Рішення № 14430533, 09.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/1109.03.11 За позовом Страхової компанії «Лемма»у формі акціонерного товариства закритого типу

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1

про стягнення 555,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Берездецька В.В. відповідача:не з'явився

третя особа:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Страхова компанія «Лемма»у формі акціонерного товариства закритого типу (надалі АТЗТ «СК «Лемма») звернулась до господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто»(надалі ТОВ «Союз-Авто») про стягнення 555,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТЗТ «СК «Лемма»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №ЛК40/73 від 20.04.2007 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Subaru Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Власником транспортного засобу автомобіля «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, є ТОВ «Союз-Авто», а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.01.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.01.2011 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.01.2011 р. у звязку із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, невиконанням сторонами вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 21.02.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.02.2011р. у звязку із неявкою представника відповідача та третьої особи, розгляд справи відкладено до 09.03.2011 р.

В судове засідання 09.03.2011 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 09.03.2011 р. не зявились, вимог ухвал суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04210, м.Київ, просп. Героїв Сталінграда, 22-А, на яку було відправлено ухвалу суду від 21.02.2011 р., підтверджується витягом з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №21-10/734-2 від 11.02.2011р.

Належне повідомлення третьої особи підтверджується відміткою на зворотній строні ухвали суду від 21.02.2011 р.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач та третя особа були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2007 р. між АТЗТ «СК «Лемма»та Плуговим Костянтином Григоровичем укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №ЛК40/73 (надалі «Договір»).

Предметом договору є страхування автомобіля марки «Subaru Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у п. 1.2 Договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; стихійне лихо; пожежа або вибух; напад тварин; влучення сторонніх предметів під час руху або на стоянці; протиправні дії третіх осіб.

14.12.2007 р. близько 11 год. 00 хв. по вулиці Олени Теліги в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «Subaru Legacy»та автомобіля «Богдан», а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_2 не обравши безпечного бокового інтервалу, здійснив зіткнення з автомобілем «Subaru Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Подільського району м. Києва №78677 та постановою Подільського районного суду м. Києва від 15.02.2008 р. у адміністративній справі №3-3689/08 р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

17.12.2007 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля «Subaru Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до висновку №16 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу в результаті його пошкодження при ДТП, складеного 04.02.2008 р. приватним підприємцем ОСОБА_3 (Сертифікат субєкта оціночної діяльності НОМЕР_3 від 14.06.2007 р.) вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Subaru Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 3898,51 грн.

На підставі страхового акту №08/024 АТЗТ «СК «Лемма», виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №ЛК40/73 від 20.04.2007 р., сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 3898,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням №439 від 25.02.2008 р.

Крім того, здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, АТЗТ «СК «Лемма»було понесено витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 300,00грн., що підтверджується актом здачі-прийому виконаних робіт від 05.02.2008 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до АТЗТ «СК «Лемма»перейшло в межах суми 3898,51 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а також позивачем понесені майнові витрати на виконання зобовязання по відшкодуванню шкоди у розмірі 300,00 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України" від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Із довідки відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Подільського району м. Києва №78677 вбачається, що транспортний засіб автомобіль «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Subaru Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто»та знаходився під керуванням ОСОБА_1

Згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 15.02.2008 р. у адміністративній справі №3-3689/08 р. ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП працював на посаді водія в ТОВ «Союз-Авто»та керував транспортним засобом на законній підставі.

Вина ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації ним автомобіля «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодовується власником транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Союз-Авто», як власника транспортного засобу «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" згідно із полісом №ВА/9318918.

Вказаним договором (поліс №ВА/9318918) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн., франшиза 255,00 грн. (пункт 2 полісу).

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме виписки з особового рахунку позивача та листа №17-05/6619 від 26.09.2008 р., ЗАТ «СК «Провідна»на виконання вимоги №30-08 від 27.08.2008 р. сплатила АТЗТ «СК «Лемма»страхове відшкодування у розмірі 3643,51 грн. (3898,51 грн. сума матеріального збитку за вирахуванням франшизи у розмірі 255,00 грн.).

Згідно ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатитипотерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено перелік витрат, що відшкодовуються страховиком за полісом (ЗАТ «СК «Провідна») до складу яких не віднесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження.

Таким чином, ТОВ «Союз-Авто», як власник транспортного засобу «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП зобовязане відшкодувати позивачу грошові кошти у розмірі 555,00 грн. (255,00 грн. франшиза + 300,00 грн. витрати на проведення автотоварознавчого дослідження).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Страхової компанії «Лемма»у формі акціонерного товариства закритого типу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто»(04210, м.Київ, просп. Героїв Сталінграда, 22-А; ідентифікаційний код 30729545) на користь Страхової компанії «Лемма»у формі акціонерного товариства закритого типу (61166, Харківська обл., Дзержинський ра-н., м. Харків, вул. Коломенська, 3; ідентифікаційний код 22623173) суму франшизи у розмірі 255 (двісті пятдесят пять) грн. 00 коп., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 300 (триста) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 14.03.2011 р.