Рішення № 14430520, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/114.03.11 За позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Теком” до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “ЛІДЕР РЕ”

про стягнення 258 091,30 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача: Громова А.О. –дов. № б/н від 25.01.2011 р.

Від відповідача: Воронюк О.О. - дов. № б\н від 31.01.2011 р.,

Вітко О.Ю. –дов. № б/н від 31.01.2011 р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Теком” до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “ЛІДЕР РЕ” про стягнення 242529, 95 грн. заборгованості, 4189, 85 грн. витрат від інфляції, 1968, 41 грн. річних відсотків та 9403, 09 грн. пені у зв’язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором пропорційного облігаторного квотного перестрахування наземних транспортних засобів № 204/ОП/11/08 від 30.11.2008 р. та за договором пропорційного облігаторного квотного перестрахування наземних транспортних засобів № 232/ОП/11/09 від 30.11.2009 р.

Ухвалою суду від 04.01.2011 р. за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі № 37/1, розгляд справи призначено на 31.01.2011 р.

У судовому засіданні 31.01.2011 р. представники позивача на виконання вимог ухвали суду від 04.01.2011 р. надали витребувані судом документи.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та підготуватися до наступного судового засідання, яке суд задовольнив.

З метою надання можливості представникам позивача ознайомитись з поданими відповідачем документами у судовому засіданні 31.01.2011 р. було оголошено перерву до 07.02.2011 р. о 15 год. 20 хв., про що повідомлено представникам сторін під розписку.

Представники позивача у судовому засіданні 07.02.2011 р. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позов та усно у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що у позовній заяві об’єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на різних підставах. Крім того, позов не визнає з тих причин, що позивачем не дотримано порядку направлення рахунків-бордеро сплачених збитків, які підписані та належним чином оформлені позивачем. Також, вказує на те, що позивачем не надано доказів направлення разом з підписаними рахунками-бордеро платіжних документів, які підтверджують факт сплати перестрахувальником страхового відшкодування.

Для дослідження доказів у справі та з метою витребування у відповідача копії статуту у судовому засіданні 07.02.2011 р. було оголошено перерву до 16.02.2011 р. о 15 год. 50 хв.

У судове засідання 16.02.2011 р. представник позивача не з’явився, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 15.02.2011 р. надійшло його клопотання про відкладення розгляду справи на інший час у зв’язку з перебуванням у відрядженні.

Враховуючи, що представник відповідача проти задоволення клопотання позивача заперечень не навів, Господарський суд міста Києва дане клопотання ПАТ “Страхова компанія “Теком” задовольнив та розгляд цієї справи відклав до 02.03.2011 р.

Також 16.02.2011 р. через службу діловодства суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої ПАТ «Страхова компанія «Теком»просило стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ЛІДЕР РЕ»242529, 95 грн. основної заборгованості, 12673, 00 грн. інфляційних втрат, 3002, 80 грн. 3% річних та 15170, 58 грн. пені, яка була прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 02.03.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в редакції заяви про збільшення позовних вимог, надав суду пояснення по суті спору, а також витребувані судом документи.

Представник відповідача у судовому засіданні надав довідку, в якій виклав обставин, з яких заперечує проти позовних вимог.

З метою дослідження поданих сторонами документів у судовому засіданні 02.03.2011 р. було оголошено перерву до 14 год. 10 хв. 14 березня 2011 року.

У судовому засіданні 14.03.2011 р. представник позивача надав суду докази направлення заяви про збільшення позовних вимог на адресу відповідача.

Представник відповідача наголосив на тому, що проти позову заперечує у повному обсязі.

У судовому засіданні 14.03.2011 р. Господарським судом міста Києва було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2008 р. між ЗАТ "Перестрахова компанія "ВІЕЙБІ РЕ", правонаступником якого є ПАТ "Страхова компанія "Лідер", та ЗАТ "Страхова компанія "Теком", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Теком", укладений договір пропорційного облігаторного квотного перестрахування наземних транспортних засобів від № 204/ОП/11/08 (далі –Договір № 204/ОП/11/08 від 30.11.2008 р.) (а.с. 10-42, т. 1).

