Рішення № 14432448, 01.03.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.03.11 Справа № 5/55-10. за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідачів: 1.фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Суми

2.виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми

про визнання недійсними договору, стягнення 10000 грн. 00 коп.

Головуючий суддя Гудим В.Д.

Суддя Лиховид Б.І.

Суддя Заєць С.В.

Представники:

Від позивача предст. ОСОБА_3

Від першого відповідача не з'явився

Від другого відповідача предст. ОСОБА_4, ОСОБА_5

Суть спору: позивач подав позовну заяву в якій просить суд визнати недійсним договір на перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах автобусами в режимі маршрутного таксі № 3-6 від 07.09.07р., укладений між відповідачами; стягнути з відповідачів в солідарному порядку 10 000 грн. 00 коп. збитків.

Перший відповідач подав заперечення проти позову, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Другий відповідач подав заперечення на позов в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить суд визнати недійсним договір на перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах автобусами в режимі маршрутного таксі № 3-6 від 07.09.07р., укладений між відповідачами; стягнути з відповідачів в солідарному порядку шкоду в розмірі 10 000 грн. 00 коп., завдану у 2007 році.

Позивач подав додаткові матеріали в обгрунтування позовних вимог, зокрема письмову інформацію ДПІ в м. Суми про отримані першим відповідачем доходи від діяльності в сфері надання послуг з перевезення пасажирів за 2007 - 2010 роки.

Позивач подав додаткові докази в обгрунтування позовних вимог.

Другий відповідач подав додаткові заперечення проти позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2006року між позивачем та другим відповідачем було укладено договір № 3-6 «На перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах автобусами в режимі маршрутного таксі», відповідно до якого позивач отримав право здійснювати транспортні послуги у вигляді перевезення пасажирів та багажу на маршруті загального користування № 3 в м. Суми двома автобусами.

Як зазначає позивач 08.10.07р. відділом логістики управління соціально-економічного розвитку Сумської міської ради направлено на ім'я позивача лист в якому стверджується про порушення позивачем умов договору на перевезення; зазначається про направлення повідомлення про розірвання договору на перевезення та вимагається негайно припинити бездоговірні перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.07р. між відповідачами було укладено договір № 3-6 на перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах автобусами в режимі маршрутного таксі на маршруті загального користування № 3 в м. Суми

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірним договором грубо порушені його права, оскільки всупереч законодавству, другий відповідач не розірвавши договір з позивачем, 07 вересня 2007 року уклав договір на перевезення на тому ж маршруті з іншим суб'єктом підприємницької діяльності під тим же порядковим номером за тим же графіком руху.

Другий відповідач в обгрунтування своїх заперечень зазначає, що 04.07.2007 року в ході перевірки графіків руху та наявності автомобілів на маршрутах № 3, № 4 було виявлено, що два автомобілі позивача на маршруті № 3 відсутні, про що було складено відповідний акт. На засіданні комісії по координації роботи міського пасажирського транспорту від 19.07.2007року рекомендовано розірвати договір на перевезення пасажирів № 3-6 від 06.10.2006 року з перевізником ОСОБА_1 09.10.2007 року підчас перевірки виконання перевізниками умов договорів на маршруті № 3 було виявлено автомобіль ГАЗель, д/н НОМЕР_1, що належить перевізнику ОСОБА_1, якому було надіслано попередження про розірвання договору. Своїми діями перевізник порушив підпункт 1.2. договору, відповідно до якого зобов'язаний надавати транспортні послуги на умовах передбачених договором автобусами: ГАЗ № НОМЕР_2 та ГАЗ № НОМЕР_3 (договір № 3-6 від 06.10.2006року на перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах м. Суми). Також позивач не виконав підпункт 2.2.2. договору, за яким зобов'язувався виконувати затверджений розклад руху з регулярністю не нижче 95 % та вести облік виконаних рейсів. Відповідно до підпункту 2.2.11. договору, позивач зобов'язаний попереджувати про припинення роботи на маршруті (не пізніше ніж за добу або в той же день), на час проведення ремонту автомобіля прийняти відповідні заходи по недопущенню зриву перевезень пасажирів шляхом поставки на маршрут іншої машини відповідного класу та технічного стану, яка не працює на іншому маршруті, погодивши це з замовником за одну добу письмово - підпункт 2.2.13 Договору. Позивачем такі дії здійснені не були. Відповідно до листа відділу ДАІ з обслуговування м. Суми та АТІ за ФОП ОСОБА_1 з січня 2007р. по травень 2009р. було зареєстровано лише 3 автомобіля: мікроавтобус ГАЗ - 32213 №НОМЕР_1, який з 22.08.08р. переобладнаний в вантажопасажирський і перевозити пасажирів на маршрутах міста не може; мікроавтобус ГАЗ-32213 № НОМЕР_5 за тимчасовим реєстраційним талоном від 11.01.2008р. (власник ФОП ОСОБА_6) та мікроавтобус ГАЗ-32213 № НОМЕР_6 за тимчасовим реєстраційним талоном від 23.04.2009 р. (власник ФОП ОСОБА_7). Таким чином відповідно до листа ДАІ ФОП ОСОБА_1 з 01.01.07 р. по 11.01.08р. (12 місяців) маршрут міг обслуговувати тільки одним автобусом, з 11.01.08 р. по 22.08.08 р. (сім місяців) - двома автобусами, з 22.08.08 р. по 23.04.09 р.(вісім місяців) - одним автомобілем. Після того як було з'ясовано, що позивач не може обслуговувати маршрут двома автобусами згідно з договором так як у нього відповідно до даних ДАІ був лише один автобус, між відповідачами було укладено договір № 3-6 від 07.09.07р. на перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах автобусами в режимі маршрутного таксі на маршруті загального користування № 3 в м. Суми, так як ФОП ОСОБА_2 зайняв друге місце в конкурсі.

