Рішення № 14430985, 28.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/11128.02.11 За позовом                    товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-Трейд»

До відповідача          товариства з обмеженою відповідальністю «Віс-Компанія»

Про                              стягнення 232966,02 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача           Зінченко Є.В. (за дов.)          

Від відповідача           не з’явилися

Обставини справи:

          До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Авант-Трейд»до товариства з обмеженою відповідальністю «Віс-Компанія» про стягнення 232966,02 грн. заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу від 17.05.2010 р. № 1306.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/111 та призначено її до розгляду на 28.02.2011 р..

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі статті 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

          17.05.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Авант-Трейд»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Віс-Компанія»(покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 1306.

Відповідно до умов вказаного Договору позивач зобов’язався продати, а відповідач купити продукцію (далі - товар) та здійснити оплату згідно з умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 4.3. Договору відповідач зобов’язався сплатити позивачу вартість конкретної поставки товару, який замовлено покупцем не пізніше чим через 45 днів від дати отримання товару згідно з накладною чи/або рахунку-фактури на товар без врахування дня відпуску товару.

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 232966,02 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1204/10934 від 05.11.2010 р., № 1362/12571 від 09.11.2010 р., № 2330/13963 від 12.11.2010 р., № 2738/14534 від 16.11.2010 р., № 3592/15383 від 19.11.2010 р., № 3963/15732 від 23.11.2010 р., № 4763/16531 від 26.11.2010 р., № 5158/16935 від 30.11.2010 р., № 5982 /17628 від 03.12.2010 р., № 6180/17930 від 07.12.2010 р., № 7069/18877 від 10.12.2010 р., № 7353/19125 від 14.12.2010 р., № 8292/19946 від 17.12.2010 р., № 8556/20322 від 21.12.2010 р., № 10232/21832 від 29.12.2010 р., підписаними повноважними представниками позивача та відповідача по справі з прикладенням круглих печаток останніх.

Відповідач заборгованість за поставлений товар в сумі 232966,02 грн. не сплатив.

Між сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р., підписаний повноважними представниками позивача та позивача по справі з прикладенням круглих печаток останніх, з якого вбачається наявність заборгованості у відповідача перед позивачем.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлені загальні засади цивільного законодавства серед яких найважливіший принцип підприємницької діяльності, а саме принцип свободи договору. Цей принцип закріплює неприпустимість адміністративного втручання в цивільний оборот. Принцип свободи договору має універсальне значення для всіх учасників цивільних відносин. Підтвердження цього принципу в законодавством означає відмову від примушення до укладення договорів на основі обов'язкових для сторін актів.

Принцип свободи договору також закріплений рядом інших статей ЦК України, зокрема ст.ст. 6, 205, 627. Він полягає в тому, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента й визначенні умов договору, у виявленні волі на вступ у договірні відносини, у виборі форми договору (ст. 205 ЦК України). Волевиявлення учасників договору має складатися вільно, без жодного тиску з боку контрагента або інших осіб і відповідати їхній внутрішній волі. Ця ознака договірної свободи особливо проявляється в умовах сьогоденної ринкової економіки і відповідає ідеї вільних ринкових відносин.

Згідно з умовами Договору сторони домовились про те, що відповідач здійснює оплату поставленого товару не пізніше чим через 45 днів від дати отримання товару згідно накладної чи/або рахунку-фактури на товар без врахування дня відпуску товару.

Отже, суд враховує те, що за поставлений товар за накладними № 1204/10934 від 05.11.2010 р., № 1362/12571 від 09.11.2010 р., № 2330/13963 від 12.11.2010 р., № 2738/14534 від 16.11.2010 р., № 3592/15383 від 19.11.2010 р., № 3963/15732 від 23.11.2010 р., № 4763/16531 від 26.11.2010 р., № 5158/16935 від 30.11.2010 р., № 5982/17628 від 03.12.2010 р., № 6180/17930 від 07.12.2010 р., № 7069/18877 від 10.12.2010 р., № 7353/19125 від 14.12.2010 р., № 8292/19946 від 17.12.2010 р. позивач вправі вимагати оплату товару в сумі 190465,20 грн.

За поставлений товар за видатковими накладними № 8556/20322 від 21.12.2010 р., № 10232/21832 від 29.12.2010 р. в сумі 42500,82 грн. строк оплати наступив 05.02.2011р., 14.02.2011 р. відповідно, отже строк виконання відповідачем свого обов’язку по оплаті поставленого товару в сумі 42500,82 грн. на момент подання позовної заяви не настав (04.02.2011 р.).

За таких обставин, відповідач не може вважається таким, що прострочив оплату поставленого товару в сумі 42500,82 грн., тому позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 42500,82 грн. є необґрунтованими та такими, що заявлені передчасно.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав будь-яких заходів щодо виконання свого договірного зобов’язання по оплаті продукції, суду не надав.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

З огляду на викладене вище, вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 190465,20 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 1904,65 грн. державного мита та 192,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Віс-Компанія»(01011, м. Київ, вул. Рибальська, 2; 14021, м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 3В, рахунок 26005301835968 у філії ПАТ ПІБ міста Чернігова, МФО 353456, код 37001633) на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Авант-Трейд»(84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; 14026, Чернігівська область, с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 17, рахунок 26003000001854 у ГО АКБ «Укрсоцбанк», м. Київ, МФО 300023, код 36899012) 190465,20 грн. основного боргу, 1904,65 грн. витрат по оплаті державного мита та 192,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 17.03.2011 р.