Постанова № 14434253, 18.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1930/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретаріВажинській Т.В.

з участю:

представника позивачів Ращупкіної І.Т.,

відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Словянського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Донецького обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 1926,09 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Словянський міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Донецький обласний центр зайнятості звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 1926,09 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач - ОСОБА_2 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю з 24.11.2005 року, але згідно заяви від 21.02.2006 року відповідач виявив бажання пройти професійне навчання за професією «токар». На підставі зазначеної заяви із відповідачем укладено договір №053706022000031 від 21.02.2006р. та направлено відповідача до Вищого професійного училища №67 м.Донецька для проходження професійного навчання. У звязку із цим, виплату по безробіттю відповідачу припинено, а виплату матеріальної допомоги розпочато, загальна сума виплаченої матеріальної допомоги складає 354,37 грн. Також договір укладений між Донецьким обласним центром зайнятості та учбовим закладом. Вартість навчання складає 817, 72 грн., а також вартість проживання у гуртожитку складає 754,00 грн. Після закінчення навчання 07.08.2006 року відповідачу видано направлення на працевлаштування за професією та рекомендовано відвідати центр зайнятості не пізніше 11.08.2006 року,. але відповідач більше до центру зайнятості не звернувся, у звязку із чим був знятий з обліку за невідвідування служби зайнятості більш ніж 30 календарних днів. З огляду на зазначене, позивачі просили суд стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 1926,09 грн.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимог підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач не надав.

Згідно ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Судовий виклик судом направлено відповідачу за зареєстрованим місцем проживанням, однак повернуто на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

З огляду на зазначені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 28 «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII та відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р. 17.11.2005 року відповідач звернувся до Словянського міського центру зайнятості про надання статусу безробітного. 24.11.2005 року ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю. (а.с. 7,12).

21.02.2006 року згідно заяви відповідача та укладеного договору № 053706022000031 від 21.02.2006 року, останній пройшов професійне навчання у Вищому професійному училищі №67 м. Донецька за професією «токар» (а.с.13,14-15).

З огляду на те, що відповідач проходив навчання у Вищому професійному училищі №67 м. Донецька виплату допомоги по безробіттю позивачем було припинено, а виплату матеріальної допомоги в період професійного навчання розпочато. Загальна сума виплаченої матеріальної допомоги в період професійного навчання складає 354, 37 грн. (а.с.26).

Позивачем також укладався договір із Вищим професійним училищем №67 м. Донецька про навчання відповідача за вказаною професією, згідно якого позивач сплатив плату за навчання відповідача - 817,72 грн. Крім того, в період навчання відповідач мешкав у гуртожитку в м.Донецьку, за проживання відповідача у гуртожитку позивач сплатив 754,00 грн. (а.с.18-19).

07.08.2006 року відповідачу видано направлення на працевлаштування за професією «токар» до відкритого акціонерного товариства «Словважмаш» та рекомендовано відвідати центр зайнятості не пізніше 11.08.2006 року.

Однак, ОСОБА_2 до центру зайнятості не зявився, на підставі чого був знятий з обліку за невідвідування служби зайнятості більш ніж як 30 календарних днів.

Відповідно до листа відкритого акціонерного товариства «Словважмаш» №79/21 від 09.01.2008 року відповідач у відкритому акціонерному товаристві «Словважмаш» не працевлаштовувався.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно положень ч. 3 статті 36 зазначеного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості заборгованість ОСОБА_2 у загальному розмірі складає 1926,09 грн. з яких: матеріальна допомога в період професійного навчання складає 354,37 грн., витрати повязані з професійним навчанням у розмірі 1571,72 грн.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Словянського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Донецького обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 1926,09 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Словянського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Донецького обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 1926,09 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1):

- на користь Словянського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 31172001004278 в ГУДКУ в Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23781904) виплачену матеріальну допомогу у розмірі 354 (триста пятдесят чотири) грн. 37 коп.

- на користь Донецького обласного центру зайнятості (р/р 37175301901001, МФО 834016, УДК Донецької області, код ЄДРПОУ 03491004) витрати повязані з професійним навчанням у розмірі 1571 (одна тисяча пятсот сімдесят одна) грн. 72 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 18 березня 2011 року в присутності сторін.

Повний текст постанови складений 22 березня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.