При цьому, заперечення другого відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

Пунктами 4.2. та 4.2.1 договору № 3-6 від 06.10.2006 року «На перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах в режимі маршрутного таксі», укладеного між позивачем та другим відповідачем, передбачено дострокове розірвання договору в разі порушення умов договору.

Відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право достроково розірвати договір з автомобільним перевізником чи позбавити його дозволу в разі порушення ним умов договору чи дозволу і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування (групі маршрутів) автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі їх відмови - призначати до проведення конкурсу автомобільного перевізника один раз на термін не більше ніж три місяці.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому, право односторонньої відмови від договору № 3-6 від 06.10.2006 року «На перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах в режимі маршрутного таксі», укладеного між позивачем та другим відповідачем, сторонами не передбачено, як і не передбачене таке право Законом України "Про автомобільний транспорт"

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п. п.1,3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як передбачено частиною 2 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Враховуючи зазначене, зокрема те, що другий відповідач не подав доказів розірвання укладеного з позивачем договору № 3-6 «На перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах автобусами в режимі маршрутного таксі» від 06.10.2006року у встановленому законом порядку, при цьому не розірвавши договір з позивачем другий відповідач уклав з першим відповідачем 07 вересня 2007 року договір на перевезення на тому ж маршруті під тим же номером за тим же графіком руху, господарський суд вважає спірний договір таким, при укладенні якого були порушені права та законні інтереси позивача, в зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання недійсним договору на перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах автобусами в режимі маршрутного таксі № 3-6 від 07.09.07р., укладеного між відповідачами є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач зазначає, що відповідачі, своїми діями, фактично незаконно втручаються в його підприємницьку діяльність, чим завдають значних матеріальних збитків, які становлять не менше 10 000 грн. 00 коп., що фактично являє собою розмір неодержаного позивачем доходу.

На підтвердження позовних вимог в цій частині позивачем подано письмову інформацію ДПІ в м. Суми про отримані першим відповідачем доходи від діяльності в сфері надання послуг з перевезення пасажирів за 2007 - 2010 роки.

При цьому, така інформації не може вважатися належним доказом понесення позивачем у 2007 році збитків у сумі 10 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.

Умовами відповідальності у вигляді відшкодування збитків є встановлення факту їх наявності, порушення стороною зобов'язання та причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і завданими збитками. При цьому на кредитора покладається обов'язок доведення факту порушення зобов'язання, наявності збитків і їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання й понесеними збитками.

Відповідно до ст. 33 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що позивачем не доведено факту наявності збитків і їх розміру, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині в повному обсязі за їх необґрунтованістю.

Судові витрати покладаються на другого відповідача, виконавчий комітет Сумської міської ради пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним договір на перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах автобусами в режимі маршрутного таксі № 3-6 від 07.09.07р.,укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м. Суми та виконавчим комітетом Сумської міської ради, м. Суми.

3.Стягнути з виконавчого комітету Сумської міської ради, пл. Незалежності, 2, м. Суми (код 04057942) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_4) 85 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

4.В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Головуючий суддя В.Д. Гудим

Суддя Б.І. Лиховид

Суддя С.В. Заєць

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 3.03.2011 року.