Рішення № 14430599, 09.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/3309.03.11 Представники: Від позивача Пащенко О.О. –представник за довіреністю

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення процентів за користування коштами в сумі 78948,45 грн., 3% річних –40054,05 грн., інфляційні втрати –70839,93 грн., а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2011 було порушено провадження у справі № 47/33, розгляд справи було призначено на 15.02.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2011 розгляд справи відкладено до 23.02.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2011 розгляд справи відкладено до 09.03.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 09.03.2011 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані позивачем тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 в справі № 34/404 (17/194-16/87) було задоволено вимоги ТОВ «Юнсон»до ВАТ КБ «Надра»задоволено частково, стягнуто з ВАТ КБ «Надра»на користь ТОВ «Юнсон»заборгованість за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-2 від 22.08.2008 та № 05/08-3 від 22.12.2008 у сумі 5146158 грн.19 коп., з яких 3640573,77 грн. заборгованості щодо повернення вкладу, 115201,73 грн. заборгованості по процентах згідно договорів, 625751,47 грн. проценти за користування коштами, 580267,10 грн. інфляційних втрат, 183364,12 грн. - 3 % річних. Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по процентам в сумі 97290,01 грн., 3% річних в сумі 49782,40 грн. та втрат від інфляції в сумі 122301,43 грн. за період прострочення з 11.10.2010 по 10.02.2011.

Відповідач в судове засідання 09.03.2011 своїх представників – не направив, вимог суду, викладених в ухвалах суду - не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів - не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином з адресою вказаною позивачем у позовній заяві. Також суд зазначає і те, що відповідач був обізнаний про наявність спору у справі № 47/33, представник відповідача був присутній в судовому засіданні 23.02.2011 та надав пояснення по суті спору. Отже, відповідач не був позбавлений процесуального права надати витребувані документи та пояснення по справі шляхом направлення їх на адресу суду поштовим відправленням або надання через канцелярію суду, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

У відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 09.03.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 р. по справі № 34/404 (17/194-16/87) було встановлено, що 22 серпня 2008 року у м. Полтаві, між ТОВ “Юнсон” (Вкладник) та ВАТ КБ “Надра”(Банк) в особі начальника відділення № 11 філії ВАТ КБ “Надра” Полтавське РУ Рудніцького К.В., який діяв на основі довіреності № 1-11-8153 від 30.07.2007, було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-2 (надалі Договір-1), відповідно до якого Вкладник перераховує на вкладний рахунок №26150009049001 в філії ВАТ КБ “Надра”, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку №05/08 від 16.04.2008, грошові кошти в сумі 3500000 грн., а Банк зобов’язується по закінченню строку вкладу виплатити Вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначених цим договором. Строк дії договору збігається зі строком вкладу.

Додатковою угодою № 1 до Договору-1 від 22.09.2008 Договір-1 було пролонговано до 22 грудня 2008 року., строк вкладу збільшено до 124 днів, а процентну ставку збільшено до 21% річних. Додатковою угодою № 2 до Договору-1 від 22.12.2008 Договір-1 було пролонговано до 22 січня 2009 pоку, строк вкладу збільшено до 156 днів, а також було встановлено, що після закінчення строку вкладу визначеному в п.1.2. Договору-1 Банк повертає Вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок зазначений в п.8 Договору-1, сплату нарахованих відсотків на рахунок № 26150009049001 (вкладний рахунок).Додатковою угодою № 3 до Договору-1 від 22.01.2009 Договір-1 було пролонговано до 23 лютого 2009 pоку, строк вкладу збільшено до 188 днів, а процентну ставку збільшено до 22% річних. Додатковою угодою № 3/1 до Договору-1 від 30.01.2009 було встановлено, що після закінчення строку вкладу Банк повертає Вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок зазначений в п.8 Договору-1, тобто на р/р 260039801359 в АКБ УСБ, МФО 331014.

22 грудня 2008 року у м. Полтаві, між ТОВ “Юнсон” (Вкладаник) та ВАТ КБ “Надра”(Банк) в особі начальника відділення № 11 філії ВАТ КБ “Надра” Полтавське РУ Рудніцького К.В., який діяв на основі довіреності № 1-11-8153 від 30.07.2007, було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-3 (надалі Договір-2), відповідно до якого Вкладник перераховує на вкладний рахунок №26150009049001 в філії ВАТ КБ “Надра”, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку №05/08 від 16.04.2008, грошові кошти в сумі 140573,77 грн., а Банк зобов’язується по закінченню строку вкладу виплатити Вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначених цим договором. Строк дії договору збігається зі строком вкладу.

