Ухвала суду № 14433694, 30.03.2011, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"30" березня 2011 р.Справа № 02-2/4/5022-159/2011

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

Суддя Бурда Н.М., розглянувши позовну заяву № б/н від 25.03.2011р. Тернопільського відділення ВАТ "Західний регіональний центр туризму", вул. Ст. Ринок, 2, м. Тернопіль до Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 5 078 грн. 77 коп. заборгованості по орендній платі та зобов'язанні звільнити орендоване нежитлове приміщення, що розташоване за адресою м. Тернопіль, вул. Ст. Ринок, 2, офіс № 4, загальною площею 8, 6 кв. м., відмовляє у її прийнятті у відповідності з ст. 62 п. 1 ГПК України, оскільки заява не підлягає розгляду в господарських судах України, враховуючи при цьому те, що:

- відповідно до вимог статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Таким чином сторонами у господарському процесі є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), які мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ст. 55 ГК України та ст. ст. 80, 96 ЦК України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у справі та самостійно відповідати за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів, Законів України "Про господарські товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Як зазначено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 28.07.94 р. N 02-5/492 "Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб", коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Як вбачається з долучених заявником до позовної заяви копій довідки № 3229 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Положення Тернопільського відділення ВАТ "Західний регіональний центр туризму" (затвердженого головою правління ВАТ "Західний регіональний центр туризму" 13.11.2003р.) Тернопільське відділення ВАТ "Західний регіональний центр туризму", вул. Ст. Ринок, 2, м. Тернопіль без права юридичної особи, а отже не може бути стороною (позивачем) у судовому процесі.

Крім того, господарський суд розяснює, що:

- згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” від 21 січня 1993 року (з наступними змінами та доповненнями) із позовних заяв майнового характеру сплачується державне мито в сумі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.00 коп.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Пунктом 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” передбачено, що державне мито із позовних заяв немайнового характеру оплачується за ставками у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 грн.). Крім того, якщо в одній позовній заяві обєднані вимоги майнового та немайнового характеру, то у відповідності з п. 33 Інструкції ГДПІ України від 22.04.1993р. „Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом ГДПІ України № 15, державне мито підлягає оплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового, так і немайнового характеру.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 62 п. 1, 86 ГПК України, суддя господарського суду

УХВАЛИВ:

1. В прийнятті позовної заяви № б/н від 25.03.2011р. Тернопільського відділення ВАТ "Західний регіональний центр туризму", вул. Ст. Ринок, 2, м. Тернопіль - відмовити.

2. Повернути Тернопільському відділенні ВАТ "Західний регіональний центр туризму", вул. Ст. Ринок, 2, м. Тернопіль, ідент. код 02574366, позовну заяву № б/н від 25.03.2011р. та додані до неї документи (в тому числі платіжні доручення: № 39 від 22.03.2011р. про сплату державного мита в сумі 50 грн. 78 коп. та № 38 від 22.03.2011р. про сплату інформаційно технічних послуг в сумі 236 грн. 00 коп.).

3. Повернути Тернопільському відділенні ВАТ "Західний регіональний центр туризму", вул. Ст. Ринок, 2, м. Тернопіль, ідент. код 02574366, з Державного бюджету державне мито в сумі 50 (п'ятдесят) грн. 78 коп., сплачене згідно платіжного доручення № 39 від 22.03.2011р.

4. Повернути Тернопільському відділенні ВАТ "Західний регіональний центр туризму", вул. Ст. Ринок, 2, м. Тернопіль, ідент. код 02574366, з Державного бюджету - 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаціно технічне забезпечення судового процесу, сплачених згідно платіжного доручення № 38 від 22.03.2011р.

СуддяН.М. Бурда