Рішення № 14431455, 23.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/1423.02.11 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства КБ "Надра"

про стягнення заборгованості за договором суборенди в розмірі 750 000,00грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача ОСОБА_2. посвідч. № 306 від 29.04.2003 р. дог. № 7 від 07.02.2011 р.

від відповідача Шабанов С.В. дов. № 13-11-14146 від 13.07.2010 р.

В судовому засіданні 23.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором суборенди в розмірі 750 000,00 грн.

14.01.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/14, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 08.02.2011 року.

08.02.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін, на виконання вимог суду надали витребувані документи по справі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, 08.02.2011 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.02.2011 року.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі позивач, орендар) та Відкритим акціонерним товариством КБ "Надра" (надалі відповідач, суборендар) було укладено договір суборенди від 01.10.2008 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у платне, тимчасове користування на умовах суборенди нежитлове приміщення загальною площею 1600,00 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1- 2 поверх, для проведення тренінгів та навчань.

На виконання вимог Договору, 01.10.2008 року позивач передав відповідачу в суборендне користування зазначене приміщення, що підтверджується складеним та підписаним обома сторонами Актом приймання-передачі приміщення від 01.10.2008 року.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що строк суборенди становить 1 місяць з 01.10.2008 року (дні передачі суборендованого майна суборендарю, яким є день підписання Акту приймання-передачі).

Крім того, як передбачено п. 3.2 Договору, в разі якщо жодна сторона у строк до 1 місяця до закінчення строку дії Договору не заявить про намір його розірвати, Договір автоматично пролонгується на 1 місяць, про що укладається додаткова угода.

Згідно п. 5.3 Договору, у випадку закінчення строку дії або дострокового припинення Договору, суборендар не пізніше 15 календарних днів повинен звільнити суборендоване майно з урахуванням вимог п. 5.1 Договору шляхом підписання акту приймання-передачі.

У період з 01.10.2008 року по 31.01.2009 року відповідачем фактично використовувалося вказане приміщення. Станом на дату звернення позивача до суду з позовом відповідачем не було складено акту приймання-передачі (повернення) майна та не було фактично здійснено його передача.

Розділом 4 Договору сторони передбачили порядок та строки розрахунків за користування суборендованим майном, згідно якого розмір плати за повний місяць суборенди склав 250000,00 грн.

Відповідно до п. 4.5. Договору, плата за суборенду нараховується з 01.10.2008 року. Суборендар на протязі 5 робочих днів з дати підписання Договору сплачує на поточний рахунок орендаря плату за суборенду, що становить 250000,00 грн. (п. 4.3 Договору).

За користування відповідачем зазначеними орендованими приміщеннями, позивачем було нараховано до стягнення 750000,00 грн. та 26.10.2010 року направлено для оплати на адресу відповідача рахунки-фактури № СФ-0000001, № СФ-0000002, СФ-0000003.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

В ході розгляду справи відповідач, посилаючись на п. 3.2 Договору, зазначав, що між ним та позивачем не було укладено жодних додаткових угод, у зв'язку з чим строк дії Договору складав один місяць, за який суборендарем було сплачено орендну плату в повному розмірі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що Вказівка у пункті 3.2 Договору суборенди про необхідність оформлення додаткової угоди суперечить змісту попереднього положення цього ж пункту про автоматичне продовження (пролонгацію) строку оренди на новий термін за відсутності заперечень будь-якої сторони.

А тому при вирішенні даного спору слід керуватися нормами ст.ст. 764, 785 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(ч. 5 ст. 1 Закону) та іншими положеннями Договору суборенди.

Згідно з ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто для поновлення договору суборенди на новий строк досить конклюдентних дій його сторін та відсутності письмового правочину - заяви (заперечення) про припинення або зміну умов договору.

В матеріалах справи відсутні докази заперечення будь-якої з сторін Договору суборенди про його продовження на новий строк.

За своїм змістом поновлення договору - це продовження на новий строк колишнього договору, а не укладення нового. Підставою припинення договору є закінчення строку дії договору за умови, що наимодавець вимагатиме повернення йому майна. За відсутності такої вимоги договір не припиняється. Закон у даному випадку передбачає відновлення, тобто продовження на новий строк первісного договору, а не укладення нового.

Таким чином, для поновлення строку дії Договору суборенди неукладення додаткової угоди не має значення, оскільки навіть за її відсутності в силу ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»продовжується.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2008 р. у справі №2-13/1638-2007.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було порушено взяті на себе зобовязання щодо сплати орендних платежів, а тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2008 року в розмірі 750000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства КБ "Надра"(04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (07300, АДРЕСА_2 (юр.адр.); 01004, АДРЕСА_3 (пошт.адр.), ід.код НОМЕР_1) 750000 (сімсот пятдесят тисяч),00 грн. основного боргу, 7500 (сім тисяч пятсот),00 грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 02.03.2011 року