Рішення № 14431231, 11.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/72 11.03.11

За позовом державного підприємства "Житлоінбуд"

до 1) державного підприємства "Будівельне управління Служби безпеки України"

2) Печерської районної у місті Києві державної адміністрації

про скасування державної реєстрації змін до установчих документів

третя особа Служба безпеки України

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Ковригіна В.Є. ( дов. від 15.10.2010 №209-10/10-1)

Від відповідача-1: Берездецький Ю.М.(дов. від 11.01.2011)

Від відповідача-2: не з"явився

Від третьої особи: Борщевська В.В. (дов. від 22.03.2010 №22/583-Д)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про скасування державної реєстрації змін до установчих документів Будівельного Управління Служби безпеки України, а саме: державної реєстрації змін до Статуту Будівельного Управління Служби безпеки України, затверджених наказом №954 від 06.11.2007, зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією за №107010500006001169 від 25.03.2008.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.01.2011 порушено провадження у справі №50/72 та призначено до розгляду на 09.02.2011.

Представник відповідача-2 в судове засідання 09.02.2011 не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання прибули представники позивача, відповідача-1 та третьої особи і дали пояснення по справі.

Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про витребування додаткових доказів по справі. Суд дане клопотання задовольнив.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, у якому просить суд позивачу у його позові відмовити повністю. Суд даний відзив прийняв до уваги.

Розгляд справи було відкладено на 25.02.2011.

Представники відповідачів у судове засідання 25.02.2011 не з"явилися, всіх витребуваних доказів суду не надали, відповідач-1 причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Від відповідача-2 через канцелярію суду надійшов лист, в якому зазначалось, що у звязку з відсутністю можливості бути присутніми при розгляді справи, відповідач-2 просить розглядати справу без його участі. Суд прийняв до уваги даний лист.

У судове засідання з"явилися представники позивача та третьої особи і дали пояснення по справі.

Представник третьої особи у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог повністю. Суд даний відзив прийняв до уваги.

Розгляд справи було відкладено на 11.03.2011.

У судове засідання з"явилися представники позивача, відповідача-1 та третьої особи і дали пояснення по справі.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-1 та третьої особи проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача-2 у судове засідання 11.03.2011 не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач-2 14.02.2011 через канцелярію суду надіслав листа, в якому просив розглядати справу без його участі.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У своїй позовній державне підприємство при Управлінні державної охорони України "Житлоінбуд"(далі позивач) просить скасувати державну реєстрацію змін до Статуту державного підприємства "Будівельне управління Служби безпеки України"(далі відповідач-1) , затверджених Наказом № 954 від 06.11.2007 зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією(далі відповідач-2) за № 10701050006001169 від 25.03.2008.

Суд зазначає, що організаційна структура Служби безпеки України відповідно до статті 9 Закону України "Про Службу безпеки України" визначається Президентом України.

Відповідно до положень Закону України "Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України", Указу Президента України "Питання Служби безпеки України" від 27.12.2005 № 1860/2005 (із змінами), якими визначено структуру та чисельність Служби безпеки України, Державне підприємство "Будівельне управління Служби безпеки України" до структури Центрального управління Служби безпеки України не входить та не є її функціональним (структурним) підрозділом.

Згідно з п.1.4 Статуту "Будівельного управління Адміністративно-господарського управління Служби безпеки України" (в редакції 1993 року) Будівельне управління визначено юридичною особою, що здійснює виробничу, господарську та фінансову діяльність, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням.

Засновником Будівельного управління є Служба безпеки України (п.1.2. Статуту (в редакції 1993 року)).

Майно Будівельного управління є державною власністю та закріплене за ним на правах повного господарського віддання (п.3.2 Статуту (в редакції 1993 року)).

Згідно ст. 23 ЦК Української PCP (у період чинності якого було створено Будівельне управління та здійснено його реєстрацію) юридичними особами визнавались організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді.

Для реалізації вказаних прав і обов'язків у відповідності до ст. 26 ЦК Української PCP юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності.

Пункт 2 ст.26 ЦК УРСР зазначає, що якщо статут юридичної особи підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту.

Згідно з ст.1. Закону України "Про підприємства в Україні" (у період чинності якого було створено Будівельне управління) самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу), є підприємством.

Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 5 цього Закону підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, а відповідно до ст.6 вказаного Закону державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцезнаходженням.

