Рішення № 14431039, 11.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/2511.03.11 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоКомунального підприємства «Житловик»

Простягнення 220108,51 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Півень Д.О. –дов. № Д07/2011/02/011 від 01.02.2011 року;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Житловик»про стягнення 183057, 80 грн. основного боргу, 9152, 89 грн. штрафу, 21080, 43 грн. інфляційних втрат, 6817, 39 грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 14.02.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 28.02.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 28.02.2011 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 28.02.2011 року розгляд справи відкладено на 11.03.2011 року.

В судовому засіданні 11.03.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити, а також надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 11.03.2011 року вдруге не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.03.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.1996 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(далі –постачальник, позивач) та Державним комунальним об’єднанням «Київміськбудматеріали», яке на підставі Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 79 від 03.06.1997 року перейменовано на Комунальне підприємство «Житловик» (далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 3271107 на використання електричної енергії (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.1, 4.1, 4.2 Договору, позивач зобов’язувався відпускати електричну енергію як різновид промислової продукції абоненту в межах (приєднаної) дозволеної до використання потужності, згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами споживання електроенергії та потужності (Додаток № 1), а відповідач в свою чергу зобов'язувався оплачувати використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно Прейскурантом № 09-01, діючим індексом цін та умовами цього Договору.

Для визначення величини використаної електроенергії знімати та подавати за установленою формою до «Енергопостачальної організації»показники розрахункових електролічильників та електролічильників субабонентів (Додатки 3.1, 3.2, 3.3) згідно з календарним графіком (Додаток 4) за формою згідно з Додатком № 9.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 13а до Договору, п.п.1, 2, 3, 5 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників кожного місяця та надає звіт з урахуванням фактичного та прогнозованого до кінця поточного розрахункового періоду обсягу споживання. Період між датами зняття показань засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду, тариф якого застосовується для розрахунків вартості електричної енергії.

Щомісячно 17 числа споживач зобов’язується направляти уповноваженого представника до постачальника за адресою: м. Київ, вул. Р. Роллана, 18 для подання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою (Додатки «Звіт про використану електроенергію», «Звіт про результати вимірів активної потужності»). Крім цього, споживач надає підписаний акт про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.05.2008 р. по 01.01.2011 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії на суму 896274, 84 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 713217, 04 грн., в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 183057, 80 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 183057, 80 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П. 5.4 Договору встановлено, що абонент за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії та потужності (безпідставну або часткову відмову, ухилення від оплати і таке інше) сплачує енергопостачальній організації штраф у розмірі 5 % суми оплату якої абонент затримав. Штраф стягується вимогою енергопостачальної організації.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлену електроенергію, керуючись п. 5.4 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 9 152, 89 грн.

Здійснивши перерахунок штрафу з урахуванням пункту 5.4 Договору та прострочення грошового зобов’язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю в сумі 9152, 89 грн. відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 21 080, 43 грн. та 3 % річних в розмірі 6817, 39 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 6817, 39 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, а розмір інфляційних втрат визначено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 19614, 21 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

          Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Житловик»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 21, код ЄДРПОУ 05418023) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 183057 (сто вісімдесят три тисячі п’ятдесят сім) грн. 80 коп. основного боргу, 9152 (дев’ять тисяч сто п’ятдесят дві) грн. 89 коп. штрафу, 6817 (шість тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 39 коп. 3 % річних, 19614 (дев’ятнадцять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 21 коп. інфляційних втрат, 2186 (дві тисячі сто вісімдесят шість) грн. 42 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ст. 85 ГПК України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

16.03. 2011 року