Рішення № 14431584, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/710.03.11 За позовом Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Українська

національна лотерея»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтегрейшн

Україна»

Про стягнення 47170,26 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача          Бочковський А.С. –представник за довіреністю № б/н

                              від 13.12.10.

Від відповідача          не з’явився

Рішення прийнято 10.03.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 22.02.11. по 01.03.11., з 01.03.11. по 10.03.11.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Українська національна лотерея»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтегрейшн Україна»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 127/160408 від 16.04.08. в розмірі 47170,26 грн. (45805,50 грн. –основний борг, 719,71 грн. –пеня, 278,60 грн. –3% річних, 366,45 грн. –збитки від інфляції).

Разом із позовною заявою позивачем було подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якого Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Українська національна лотерея»просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок відповідача в сумі 47170,26 грн.

Клопотання обґрунтовано тим, що станом на день подання позову наявні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов’язань за Договором усіма можливими способами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.11. порушено провадження у справі № 30/7, розгляд справи було призначено на 27.01.11. о 12-00.

В судовому засіданні 27.01.11. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Українська національна лотерея»просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором № 127/160408 від 16.04.08. в розмірі 48130,29 грн. (45 805,50 грн. – основний борг, 1 147,65 грн. –пеня, 444,25 грн. –3% річних, 732,89 грн. –збитки від інфляції).

В судовому засіданні 27.01.11. представником позивача було подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якого Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Українська національна лотерея»просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної у місті Києві державної адміністрації вносити до єдиного державного реєстру запис про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтегрейшн Україна».

Представник відповідача в судове засідання 27.01.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.01.11. про порушення провадження у справі № 30/7 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.11. позивачу було відмовлено в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та в зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням з його боку вимог ухвали суду від 14.01.11., розгляд справи було відкладено до 15.02.11. о 11-10, відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.11. у справі № 30/7 на підставі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.01.11. у справі № 30/7, в зв’язку з чим в резолютивній частині ухвали суду від 27.01.11. необхідно читати: «Розгляд справи № 30/7 відкласти на 22.02.11. о 12-15.».

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1.1 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 12.12.06. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що грошові суми відповідача можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, а також позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову, які не пов'язані з розглядом справи за заявленим позовом та виконанням можливого рішення суду (накладення арешту на майно), в зв’язку з чим клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок відповідача в сумі 47170,26 грн. та заборони реєстраторам відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації вносити до Єдиного держаного реєстру запису про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтегрейшн Україна»задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 01.03.11. представником відповідача подано суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтегрейшн Україна»проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю.

Відповідач вказує на те, що до суду має право звернутись особа для захисту своїх порушених чи оспорюваних прав, а також охоронюваних законом інтересів та у випадку виникнення спору, а тому для звернення до суду необхідною є наявність однієї підстави - порушення права чи інтересу та виникнення спору.

ТОВ «Полігон Інтегрейшн Україна»зазначає, що у зв'язку з тим, що позивач не звертався до відповідача з власними вимогами, а відповідач, відповідно, не відмовляв позивачу у задоволенні його вимог, можна дійти до висновку, що між сторонами не виникло спору з приводу задоволення вимог позивача, а право останнього чи його охоронюваний законом інтерес порушені не були.

Таким чином, відповідач вважає, що у позивача не виникло підстав для звернення до суду з приводу захисту своїх прав та інтересів.

В судових засіданнях 22.02.11. та 01.03.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви.

Представник відповідача в судове засідання 10.03.11. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/7.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

16.04.08. між Підприємством з 100 % іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея»(замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтегрейшн Україна»(виконавцем) було укладено Договір № 127/160408.

Відповідно до умов договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання з розповсюдження (продажу) державних лотерей, які проводяться замовником через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України. За цим договором виконавець набуває статусу розповсюджувача державних лотерей. Ця діяльність є складовою частиною проведення державних лотерей та не підлягає ліцензуванню.

Згідно з п.п. 2.2.8 Договору, виконавець зобов’язувався кожного понеділка тижня, наступного за тижнем, у якому розповсюджувались лотереї, перераховувати на поточний рахунок замовника виручку від розповсюдження лотерей у попередньому календарному тижні у повному обсязі за виключенням сум, що були витрачені на виплату призів, коштів за анульовані білети лотерей та оплату винагороди виконавця. Якщо понеділок припадає на святковий або неробочий день, перерахування виручки повинно бути здійснене у перший робочий день відповідного тижня.

Позивач вважає, що всупереч вимогам Договору відповідач частково не виконав взяті на себе зобов’язання та не перерахував виручку від розповсюдження ним лотерей на рахунок замовника, а тому станом на кінець 3-го кварталу 2010 року (тобто на кінець вересня) заборгованість відповідача складає 45805,50 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних послуг, робіт № 02-31/КЗ по Договору № 127/160408 від 16.04.08. за 3 квартал 2010 року (копія акту долучена до матеріалів справи). Даний акт підписаний та узгоджений між сторонами Договору.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що в разі виникнення заборгованості виконавця перед замовником, на вимогу замовника сторони підписують акт взаєморозрахунків сторін. Якщо виконавець не згодний з розрахунками, викладеними замовником в акті, він зобов’язаний протягом 5 (п’яти) календарних днів після отримання акту, направити замовнику вмотивовану відмову в підписанні акту.