Додатковою угодою № 1 до Договору-2 від 22.01.2009 Договір-2 було пролонговано до 23 лютого 2009, строк вкладу збільшено до 64 днів, а процентну ставку збільшено до 22% річних. Пункт 4.4 Договору-2 викладено в такій редакції: “Сплата нарахованих процентів за користування вкладом здійснюється щомісячно”. Додатковою угодою № 1/1 до Договору-2 від 30.01.2009 було встановлено, що після закінчення строку вкладу Банк повертає Вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок зазначений в п.8 Договору-2, тобто на р/р 260039801359 в АКБ УСБ, МФО 331014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 р. по справі № 34/404 (17/194-16/87) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон»до Відповідача - Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»задоволено частково - стягнуто з Банку на користь ТОВ «Юнсон»заборгованість за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-2 від 22.08.2008 та № 05/08-3 від 22.12.2008 у сумі 5146158 грн.19 коп., з яких 3640573,77 грн. заборгованості щодо повернення вкладу, 115201,73 грн. заборгованості по процентах згідно договорів, 625751,47 грн. проценти за користування коштами, 580267,10 грн. інфляційних втрат, 183364,12 грн. - 3 % річних.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 3640573,77 грн. щодо повернення вкладів та 115201,73 грн. щодо сплати процентів за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) №05/08-2 від 22.08.2008 та №05/08-3 від 22.12.2008, укладених між ТОВ “Юнсон” та ВАТ КБ "Надра", щодо повернення позивачу грошових коштів відповідно до пунктів 1.2 та 2.2 Депозитного договору, а тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості обґрунтованою та доведеною. Також, за прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання по оплаті основної заборгованості судом за період прострочення з 24.02.2009 по 10.10.2010 присуджено до стягнення 115201,73 грн. заборгованості по процентах згідно договорів, 626751,47 грн. проценти за користування коштами, 580267,10 грн. інфляційних втрат, 183364,12 грн. - 3% річних.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 в справі № 34/404 (17/194-16/87) набрало законної сили 09.11.2010 і на його виконання було видано відповідний наказ № 34/404 (17/194-16/87) від 15.11.2010.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист Головного управління юстиції у м. Києві № 1404/04-01 від 02.03.2011, в якому зазначено, що 27.12.2010, державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, керуючись статтями 3. 18. 24 Закону України „Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №34/404(17/194-16/87) виданого 15.11.2010 Господарським судом м. Києва про стягнення з ВАТ КБ „НАДРА" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15 ЄДРПОУ 20025456) на користь ТОВ „Юнсон" коштів на суму 5 168 805,87 грн.

31.12.2010 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві прийнято до виконання матеріали зведеного виконавчого провадження з примусового виконання наказів господарського суду м. Києва про стягнення з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, ідент. код 20025456) на користь юридичних осіб суми боргу, передані із відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві на підставі постанови заступника Міністра юстиції - директора Департаменту державної виконавчої служби від 17.12.2010 № 25-32/323. Виконавче провадження з примусового виконання наказу №34/404(17/194-16/87) приєднано до складу зведеного. Крім того, підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві вживаються заходи по направленню платіжних вимог про звернення стягнення на кошти ВАТ КБ «Надра», які знаходяться на рахунках боржника в банківських установах.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки обов’язковою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб’єктний склад спору, а в справі № 34/404 (17/194-16/87) брали участь ті самі сторони, що й у даній справі, суд приходить до висновку, що факти, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 у справі № 34/404 (17/194-16/87) не підлягають доказуванню, зокрема: факт наявності у ВАТ КБ “Надра” заборгованості за вкладами згідно Договорів 1 та 2 у сумі 3640573,77 грн. та заборгованості по процентам за період з 01.01.2009 до 23.02.2009 у сумі 115201,73 грн. та 626751,47 грн. процентів за період з 24.02.2009 по 10.10.2009 належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнаний.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов Договорів проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у Банк, до дня, що передує його поверненню Вкладникові або списанню з вкладного рахунка Вкладника. Проценти нараховуються щомісячно в кожний останній робочий день місяцю і в день закінчення дії Договору (п. 4.2). При розрахунку процентів приймається метод “факт/факт”, який полягає у нарахуванні процентів за вкладом виходячи з фактичної кількості днів перебування вкладу на зберіганні в Банку і фактичної кількості днів у календарному році (п. 4.3).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1058 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з частиною 1 статті 1061 ЦК України Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

А відповідно до пункту 4 статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.11.2008 р. N 01-8/685 «Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)», чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

Згідно зі статтями 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Водночас, приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008 N 1/384-07).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 в справі № 34/404 (17/194-16/87), яке набрало законної сили 09.11.2010, підтверджено наявність у відповідача перед позивачем непогашеної заборгованості за вкладами згідно Договорів 1 та 2 у сумі 3640573,77 грн. та заборгованості по процентам за період з 01.01.2009 до 23.02.2009 у сумі 115201,73 грн. та 626751,47 грн. процентів за період з 24.02.2009 по 10.10.2009, заборгованість за вкладами загалом в сумі станом на момент вирішення спору відповідачем не погашена, і заборгованість відповідача перед позивачем існувала і в період з 11.10.2010 (оскільки до 18.10.2010 здійснювалось нарахування згідно рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 в справі № 34/404 (17/194-16/87).

З огляду на наведене, враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості по процентам в сумі 97290,01 грн., 3% річних в сумі 49782,40 грн. та втрат від інфляції в сумі 122301,43 грн. за період прострочення з 11.10.2010 по 10.02.2011, які судом перевірені і з якими суд погоджується щодо строків, сум та періодів нарахування, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентам в сумі 97290,01 грн., 3% річних в сумі 49782,40 грн. та втрат від інфляції в сумі 122301,43 грн. за період прострочення з 11.10.2010 по 10.02.2011.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра”(код ЄДРПОУ 26219345, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Артема, 15), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнсон” (код ЄДРПОУ 21045544, місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 13) 97 290 (дев’яносто сім тисяч двісті дев’яносто) грн. 01 коп. заборгованості по процентах, 122 301 (сто двадцять дві тисячі триста одну) грн. 43 коп. інфляційних втрат, 49 782 (сорок дев’ять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 40 коп. –3% річних, а також 2693 (дві тисячі шістсот дев’яносто три) грн. 73 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                       С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення –15.03.2011