Рішення № 14432295, 28.02.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.11 Справа № 5021/144/2011. Господарський суд Сумської області у складі:

судді Лущик М.С.,

за участю секретаря судового засідання Жерьобкіної Є.А.,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна фірма

“Магазин “Славутич”, м. Суми

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Суми

про розірвання договору та стягнення 946 грн. 94 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Лантушенко Д.С., довіреність б/н від 01.02.2011 року

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач просить суд розірвати договір б/н від 25.04.2008 року, укладений з відповідачем, з моменту набрання рішенням законної сили, та стягнути з відповідача 600 грн. 00 коп. попередньої оплати по договору, 0 грн. 60 коп. штрафу, 110 грн. 34 коп. пені, 189 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 47 грн. 00 коп. 3% річних і судові витрати.

Позивач до прийняття рішення по справі подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд розірвати договір б/н від 25.04.2008 року, укладений з відповідачем, з моменту набрання рішенням законної сили, та стягнути з відповідача 600 грн. 00 коп. попередньої оплати по договору та 0 грн. 60 коп. штрафу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач у судове засідання також надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.01.2011 року, згідно якої фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу про порушення провадження у справі від 21.01.2011 року та ухвали про відкладення розгляду справи від 03.02.2011 року, від 17.02.2011 року було направлено судом на адресу відповідача: АДРЕСА_1, зазначену ним при підписанні договору б/н від 25.04.2008 року (п 8 договору «Реквізити та підписи сторін»), і відповідно вказану позивачем у позовній заяві.

Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “за зазначеною адресою не проживає” вважаються належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу.

Відповідач відзиву на позов не подав, в засідання суду не зявився, причину неявки не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

25 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір, згідно якого позивач замовив у відповідача жалюзі вертикальні на умовах повної передплати, а відповідач зобовязався виготовити товар протягом пяти робочих днів з моменту надходження коштів на його рахунок та доставити позивачеві вказаний товар протягом трьох робочих днів з моменту виготовлення разом з видатковою накладною та актом приймання-передачі.

На виконання умов вищевказаного договору позивачем було здійснено перерахування 100% передплати за замовлені жалюзі, як це передбачено п.п. 1.3, 1.5 договору. Факт перерахування коштів підтверджується квитанцією № 000138 від 25.04.2008 року на суму 600 грн., належним чином завірена копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Оскільки відповідачем зобовязання по договору не було виконано у встановлений строк, позивач направив на адресу відповідача претензію від 23.10.2008 року № 21 (квитанція про відправлення від 27.10.2008 року № 3001), в якій вимагав повернути передплату та штрафні санкції за порушення зобов'язання..

Однак, на день розгляду справи відповідач взяте на себе зобов'язання не виконав, грошові кошти в сумі 600 грн. не повернув, штрафні санкції за невиконання зобов'язання не сплатив.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором чи законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За статтею 615 ЦК України, у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

В свою чергу, відповідно до п.п. 3.1.4 договору, при відмові від виконання договору з вини відповідача, останній повертає позивачеві всю суму попередньої оплати.

Відповідно до п. 4.1 договору, у разі порушення відповідачем вимог пунктів 2.2, 2.3, 2.4 договору (щодо строків виготовлення та поставлення товару), останній зобовязаний сплатити позивачеві штраф у розмірі 0,1% відсотку від суми, зазначеної в п. 1.5 договору (тобто 600 грн.), що складає 0 грн. 60 коп.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема припинення правовідношення.

Згідно умов вищезазначеного договору позивач розраховував на належне виконання відповідачем своїх зобовязання по договору і відповідно на отримання товару у порядку та строки, встановлені договором.

Зобов'язання по договору відповідачем не виконано, доказів сплати вищевказаних сум відповідач суду не подав, тому вимоги позивача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 3 статті 653 ЦК України передбачено, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати договір б/н від 25.04.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельною фірмою «Магазин» Славутич» (м. Суми, вул.. Харківська, 4. код 14008264) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з моменту набрання рішення у даній справі законної сили.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» (м. Суми, вул.. Харківська, 4. код 14008264) 600 грн. попередньої оплати, 0 грн. 60 коп. штрафу, 149 грн. 69 коп. державного мита та 188 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ М.С. Лущик