Рішення № 14431376, 15.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/5615.03.11 За позовом Колективного підприємства «Фірма «Інвар» До Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний»

Про стягнення 389 176,52 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. по дов. № 14/01 від 14.01.2011

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Колективного підприємства «Фірма «Інвар»про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний»329195,00 грн. основного боргу, 44368,62 грн. пені, 3% річних в сумі 15612,90 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобовязань згідно договору субпідряду № 11/03 від 11.03.2009.

Відповідач в судове засідання не зявився, у поданій до відділу діловодства суду 15.03.2011 клопотанні просить розглядати справу без участі представника відповідача, в звязку з великим завантаженням юридичного відділу. Також у цьому клопотання відповідач визнає борг у розмірі 329195,00 грн., пеню в розмірі 44368,62 грн., 3% річних в сумі 15612,90 грн., відшкодування судових витрат, проте не згоден на відшкодування послуг адвоката у розмірі 8000 грн., оскільки на підприємстві має існувати штатна одиниця юрист, а використання послуг адвоката є добровільне волевиявлення.

В судовому засіданні 15.03.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

11.03.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Домобудівний комбінат «Відрадний»(генпідрядник, відповідач) та Колективним підприємством «Фірма «Інвар»(субпідрядник, позивач) було укладено договір № 11/03 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору субпідрядник прийняв на себе зобовязання виконати на обєкті: Будівництво житлового будинку № 7 з вбудованими приміщеннями в 6-му мікрорайоні (II черга), житлового масиву Осокорки-Північні в Дарницькому районі м. Києва комплекс спеціальних будівельно-монтажних робіт з монтажу та налагоджування:

- автоматичного порошкового пожежегасіння (електротехнічна та технологічна частини);

- автоматичної пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

- налагодження автоматики протидимного захисту.

Згідно п. 3.1. договору договірна ціна визначається згідно з Правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1 -2000 ) та іншими діючими нормативними документами.

Відповідно до п. 3.2. договору загальна орієнтовна вартість робіт, з урахуванням вартості обладнання поставки генпідрядника, за цим договором визначається згідно до кошторисної документації, договірних цін та складає: 924 532,80 коп. в тому числі ПДВ 20%-154 088,80 грн.;

- монтаж автоматичного порошкового пожежегасіння (електротехнічна та технологічна частини) складає 46 674,00 грн., в тому числі ПДВ 7 779,00 грн.;

- налагодження автоматичного порошкового пожежегасіння (електротехнічна та технологічна частини) складає 4 695,60 грн., в тому числі ПДВ 782,60 грн.:

- монтаж автоматичної пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей складає. 699 183,60 грн., в тому числі ПДВ 11 6530,60 грн. ;

- налагодження автоматичної пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей складає 106 530,00 грн., в тому числі ПДВ 17 755,00 грн.;

- налагодження автоматики протидимного захисту складає 67 449,60 грн., в тому числі ПДВ 11 241,60 грн.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість виконаних робіт, в звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 329195,00 грн. та за неналежне виконання зобовязань нараховані пеня в розмірі 44368,62 грн. та 3% річних в сумі 15612,90 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною першою статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Стаття 854 Цивільного кодексу України визначає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовами п. 3.3. договору передбачено, що генпідрядник зобовязаний протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору перерахувати субпідряднику передплату у розмірі 127630,80 грн., в т. ч. ПДВ 21271,80 грн. для придбання матеріалів та організації роботи.

Субпідрядник організовує проведення робіт, виконання яких фіксується підписанням сторонами актів прийому-здачі виконаних робіт за формою КБ-2в (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 3.3 договору відповідачем 30.04.2009 було здійснено передоплату у розмірі 10 000,00 грн.

Обсяг робіт, передбачений укладеним договором Корпорацією «Трансекспо»було виконано фактично на суму 534350,17 грн.

