Рішення № 14431852, 24.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          24.01.11                                                                                 Справа № 5015/55/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача Квіткіна Ю.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Яричів”, с. Старий Яричів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сім Сервіс”, с. Малехів про стягнення 471587 грн. 95 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Яричів”, с. Старий Яричів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сім Сервіс”, с. Малехів про стягнення 471587 грн. 95 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.01.2011р. призначив розгляд справи на 24.01.2011р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату звернення до суду заборгованість за товар становить 384867 грн. 07 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати товару відповідачу нараховано пеню в сумі 39260 грн. 84 коп. інфляційні втрати в сумі 35291 грн. 66 коп., 3% річних в сумі 12168 грн. 38 коп. Таким чином, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 471587 грн. 95 коп.

Представнику сторони роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 10.01.2011р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

20 лютого 2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №01-20/02 поставки кондитерських виробів.

За цим договором постачальник (позивач) зобов’язується передавати у власність покупця (відповідача) товари, а покупець зобов’язується приймати товари та здійснювати за них оплату.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач за період з 03.10.2009р. по 22.12.2009р. поставив відповідачу по видаткових накладних (оригінали видаткових накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 384867 грн. 07 коп.

Пунктом 2.3. договору №01-20/02 поставки кондитерських виробів від 20.02.2009р. передбачено, що термін оплати за поставлені товари –30 календарних днів з моменту поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 384867 грн. 07 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 5.2. договору №01-20/02 поставки кондитерських виробів від 20.02.2009р., у випадку затримки оплати за поставлений товар, покупець зобов’язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день затримки.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 39260 грн. 84 коп., а також інфляційні втрати в розмірі 35291 грн. 66 коп. та 3% річних в розмірі 12168 грн. 38 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 384867 грн. 07 коп. основного боргу, 39260 грн. 84 коп. пені, 35291 грн. 66 коп. втрат від інфляції та 12168 грн. 38 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сім Сервіс”, с. Малехів, вул. Нова, 20А, Жовківський район, Львівська область (ідентифікаційний код 35988462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Яричів”, с. Старий Яричів, вул. Заводська, 1, Кам’янка-Бузький район, Львівська область (ідентифікаційний код 34928161) 384867 грн. 07 коп. основного боргу, 39260 грн. 84 коп. пені, 35291 грн. 66 коп. втрат від інфляції, 12168 грн. 38 коп. 3% річних, 4715 грн. 88 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя