державне підприємство “Макіїввугілля”, зареєстровано юридичною особою, у складі якого перебуває відокремлений підрозділ «Учбово-курсовий комбінат» Державного підприємства “Макіїввугілля” (код ЄДРПОУ 26391133) і який є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті відокремленим підрозділом «Учбово-курсовий комбінат» Державного підприємства “Макіїввугілля” (код ЄДРПОУ 26391133) з червня 2010 року по жовтень 2010 сума за ставкою 2 % склала 9405,40 грн.

За розрахунком суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті відокремленим підрозділом «Учбово-курсовий комбінат» (код ЄДРПОУ 26391133) з серпня 2010 року по жовтень 2010 сума за ставкою 33,2 % склала 68100,98 грн.

Загальний розмір простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 77506,38 грн. З урахуванням часткової сплати сума простроченої заборгованості становить 9405,40 грн.

УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки були направлені відповідачу вимоги про сплату боргу №Ю-2 від 02.08.2009р. на суму 83 655,52 грн. (отримана 11.08.2009р.), №Ю-2 від 03.09.2010р. на грн. (отримана 08.10.2010р.), №Ю-2 від 02.12.2009р. на суму 83 655,52 грн. (отримана 28.12.2010р.).

У відповідності до п. 12 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі п. 1 “Положення про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, з наступними змінами та доповненнями (далі “Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Згідно п. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п.п. 5 п. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону № 1058 страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.4 ст.20 Закону № 1058 сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

На підставі ч.6 ст.20 Закону № 1058 страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч.2 ст. 106 Закону України № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Відповідно до ч.3 ст.106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і видає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність простроченої заборгованості відповідачем зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування позивачу у розмірі 9405,40 грн., у звязку із чим позовні вимоги позивача до відповідача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 9405,40 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» на користь управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області прострочену заборгованість (недоїмку) у розмірі 9405 (девять тисяч чотириста пять) грн. 40 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 17 лютого 2011 року.

Постанова у повному обсязі складена 21 лютого 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.