Реєстрація Будівельного управління була здійснена Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 13.12.1993 та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 6460.

На виконання вимог п.2 Положення про державну реєстрацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 740, яким визначено порядок державної реєстрації та перереєстрації суб'єктів незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, органом державної реєстрації - Печерською районною держадміністрацією м. Києва 27.07.1998 було здійснено перереєстрацію Будівельного управління Адміністративно-господарського управління Служби безпеки України та видано відповідне свідоцтво.

Свідоцтвами про державну реєстрацію юридичної особи, які видавались Печерською районною державною адміністрацією м. Києва у 1993, 1998, підтверджується, що Будівельне управління Адміністративно-господарського управління Служби безпеки України є юридичною особою, а за організаційно-правовою формою є державним підприємством.

В наступному, на підставі п.2 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб - підприємців" (далі Закон), що набрав чинності з 01.07.2004, державним реєстратором була проведена заміна свідоцтва про державну реєстрацію Будівельного управління на свідоцтво про державну реєстрацію єдиного зразка - серії АОО № 039991, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ-20001964.

В подальшому з метою приведення назви Будівельного управління у відповідність до його організаційно-правової форми у 2007 році за рішенням СБУ (як органу управління) було змінено найменування Державного підприємства "Будівельне управління Адміністративно-господарського управління Служби безпеки України" на Державне підприємство "Будівельне управління Служби безпеки України".

Державне підприємство "Будівельне управління Служби безпеки України" з моменту його державної реєстрації є юридичною особою, веде відокремлене господарство, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Воно має право вчиняти правочини, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести відповідальність за наслідки своєї діяльності згідно з чинним законодавством України, бути позивачем та відповідачем у судах (п.1.4. Статуту (в редакції 2007р.)).

Відповідно до абзацу 2 п.1.4. Статуту (в редакції 2007 року) Будівельне управління Служби безпеки України самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та не несе відповідальності за зобов'язаннями держави та Органу управління, а держава і Орган управління не несе відповідальності за його зобов'язаннями.

Статтею 74 ГК України визначено, що державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статті 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина 4 статті 91 ЦК України).

Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом (ст. 96 ЦК України).

Отже, оскільки Будівельне управління Служби безпеки України (попереднє найменування - Будівельне управління Адміністративно-господарського управління Служби безпеки України) є та завжди було самостійною юридичною особою, з огляду на ст.96 ЦК України, СБУ не може відповідати за його зобов'язаннями.

Питання законності державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи регулюється ст.29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі Закон), відповідно до якої вона проводиться державним реєстратором за умов надання визначених законом документів.

Виключні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи чи залишення без розгляду документів, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, передбачені, відповідно, ч. 1 ст. 27, ст. 30 та ч. 11 ст. 29 Закону, а саме, порушення встановленого порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону (наявність яких в даному випадку позивачем не доведена). За їх відсутності державний реєстратор згідно вимог ч.ч. 3 - 5 ст. 25, ч. 13 ст. 29 вказаного Закону зобов'язаний внести до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи в строк, що не може перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення такої реєстрації.

Отже, факт проведення державної реєстрації змін до установчих документів Будівельного управління є свідченням правомірності її проведення та відповідності установчих документів вимогам чинного законодавства.

Суд також наголошує, що на момент державної реєстрації БУ АГУ СБУ ні Цивільний кодекс України, ні Закон України «Про підприємства в Україні», ні Положення про фірму, затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР від 22.06.1927 ні інше законодавство України не містило обов'язкової вимоги про наявність в найменуванні юридичної особи інформації про її організаційно-правову форму.

27.07.1998 Печерська районна державна адміністрація м. Києва здійснила заміну Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи БУ АГУ СБУ № 6460 від 13.12.1993 на нове Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи БУ АГУ СБУ № 6923 від 27.07.1998. В Свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи БУ АГУ СБУ № 6923 від 27.07.1998 в графі «Організаційно-правова форма»зазначено - «Державне підприємство».

Частиною 4 статті 73 Господарського кодексу України від 16.01.2003 встановлено, що найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова «державне підприємство».