Виконання робіт на суму 534350,17 грн. підтверджується наступними документами:

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2009 року (форма №КБ-3), актом приймання виконаних підрядних робіт за травень 2009 року (форма №КБ-2в) на суму 50 781,60 грн.;

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 року (форма №КБ-3), актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року (форма №КБ-2в) на суму 190 787,80 грн.;

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року (форма №КБ-3), актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року (форма №КБ-2в) на суму 103 706,40 грн.;

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (форма №КБ-3), актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (форма №КБ-2в) на суму 94 041,60 грн.;

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (форма №КБ-3), актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (форма №КБ-2в) на суму 66 984,00 грн.;

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (форма №КБ-3), актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (форма №КБ-2в) на суму 3 934,80 грн.;

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (форма №КБ-3), актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (форма №КБ-2в) на суму 19 418,40 грн.;

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (форма №КБ-3), актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (форма №КБ-2в) на суму 4 695,60 грн.

Пункт 3.4. договору встановлює, що кінцева сплата вартості робіт генпідрядником здійснюється за фактично виконані обсяги робіт, згідно типових форм - акту № КБ-2в і довідки № КБ-3, оформлених у встановленому порядку, в національній валюті України, у безготівковій формі шляхом перерахування генпідрядником відповідних грошових сум на розрахунковий рахунок субпідрядника протягом 5 банківських днів з моменту підписання актів сторонами.

Останні акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт були підписані 26 листопада 2009 року. Отже, відповідач зобовязаний був сплатити вартість виконаних робіт в строк до 01.12.2009.

Однак, як вказує позивач розрахунок за виконані позивачем роботи по договору відповідач здійснив частково в розмірі 205155,20 грн.

Внаслідок чого, сума заборгованості відповідача перед позивачем складала 329195,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2.4.5. договору відповідач зобовязався своєчасно здійснювати розрахунки та прийом виконаних робіт, на умовах передбачених договором.

Всупереч вищеназваному договірному зобовязанню відповідач не виконав своїх обовязків щодо внесення плати за виконані підрядні роботи, в результаті чого виникла заборгованість, розмір якої за розрахунками позивача та неоспореними відповідачем становить 329195,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів виконання підрядних робіт, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості позивачу.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 329195,00 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договорів, у визначені строки оплату за виконані роботи не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобовязання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.3. договору визначено, що за порушення встановлених даним договором строків оплати виконаних робіт (етапу робіт), генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше 10% від загальної вартості робіт.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору підряду сторони визначили відповідальність за порушення зобовязання щодо внесення плати за виконані роботи.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

В звязку з тим, що взяті на себе зобовязання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 5.3. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача та неоспореними відповідачем, становить 44368,62 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 44368,62 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті виконаних робіт, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 15612,90 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 15612,90 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача, що неоспорені відповідачем).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСК Трансекспо»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати позивача по оплаті послуг адвоката в розмірі 8 000 грн. не підлягають стягненню з відповідача, оскільки

Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру», адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

14.01.2011 між позивачем та адвокатом ОСОБА_1. було укладено угоду № 14/01-01 про надання правової допомоги адвоката, за умовами яких вартість послуг адвоката за цим договором становить 10 000 грн.

Підтвердженням того, що ОСОБА_1. адвокат, є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2611 від 08.06.2006.

Відповідно до п. 10 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Отже, обовязковою умовою для відшкодування адвокатських витрат є наявність належних доказів сплати цих послуг адвокату.

З урахуванням того, що належних доказів того, що позивачем на виконання договору про надання адвокатських послуг було перераховано адвокату ОСОБА_1. вартість послуг в сумі 8 000 грн., не надано, а отже відсутні докази понесення позивачем цих витрат.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»зайво сплачене позивачем при зверненні з позовом до суду державне мито в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 01 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний»(м. Київ, вул. Козелецька, 24, код ЄДРПОУ 04012158) на користь Колективного підприємства «Фірма «Інвар»(м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 9-Г, код ЄДРПОУ 20031215) 329 195 (триста двадцять девять тисяч сто девяносто пять) грн. 00 коп. основного боргу, 44 368 (сорок чотири тисячі триста шістдесят вісім) грн. 62 коп. пені, 3% річних в розмірі 15 612 (пятнадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 62 коп., 3 891 (три тисячі вісімсот девяносто одну) грн. 76 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Колективному підприємству «Фірма «Інвар»(м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 9-Г, код ЄДРПОУ 20031215) з Державного бюджету зайво сплачене державне мито в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 01 коп., перераховане платіжним дорученням № 260 від 21.02.2011. Платіжне доручення № 260 від 21.02.2011 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 3/56.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 18.03.2011.