Рішення № 14432290, 28.02.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.11

Справа № 16/193-10.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”, м.Київ

до відповідача: Фермерського господарства «Ілот», м.Білопілля

про стягнення 55 480,99 грн.

СУДДЯ МОЇСЕЄНКО В.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Мірянов М.М.

від відповідача: не з’явився

за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 11 год.20 хв. 20.01.2011р. до 11 год.00 хв. 03.02.2011р.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 55 480,99 грн. заборгованості, за договором фінансового лізингу № L2905-09/08 від 04.09.2008р., а також стягнути судові витрати пов’язані з розглядом справи.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини повторного нез’явлення свого представника в судове засідання не повідомив , тому у відповідності з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Позивач 28.02.2011р.подав заяву без дати та номера , в якій зменшив свої позовні вимоги , зазначає , що відповідачем частково погашена сума заборгованості і відповідно до цього ціна позову зменшилась і станом на 28.02.2011р. вона складає 20932,07 грн.

Дана заява приймається судом до розгляду , оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умовами дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу ,в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

04.09.2008 р. між позивачем (Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль») та відповідачем (Фермерське господарство "ІЛОТ") був укладений договір фінансового лізингу №L2905-09/08, згідно з п. 1.1 якого лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (додаток №2 до договору), а лізингоодержувач (відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач (лізингодавець) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння відповідачу (лізингоодержувачу), що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу.

Проте, відповідач в порушення умов договору, зокрема, п.п. 5.1-5.5, п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу - Додаток №4 до договору (надалі - Загальні умови), належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого за ним на час звернення до суду з позовною заявою утворилась заборгованість на загальну суму 55 480,99 гривень за наступними рахункоми) №№:

- L2905-09/08/24-008 від 01.10.2010 р. на суму 13 444,93 грн.;

- L2905-09/08/25-010 від 01.11.2010 р. на суму 21 103,99 грн.;

- L2905-09/08/26-012 від 01.12.2010 р. на суму 20 932,07 грн.

Позивач згідно поданої ним 28.02.2011р. заяви про уточнення позовних вимог зазначив, що відповідачем частково погашена сума заборгованості і станом на 28.02.2011р. вона складає 20932,07 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь за договором фінансового лізингу № L2905-09/08 від 04.09.2008р.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.6 договору № L2905-09/08 від 04.09.2008р. лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію лізингодавця. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним.

У відповідності до п. З ч. 2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п.5.1, 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу, Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

У п. 5.3 Загальних умов передбачено, що лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Відповідач (Фермерське господарство "ІЛОТ") з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача (ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») не звертався.

Таким чином, відповідач порушив зобов'язання за договором.

Згідно ч.І ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, .в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором фінансового лізингу № L2905-09/08 від 04.09.2008р. на час розгляду справи по суті складає 20932,07 грн. Доказів сплати суми заборгованості чи аргументованих заперечень вимогам позивача відповідач не подав, тому позовні вимоги в частині стягнення 20932,07 грн. - заборгованості визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі. Провадження у справі в частині стягнення 34 548,22 грн. боргу припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 554,81 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Ілот» ( 41800, Сумська область, м.Білопілля, вул.. Комсомольська,33, код 34583885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (04073, м.Київ, просп. Московський,9, корп.5, код 34480657) 20932,07 грн. боргу, 554,81 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі стосовно стягнення 34 548,22 грн. боргу – припинити за відсутністю предмету спору в цій частині.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В,М.МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2011 р.

З оригінал згідно

Помічник судді Л.М.Сорока