Рішення № 14431015, 11.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/8411.03.11

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікс Інвест»

про стягнення 38 804 грн. 30 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:Мазурок О.І. –дов. № 155/1/23-26 від 11.01.2011 Відповідача:не з`явився

У судовому засіданні 11.03.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікс Інвест»38 804 грн. 30 коп., із них: 32901 грн. 88 коп. –сума основного боргу, 1386 грн. 25 коп. –пеня, 3240 грн. 55 коп. –встановлений індекс інфляції, 1275 грн. 62 коп. –3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2011 порушено провадження у справі № 61/84, розгляд справи призначено на 11.03.2011 о 10:15.

У судове засідання представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 27569 грн. 50 коп. - основний борг, 1386 грн. 25 коп. –пеня, 2673 грн. 88 коп. –встановлений індекс інфляції, 1046 грн. 12 коп. –3 % річних. Суд розцінює дану заяву позивача про уточнення позовних вимог, як заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до ст. 22 ГПК України.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 17.02.2011.

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2008 між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(надалі –Підприємство, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікс Інвест»(надалі - Споживач, відповідач) було укладено договір № 1579 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентський уводів, предметом якого є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентський уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: пр.-т. Гонгадзе, 20 літ. «В».

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість наданих комунальних послуг, а саме за технічне обслуговування, утримання прибудинкової території, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 27569 грн. 50 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що 16.09.2005 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(надалі –«Енергопостачальна організація») та позивачем (надалі –«Абонент») було укладено Договір № 1020175 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1 «Енергопостачальна організація»зобов’язувалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Тарифи на теплову енергію сторони погодили Додатком 3 до Договору № 1020175, відповідно до якого розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію «Енергопостачальною організацією»проводяться згідно з Тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.12.2004 № 2249, згідно якого за кожну відпущену Гігакалорію без урахування ПДВ: для опалення становить 80 грн. 00 коп.

Додатком № 1 до Договору 1579 від 24.03.2008 встановлено тарифи на теплову енергію та технічне обслуговування тепломережі, згідно якого встановлено наступні тарифи: для опалення –171 грн. 62 грн. за відпущену гігакалорію, за технічне обслуговування теплосистеми: 267 грн. 53 коп. за місяць.

Згідно додатку № 2 до Договору 1579 від 24.03.2008, відповідач щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у позивача, за адресою: вул. Артема, 58/2-Д акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає позивачу), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.3.6 Договору № 1579 відповідач зобов»язувася своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок Дирекції по експлуатації нежилих будинків (структурного підрозідлу Підприємства) вартість спожитої теплової енергії та технічне обслуговування теплосистеми.

На виконання умов вищезгаданих договорів, позивач за період з жовтня 2008 по вересень 2010 виставив відповідачу акти прийому виконаного опалення та технічного обслуговування на загальну суму 32901 грн. 88 коп.

В силу ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

06.05.2010 позивачем відповідачу було направлено претензію № 155/23-05/47 з вимогою сплати заборгованість.

Проте, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач станом на дату подання позову відповідач своїх зобов’язань не виконав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наявність в матеріалах справи укладених позивачем з підприємствами, що надають відповідні комунальні послуги, договорів свідчать про правомірність відшкодування позивачу згаданих витрат в сумі 27569 грн. 50 коп., що відповідає уточненому розрахунку позивача.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1386 грн. 25 коп.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на п. 2.3.7 Договору, відповідно до якого встановлено, що за несвоєчасну сплату передбачених цим Договором нарахувань Споживач на користь Підприємства сплачує пеню в розмірі 0, 5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше двох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені та враховуючи положення ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, суд приходить до висновку про задоволення вимог в частині стягнення пені в сумі 1386 грн. 25 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 2673 грн. 88 коп. та 1046 грн. 12 коп. –3 % річних.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, вимоги в частині стягнення з відповідача 2673 грн. 88 коп. –

збитків від інфляції та 1046 грн. 12 коп. –3 % річних визнаються судом обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд приходить до висновку, що вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІКС ІНВЕСТ» (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 127, код ЄДРПОУ 35018933) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 27569 (двадцять сім тисяч п’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 50 коп. - сума основного боргу, 1386 (одна тисяча триста вісімдесят шість) грн. 25 коп. –пені, 2673 (дві тисячі шістсот сімдесят три) грн. 88 коп. –встановлений індекс інфляції, 1046 (одна тисяча сорок шість) грн. 12 коп. –3 % річних, 326 (триста двадцять шість) 75 коп. –державного мита та 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 73 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.М. Івченко Дата підписання рішення 16.03.2011