Рішення № 14431525, 15.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/4315.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Індіго М’юзік Київ”

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю “Персональна електроніка”

Простягнення 97541,57 грн. Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаПавленко І.С. Від відповідачане з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 88273,64 грн., пені 6519,11 грн., 3% річних 1249,66 грн. та інфляційних нарахувань 1499,16 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №01/02-10-ІМ від 01.02.10р., відповідно до якого Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 208843,30 грн., проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 120569,66 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 88273,64 грн.

Таким чином, Відповідач повинен сплатити Позивачу суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та пеню.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.02.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 03.03.11р. Розгляд справи відкладався.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

          01.02.10р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №01/02-10-ІМ, відповідно до якого Позивач постачає і передає у власність Відповідача, а Відповідач приймає та оплачує товар згідно з замовленнями Відповідача та товаросупровідною документацією, які складають невід’ємну частину цього договору, на умовах цього договору.

          Відповідно до п. 3.6. вказаного договору за несвоєчасну оплату товарів Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але в будь-якому випадку не більше облікової ставки НБУ за кожен день несвоєчасної оплати.

          Згідно з п. 3.7. вказаного договору Відповідач зобов’язаний здійснювати оплату за отримані товари протягом 90 календарних днів з дня отримання товарів, який зазначений у відповідних документах, що підтверджують факт приймання-передачі товарів.

          На виконання умов вказаного договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 208843,30 грн., що підтверджується видатковими накладними та рахунками-фактурами, копії яких залучені до матеріалів справи.

          Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 120569,66 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи.

          23.11.10р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію №22/11-1, в якій Позивач просить Відповідача погасити заборгованість за договором поставки №01/02-10-ІМ від 01.02.10р. Проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її.

          Таким чином, на день вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 88273,64 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Як встановлено судом, 01.02.10р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №01/02-10-ІМ, відповідно до якого Позивач постачає і передає у власність Відповідача, а Відповідач приймає та оплачує товар згідно з замовленнями Відповідача та товаросупровідною документацією, які складають невід’ємну частину цього договору, на умовах цього договору. Згідно з п. 3.7. вказаного договору Відповідач зобов’язаний здійснювати оплату за отримані товари протягом 90 календарних днів з дня отримання товарів, який зазначений у відповідних документах, що підтверджують факт приймання-передачі товарів.

          Як встановлено судом на виконання умов вказаного договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 208843,30 грн., що підтверджується видатковими накладними та рахунками-фактурами, копії яких залучені до матеріалів справи. Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 120569,66 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи. 23.11.10р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію №22/11-1, в якій Позивач просить Відповідача погасити заборгованість за договором поставки №01/02-10-ІМ від 01.02.10р. Проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її. Таким чином, на день вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 88273,64 грн., що підтверджується матеріалами справи. На підтвердження іншого Відповідачем не надано суду будь-яких документів.

          Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача, заборгованості за поставлений товар в сумі 88273,64 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 89772,80 грн. та 3% річних в сумі 1249,66 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Як встановлено судом відповідно до п.3.6. вказаного договору за несвоєчасну оплату товарів Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але в будь-якому випадку не більше облікової ставки НБУ за кожен день несвоєчасної оплати.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 6519,11 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Персональна електроніка»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б; код 36385367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго М’юзік Київ»(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2-А; код 36336977) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 89772 (вісімдесят дев’ять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 80 коп., 3% річних в сумі 1249 (одна тисяча двісті сорок дев’ять) грн. 66 коп., пеню в сумі 6519 (шість тисяч п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 11 коп., державне мито в сумі 975 (дев’ятсот сімдесят п’ять) грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Суддя                                                                       Ю.Л. Власов

Рішення підписане 18.03.2011 р.