Рішення № 14432001, 23.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.11                                                                                           Справа№ 5015/92/11

за позовом: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Львівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Львів

до відповідача: ТзОВ «Львів-Інтех», м. Львів

про стягнення 145957,15 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача –Гаполяк О. В.

від відповідача –н/з

Суть спору:

Позов заявлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Львів до ТзОВ «Львів-Інтех», м. Львів про стягнення 145957,15 грн.

Ухвалою суду від 12.01.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.02.2011р.

10.02.2011р., та 10.03.2011р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах, в судовому засіданні 23.03.2011р. оголошувалась перерва, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Представник позивача в судове засідання з’явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 23.03.2011р. не з’явився, в попередньому судовому засіданні виникнення заборгованості пояснив важким фінансовим становищем. Відзиву на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

28.11.2006р. між позивачем та відповідачем укладено генеральну кредитну угоду №70-МК.

Згідно п.1.1 даної угоди, позивач (кредитор) зобов’язується надавати відповідачу (позичальнику) кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках цієї генеральної угоди і які є її невід’ємними частинами.

28.11.2006р. позивач та відповідач уклали кредитний договір № 012/08-3/2455/МК –додаток №1 до генеральної кредитної угоди, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 180000, 00 грн. із сплатою 18% річних, строком на 60 місяців.

28.11.2007р. між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 012/08-3/3343/МК –додаток №2 до генеральної кредитної угоди, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 25000, 00 грн. із сплатою 13, 75% річних, строком на 48 місяців, до 21.11.2011р.

Відповідно до п. 5.1 вищевказаних кредитних договорів, позичальник зобов’язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених даним договором та умовами генеральної кредитної угоди.

Згідно до п.6.2 кредитних договорів у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати відсотків по ньому, виявлення фактів нецільового використання кредиту (його частки), кредитор має право стягувати передбачені штрафні санкції.

Пунктом 6.4 кредитних договорів, встановлено, що кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником п. 5.1, 5.2 даних договорів або порушення строків погашення кредиту, передбачених графіком погашення.

Відповідно до п.10.2 кредитних договорів, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитними коштами, позичальник сплачує кредиторові пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, банком умови кредитних договорів виконано в повному обсязі, проте, відповідачем умови кредитних договорів щодо повернення заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитом не виконуються, внаслідок чого виникла заборгованість.

03.03.2010р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про усунення порушень №02-06-02/15/1189 про погашення заборгованості за кредитними договорами №01208-3/24/55/МК від 22.11.2006р. та 012/083/3343/МК від 22.11.2007р., яка залишена відповідачем без задоволення.

Станом на 14.12.2010р., загальний розмір заборгованості відповідача згідно кредитного договору №012/08-3/2455/МК від 28.11.2006р. складає 126072,44 грн., в т.ч.: 100918,40 грн. заборгованості за кредитом, 17514,76 грн. заборгованість по відсотках, 6650,48 грн. пеня за несплату кредитних коштів, 988,81 грн. пеня за несплату відсотків.

Згідно кредитного договору №012/08-3/3343/МК від 28.11.2007р., заборгованість відповідача, станом на 14.12.2010р., становить 19884,71 грн., в т.ч: 16241,11 грн. заборгованості за кредитом, 2437,29 грн. заборгованість по відсотках, 1074,76 грн. пені за несплату кредитних коштів та 131,55 грн. пені за несплату відсотків.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Стаття 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, станом на 14.12.2010р. розмір заборгованості за генеральною кредитною угодою № 70-МК від 28.11.2006р. та укладеними в її межах кредитними договорами № 012/08-3/2455/МК від 22.11.2007р. з урахуванням пені, згідно поданого розрахунку (в матеріалах справи), складає 145957, 15 грн., що підтверджено довідкою позивача від 14.12.2010р. про заборгованість відповідача (в матеріалах справи). Доказів зворотнього суду не надано, а посилання відповідача на важке фінансове становище вимог позивача не спростовують, оскільки згідно ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 530, 610, 1054 ЦК України, ст. ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Інтех», м. Львів, вул. Стрийська, 98 (п/р 260064337 у Львівській ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 325570, ЄДРПОУ 23884622) на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Львів, вул. Матейка, 8 (субкоррахунок № 3901551 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 325570, ЄДРПОУ 20846070) –145957,15грн. заборгованості, 1459, 57 грн. держмита та 236, 00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Рішення складено 25.03.2011р.