Отже, позивач зазначає, що вказаний акт являється належним та безспірним доказом заборгованості відповідача, оскільки підписаний та узгоджений між сторонами та жодних претензій щодо вказаного акту у встановлені Договором строки не надходило.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що станом на день розгляду справи, відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за Договором, а тому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 45805,50 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1147,65 грн. –пені, 444,25 грн. – 3 % річних, 732,89 грн. –збитків від інфляції.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За невиконання зобов’язань за Договором відповідно до п. 6.1. останнього, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обов’язку по перерахуванню на користь позивача виручки від розповсюдження ним лотерей не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Посилання відповідача на те, що у позивача не виникло підстав для звернення до суду з приводу захисту своїх прав та інтересів не приймаються судом до уваги оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно п. 2.8 Договору, сторонами погоджено, що кожного понеділка тижня, наступного за тижнем, у якому розповсюджувались лотереї, перераховувати на поточний рахунок Замовника виручку від розповсюдження лотерей у попередньому календарному тижні у повному обсязі за виключенням сум, що були витрачені на виплату призів, коштів за анульовані білети лотерей та оплату винагороди Виконавця. Якщо понеділок припадає на святковий або          неробочий день, перерахування виручки повинно бути здійснене у перший робочий день відповідного тижня.

Таким чином, з наведеного вбачається, що строк (термін) виконання зобов'язання встановлюється у вигляді календарної дати або періоду, а також може бути визначений подією, що має неминуче настати.

В такому випадку зобов'язання підлягає виконанню з настанням цієї події або протягом певного періоду (через певний період) після настання такої події.

Подія, яка може бути мірилом визначення строку, має бути такою, що неминуче настане, в даному випадку, сторонами погоджено (п. 2.8 Договору) строк виконання відповідачем свого зобов’язання щодо перерахування на рахунок позивача виручки від розповсюдження лотерей, а саме –кожний понеділок тижня, наступного за тижнем, у якому розповсюджувались лотереї.

Також необхідно зазначити, що пунктом 8.3 Договору сторонами погоджено, що в разі виникнення заборгованості Виконавця перед Замовником, сторони, за пропозицією Замовника, підписують Додаткову угоду, яка визначає суму заборгованості, термін та шляхи її погашення. На вимогу Замовника сторони підписують Акт взаєморозрахунків сторін. Якщо Виконавець не згодний з розрахунками, викладеними Замовником в Акті, він зобов’язаний протягом 5 (п’яти) календарних днів після отримання Акту, направити Замовнику вмотивовану відмову в підписанні акту. Якщо протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів від дня отримання Акту Виконавцем Замовник не отримає підписаний Виконавцем Акт, або його вмотивовану відмову від підписання Акту разом з документами, які підтверджують обґрунтованість такої відмови, Акт вважається прийнятим сторонами і на ньому робиться запис: „Зауважень від Виконавця у визначений Договором термін не надійшло", після чого цей Акт є належним, достатнім та допустимим доказом, який визначає стан розрахунків сторін.

В матеріалах справи міститься акт № 02-31/К2 приймання-передачі виконаних послуг, робіт за 3 квартал 2010 р. (підписаний та скріплений печатками підприємств), згідно якого вбачається, що відповідач підтвердив свою заборгованість перед позивачем в сумі 45805,50 грн.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до матеріалів справи позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 210 від 14.05.10., згідно якого Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Українська національна лотерея»просило Товариство з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтегрейшн Україна»на виконання умов Договору погасити заборгованість перед позивачем, яка станом на 12.05.10. становила 78805,50 грн.

Таким чином, судом встановлено, що твердження відповідача про те, що позивач не звертався до відповідача з власними вимогами, а відповідач, відповідно, не відмовляв позивачу у задоволенні його вимог спростовуються матеріалами справи та не приймаються судом до уваги.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 1147,65 грн. суд відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 зазначеного Закону).

Таким чином, з наведеного вбачається, що штрафні санкції за прострочення сплати грошових коштів можуть бути стягнуті саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Оскільки факту погодження нарахування чи то пені, чи то штрафу у випадку прострочення грошових зобов’язань не доведено, вимоги про стягнення пені в сумі 1147,65 грн. задоволенню не підлягають.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення щодо перерахування виручки від розповсюджених ним лотерей, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 444,25 –3 % річних та 732,89 грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем завищено суму 3 % річних та збитків від інфляції, в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 353,89 грн. –3 % річних та 503,86 грн. –збитків від інфляції (за обґрунтованими розрахунками суду).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Українська національна лотерея»підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтегрейшн Україна»(01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 34, кім. 426, код ЄДРПОУ 33400628) на користь Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея»(юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26; фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Спаська, 30, 9 поверх; код ЄДРПОУ 24940541) 45805 (сорок п’ять тисяч вісімсот п’ять) грн. 50 коп. –основного боргу, 353 (триста п’ятдесят три) грн. 89 коп. –3 % річних, 503 (п’ятсот три) грн. 86 коп. –збитків від інфляції, 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 63 коп. –державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 81 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1147,65 грн. –пені, 90,36 грн. –3 % річних та 229,03 грн. –збитків від інфляції в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. На підставі даного рішення повернути з Державного бюджету України на користь Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея»(юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26; фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Спаська, 30, 9 поверх; код ЄДРПОУ 24940541) зайво сплачене державне мито в сумі 92 (дев’яносто дві) грн. 40 коп.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 11.03.11.