Відповідно до частини першої статті першої Закону України від 20.10.2005, № 3014-IV "Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України" затверджено наступну загальну структуру Служби безпеки України: Центральне управління Служби безпеки України; підпорядковані йому регіональні органи; органи військової контррозвідки; навчальні, наукові, науково-дослідні та інші заклади, установи, організації і підприємства Служби безпеки України. Частина друга статті першої Закону України від 20.10.2005, № 3014-ІV "Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України" зобов'язує Службу безпеки України для забезпечення виконання покладених на неї завдань у Центральному управлінні Служби безпеки України та підпорядкованих йому органах відповідно до закону створювати функціональні підрозділи, в тому числі господарського забезпечення.

Як свідчать матеріали справи в 2007 році Служба безпеки Україна привела у відповідність до чинного на той час законодавства України Статут державного підприємства - БУ АГУ СБУ, затвердивши його у новій редакції. Державну реєстрацію змін до Статуту Будівельного управління Служби безпеки України, затверджених Наказом № 954 від 06.11.2007, зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 10701050006001169 від 25.03.2008.

Таким чином, дії Служби безпеки України щодо приведення у відповідність до чинного на той час законодавства України Статуту БУ АГУ СБУ шляхом затвердження його у новій редакції Наказом № 954 від 06.11.2007 та відповідно дії державного реєстратора по державній реєстрації змін до зазначеного вище Статуту (зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 10701050006001169 від 25.03.2008) відповідають вимогам чинного законодавства України.

Крім того, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, відповідно до зазначеної вище норми, до господарського суду вправі звернутись кожна з визначених осіб, яка вважає, що її право чи охоронювані законом інтереси порушено.

У своїй позовній заяві позивач стверджує, що державна реєстрація змін до Статуту Будівельного управління Служби безпеки України, затверджених Наказом № 954 від 06.11.2007, зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 10701050006001169 від 25.03.2008, за результатами якої змінилася організаційно-правова форма та правовий режим закріплення майна відповідача-1, стала підставою для прийняття господарським судом рішення за позовом позивача до Служби безпеки України(далі третя особа) (справа № 32/763) відповідно до якого позивачу відмовлено в стягнені з третьої особи в порядку субсидіарної відповідальності за вексельним зобов'язанням відповідача-1.

Суд вважає, що таке твердження позивача є безпідставним та не відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, і в ній зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Крім того, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено перелік шляхів (способів) захисту прав та законних інтересів суб'єкту господарювання. Згідно з останнім абзацом цієї норми можливі й інші способи захисту таких прав та інтересів, передбачені законом.

Водночас нормами Цивільного та Господарського кодексів України, не передбачається такого способу захисту прав та законних інтересів суб'єкту господарювання, як скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, але такий спосіб передбачений ч. 1 ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Частиною 1 ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, даною нормою закону передбачено, що підставою скасування державним реєстратором державної реєстрації змін до установчих документів є наявність :

а)судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи;

або

б)судового рішення про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи. Станом на день розгляду справи такі рішення суду відсутні.

Отже суд вкотре наголошує, що станом на 11.03.2011 відсутні визначені ч. 1. ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підстави для скасування державної реєстрації змін до Статуту Будівельного управління Служби безпеки України, затверджених Наказом № 954 від 06.11.2007, зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 10701050006001169 від 25.03.2008.

Враховуючи, що позивач просить скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ДП "Будівельне управління Служби безпеки України", не зазначивши при цьому, в чому полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів у зв'язку з прийняттям рішення про зміну найменування Будівельного управління та затвердження Статуту в новій редакції, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що твердження ж позивача про те, що визнання недійсною державної реєстрації змін до установчих документів ДП "Будівельне управління Служби безпеки України" відновить права ДП "Житлоінбуд", порушені Будівельним управлінням, оскільки з'явиться підстава для притягнення СБУ до субсидіарної відповідальності за невиконання зобов'язань за простим векселем Будівельного управління на суму 412 524,18 грн., спростовуються рішенням Господарського суду м. Києва від 28.04.2010 по справі № 32/763 та не підлягають доведенню, оскільки були предметом розгляду вказаної справи, в якій брали участь ті самі сторони.

У своєму рішенні від 28.04.2010 по справі № 32/763 Господарський суд м. Києва зазначив, що Будівельне управління не є тим суб'єктом, за зобов'язаннями якого СБУ може нести субсидіарну відповідальність відповідно до статті 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", зокрема, платити за емітованим Будівельним управлінням векселем.

Отже, судом вже встановлено, що відсутні підстави вважати, що Будівельне управління є суб'єктом господарської діяльності в розумінні Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

3. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 16.03.2011