Рішення № 14431149, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/34316.03.11 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія"

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ТРІМ"

Про:стягнення 74.169,48 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: Позивача:не з'явилися Відповідача: Кобиляк О.М. Суть спору: стягнення заборгованості за договором лізингу в сумі 74.169,48 грн., з яких 45.981,51 грн. –сума простроченої заборгованості за договором лізингу, 2.058,52 грн. –збитків від інфляції, 577,65 грн. –3% річних, 25551,80 грн. –штрафу.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача боргу у розмірі 72157,12 грн., з яких 43.782,53 грн. –основного боргу, 2263,78 грн. –збитків від інфляції, 559,01 грн. –3% річних, 25551,80 грн. –штрафу. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору лізингу, а тому просить позов задовольнити.

Позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 45.981,51 грн. –суму простроченої заборгованості за договором лізингу, 2.058,52 грн. –збитків від інфляції, 577,65 грн. –3% річних, 25551,80 грн. –штрафу.

Відповідач усно проти задоволення позову заперечив, проте письмового відзиву на позов не надав.

Ухвалою від 11.09.2009 порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 12.10.2009.

Ухвалою від 12.10.2009 розгляд справи відкладався на 09.11.2009.

В судовому засіданні 09.11.2009 оголошено перерву до 12.11.2009, про що сторони повідомлені належним чином.

Ухвалою від 12.11.2009 зупинено провадження у справі № 45/362 до вирішення Господарським судом міста Києва справи №53/603 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ТРІМ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” про визнання частково недійсним договору фінансового лізингу №01-12/08-обл від 08.02.2008.

Ухвалою від 19.01.2011 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.02.2011.

Ухвалою від 14.02.2011 розгляд справи відкладався на 02.03.2011.

В судовому засіданні 02.03.2011 сторони звернулися із клопотанням про продовження строку вирішення спору. Ухвалою від 02.03.2011 клопотання сторін задоволено, строк вирішення спору продовжено. В цьому ж судовому засіданні оголошено перерву до 16.03.2011, про що сторони повідомлені під розписку.

В судовому засіданні 16.03.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2008 між позивачем та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу №01-12/08-обл (надалі - Договір), згідно з п. 1.1 якого лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (надалі - Предмет лізингу), найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці і загальна вартість якого наведені в Специфікації і умовах передачі предмету лізингу, а лізингоодержувач (відповідач) зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Лізингодавець (позивач) свої зобов'язання виконав - згідно акту приймання-передачі Предмету лізингу від 21.08.2008 передав, а лізингоодержувач (відповідачу) прийняв Предмет лізингу.

Згідно п. 3.1., 3.1.1., 3.1.2. Договору лізингоодержувач (відповідач) сплачує лізингодавцю (позивачеві) лізингові платежі відповідно до графіку та умов ст. 3 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору). Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Предмету лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг Предмет лізингу.

Відповідно до п. 7.2.1. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору) лізингоодержувач (відповідач) щоквартально письмово інформувати лізингодавця (позивача) про стан та місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленій сторонами.

Згідно п. 4.2.5. Договору за порушення, зокрема умов п. 7.2. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору), лізингоодержувач має сплати штраф у розмірі 5% від загальної вартості предмету лізингу, за кожен випадок такого порушення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату ( лізингові платежі).

Згідно ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Частина 2 ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачає, що за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З матеріалів справи вбачається, що лізингоодержувач не виконав належним чином умов Договору та не сплатив лізингові платежі у розмірі 45.981,51 грн.

Відповідач не спростував наведених фактів.

Таким чином, відповідач порушив зобов'язання за Договором, тому вимоги позивача про стягнення 45.981,51 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 577,65 грн. підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 2.058,52 грн. підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 25.551,80 грн. за порушення умов п. 7.2.1. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору) задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Нормами п. 4.2.5. Договору та п. 7.2.1. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору) встановлено відповідальність у вигляді штрафу за щоквартальне не інформування відповідачем позивача про стан та місцезнаходження предмету лізингу. Позивач просить стягнути штраф у зв'язку з невиконанням відповідачем згаданого обов'язку у 3 та 4 кварталі 2010 року.

Натомість, відповідач надав докази надсилання позивачеві вищезгаданих повідомлень, проте вони повернулися від позивача у зв'язку з відсутністю за юридичною адресою позивача.

Отже, відповідач належним чином виконав свої обов'язки передбачені п. 7.2.1. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору) щодо інформування позивача у 3 та 4 кварталах 2010 року про стан та місцезнаходження предмету лізингу.

Відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 25.551,80 грн. є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, оскільки позивач не сплатив державне мито за збільшення позовних вимог, в частині збільшення основного боргу та 3% річних, і позов в цих частинах судом задоволено, то відповідні судові витрати суд відносить на рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ТРІМ" (01014, м. Київ, Дорога Набережно-Печерська, буд. 1, код 33302329, з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 12, код 30575865, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) –45.981 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 51 коп. –суму простроченої заборгованості за договором лізингу, 2.058 (дві тисячі п'ятдесят вісім) грн. 52 коп. –збитків від інфляції, 577 (п'ятсот сімдесят сім) грн. 65 коп. –3% річних, 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 18 коп. –витрат по сплаті державного мита, 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 70 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ТРІМ" (01014, м. Київ, Дорога Набережно-Печерська, буд. 1, код 33302329, з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200; символом звітності 095; № рахунку: 31110095700011; банк: ГУ УДК у м. Києві; отримувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва; МФО: 820019; код ЄДРПОУ 26077968) - 20 (двадцять) грн. 12 коп. –державного мита.

4. Видати накази.

5. В задоволенні решти вимог відмовити.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Балац

Дата підписання рішення: 17.03.2011