Постанова № 14434197, 24.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2011 р. справа № 2а/0570/4459/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16-45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретаріЗакутько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за поданням Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІТМ», м. Донецьк

про визнання правомірним та обґрунтованим рішення про застосування адміністративного арешту від 22 березня 2011 року № 1

за участю представників:

від позивача: Григовського А.А., за довір. від 23.12.2010р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2011 року Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька звернулась до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІТМ» про визнання правомірним та обґрунтованим рішення про застосування адміністративного арешту від 22 березня 2011 року № 1.

Частиною 1 статті 183-3 КАС України передбачено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до частини 7 статті 183-3 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, в обґрунтування чого пояснив, що активи підприємства знаходяться у податковій заставі, про що свідчить Державний реєстр обтяжень майна, однак відповідач без узгодження з органами державної податкової служби здійснює реалізацію основних засобів підприємства іншим особам, що є порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого податковим органом прийняте рішення про застосування адміністративного арешту від 22 березня 2011 року № 1.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, письмових заперечень суду не надав.

Відповідно до частини 7 статті 183-3 КАС України розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ІТМ» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кіровської районної ради м. Донецька, включене до ЄДРПОУ за номером 32233596, перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14 листопада 2002 року № 07936501.

Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно наданої позивачем довідки, станом на 22 березня 2011 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІТМ» існує заборгованість з недоїмки у розмірі 82702 грн. 28 коп.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14 січня 2011 року № 29993468 активи у розмірі податкового боргу платника податків (відповідача у справі) знаходяться у податковій заставі.

Згідно рапорту начальника сектору ООЗСПБ відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Григовського А.А. в ході проведення ним оперативних заходів було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ІТМ» має намір реалізувати належне майно підприємства, яке знаходиться у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби (позивача у справі), що є порушенням підпункту 94.2.5 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу від 18 березня 2011 року № 17 ТОВ «Компанія ІТМ» (продавець) прийняло на себе обовязок продати, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (покупець) прийняти та оплатити товар, а саме полупричеп ОДАЗ 975301 за ціною 988 грн. у тому числі ПДВ. Доказів узгодження відчуження майна, що знаходиться у податковій заставі, з податковим органом відповідач суду не надав.

Підпунктом 94.2.5 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам.

Відповідно до пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Відповідно до пункту 92.3 статті 92 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Начальником відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька 22 березня 2011 року прийнято подання про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІТМ» умовного адміністративного арешту активів підприємства на підставі пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України за здійснення дій по передачі активів іншим особам.

Згідно підпункту 94.6.1 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

22 березня 2011 року податковим органом (позивачем у справі) прийнято рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків № 1, згідно якого вирішено застосувати умовний адміністративний арешт активів платника податків ТОВ «Компанія ІТМ» (ЄДРПОУ 32233596) з вимогою заборони відчуження активів.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пункту 94.3 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

У пункту 94.5 статті 94 Податкового кодексу України зазначено, що арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом була направлена відповідачу податкова вимога (форми «Ю») від 12 січня 2011 року № 10, як була отримана відповідачем згідно поштового повідомлення.

Платіжним дорученням від 22 березня 2011 року № 392 відповідачем сплачено суму боргу у розмірі 29061 грн. за призначенням платежу: податок на додану вартість за 4 квартал 2010 року. Платіжним дорученням від 22 березня 2011 року № 383 відповідачем сплачено суму боргу у розмірі 60000 грн. за призначенням платежу: податок на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року, пеня за листопад 2010 року.

Відповідно до довідки податкового органу (позивача у справі) від 24 березня 2011 року № 6129/24-013-4 станом на 24 березня 2011 року заборгованість перед бюджетом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІТМ» відсутня.

Обставини наявності податкового боргу станом на 22 березня 2011 року, тобто на час застосування адміністративного арешту активів, перебування активів в межах розміру податкового боргу у податковій заставі, укладення договору купівлі-продажу майна 18 березня 2011 року відповідачем із фізичною особою, тобто під час наявності податкової застави на активи підприємства, без наявності згоди податкового органу на відчуження майна, відповідач не спростував.

Суд зазначає, що, незважаючи на те, що станом на 24 березня 2011 року відповідач сплатив заборгованість перед бюджетом у повному обсязі, суд в межах даної справи має перевіряти правомірність та обґрунтованість рішення позивача про застосування адміністративного арешту станом на час прийняття даного рішення, тобто на 22 березня 2011 року, і погашення податкового боргу після застосування адміністративного арешту не впливає на правомірність та обґрунтованість рішення позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подання податкового органу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІТМ» про визнання правомірним та обґрунтованим рішення про застосування адміністративного арешту від 22 березня 2011 року № 1 задовольнити повністю.

Визнати правомірним та обґрунтованим рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІТМ» адміністративного арешту від 22 березня 2011 року № 1.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 березня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 28 березня 2011 року.

Постанова підлягає негайному виконанню.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.