Рішення № 14430588, 04.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/7604.03.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітекс ЛТД»

До Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи

ОСОБА_1

Пророзірвання договору

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаКравченко В.О., довіреність № б/н від 20.01.2011

від відповідачаОСОБА_2, довіреність № б/н від 20.12.2010

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітекс ЛТД»(далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі відповідач) про розірвання договору.

Позовні вимоги позивача мотивовані неможливістю відповідачем виконувати умов договору № 10/12/06 від 10.12.2006.

Ухвалою суду від 10.02.2011р. порушено провадження у справі № 1/76 та призначено розгляд на 04.03.2011 р.

03.03.2011 позивач подав до канцелярії суду заяву про збільшення позовних вимог.

04.03.2011р. представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позов, проти позовних вимог позивача не заперечував.

Суд відмовив у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, оскільки дана заява не стосується справи № 1/76 та має розглядатися у іншому позовному провадженні.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 10/12/06 від 10.12.2006р. (далі договір), відповідно до якого відповідач зобовязався надати позивачу будівельні консультаційні послуги та добудувати обєкт нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 234,7 м2 .

У відповідності до п.9.2 строк дії договору закінчується в момент повного виконання сторонами своїх зобовязань за ним.

У звязку з тим, що відповідачем умов договору у повному осбязі не виконуються, а сторони між собою домовитися не змогли, позивач звернувся до відповідач з листом-вимогою № б/н від 10.12.2010 з проханням розірвати договір № 10/12/06 від 10.12.2006, на який відповідач відповів листом № б/н від 14.12.2010, в якому не заперечував проти розірвання договору, але лише у судовому порядку, тобто за рішенням суду.

У звязку з цим, позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом, в якому просив суд розірвати договорів № 10/12/06 від 10.12.2006 та стягнути з відповідача 85,00 грн. державного мита, 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічні послуги.

Господарський суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про розірвання договору № 10/12/06 від 10.12.2006, виходячи з вищевикладеного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судом встановлено, що Договір № 10/12/06 від 10.12.2006 містить умови, щодо права сторін по ньому розірвати укладений Договір відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак щодо підстав та порядку його розірвання підлягають застосуванню вимоги чинного законодавства, зокрема ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України.

Оцінка порушення договору як істотного має здійснюватись відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. В свою чергу, оціночне поняття істотності порушення договору розкривається оціночним поняттям “значної міри” позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що сталися у сторони, яка вимагає розірвання договору.Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 5 ст. 188 ГК України передбачено, що у разі якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як встановлено судом, відповідно до укладеного між сторонами Договору № 10/12/06 від 10.12.2006 відповідач зобовязався надати позивачу послуги по будівництву обєкта нерухомості, проте, під час дії договору сторони не змогли дійти домовленостей, на підставі чого позивач звернувся до відповідача з вимогою про розірвання даного договору, на що відповідач погодився, але у судовому порядку.

Проти розірвання договору представник відповідача у судовому засіданні 04.03.2011 не заперечував.

З огляду на викладене, враховуючи те, що право сторін на розірвання договору № 10/12/06 від 10.12.2006 передбачено вимогами статті 651 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про розірвання договору.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 85,00 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір № 10/12/06 від 10.12.2006.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (04060, АДРЕСА_2 , реєстраційний № НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітекс»ЛТД (04074, м. Київ, вул. Замковецька 5, код ЄДРПОУ 21547837) 85 (вісімдесят пять) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 15.03.2011р.)