30.11.2009 р. між сторонами також укладений договір пропорційного облігаторного квотного перестрахування наземних транспортних засобів від № 232/ОП/11/09 (далі –Договір № 232/ОП/11/09 від 30.11.2009 р.) (а.с. 43-68, т. 1).

У відповідності до умов даних Договорів позивач (надалі - перестрахувальник) страхує у відповідача (надалі –перестраховик) ризик настання відповідальності по виконанню частини своїх зобов’язань за договорами страхування наземних транспортів, укладеними перестрахувальником. Включення перестрахувальником ризиків у Договори та відповідальність перестраховика починається відразу після укладення в належній формі перестрахувальником договорів страхування наземних транспортів (п. 1.2 Договорів).

Відповідно до пунктів 9.1, 9.3 Договорів Договір № 204/ОП/11/08 від 30.11.2008 р. в частині передачі перестрахувальником ризиків у перестрахування діє з 01.12.2008 р. до 30.11.2009 р., Договір № 232/ОП/11/09 від 30.11.2009 р. - з 01.12.2009 р. до 30.11.2010 р.

Згідно Додатка № 1 до Договорів перестрахувальник передав, а перестраховик прийняв 50,00 % відповідальності по кожному застрахованому транспорту, страхова сума якого не перевищує 800000,00 грн., але не більше 400000,00 грн.

Виходячи з предмету Договорів, судом встановлено, що Договір № 232/ОП/11/09 від 30.11.2009 р. та Договір № 204/ОП/11/08 від 30.11.2008 р. за своє правовою природою є договорами перестрахування.

Договір перестрахування за своєю суттю є договором страхування, що укладається між спеціальними суб'єктами і об'єктом якого є, ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика. Таким чином, до такого договору мають застосовуватись загальні положення про договір страхування.

Правовідносини у сфері страхування регулюються главою 67 розділу ІІІ Цивільного кодексу України, Законом України "Про страхування", за змістом яких сторонами за договором страхування є страховик та страхувальник, між якими в силу договору страхування виникають цивільні зобов’язання. Згідно статті 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика, перестраховика, ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про страхування" перестрахуванням є страхування одним страховиком, цедентом, перестрахувальником, на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика, перестраховика, резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно із законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Отже, як вбачається з частини 1 статті 12 Закону України "Про страхування", у разі настання страхового випадку у перестраховика виникають певні зобов'язання, зокрема, виплатити свою частину страхового відшкодування.

Згідно пунктів 2.3.1, 2.4.3 Договорів сторони погодили, що перестраховик має право отримувати від перестрахувальника премію за підписаними рахунками-бордеро ризиків або додатків до них в порядку і на умовах викладених в цьому договорі. В свою чергу, перестраховик зобов’язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання від перестрахувальника рахунку-бордеро та сплачених збитків т платіжних документів, які підтверджують факт сплати перестрахувальником страхового відшкодування (крім збитків, які вважаються касовими відповідно до пункту 3.5 Договорів), сплатити свою частку страхового відшкодування та витрат на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати на визначення причин та розміру збитків (оплата послуг незалежної експертизи, плата за видачу довідки ДАІ тощо). Перестраховик не відшкодовує витрати на заробітну плату, відрядження, офісні та канцелярські витрати перестрахувальника.

Відповідно до п. 2.2.2 Договорів обумовлено, що перестрахувальник зобов’язаний один раз на місяць, не пізніше 10 (десятого) числа місця, наступного за звітним надавати перестраховику рахунки-бордеро ризиків, переданих в перестрахування, рахунки - бордеро сплачених збитків та рахунки-бордеро заявлених, але несплачених збитків, оформлені відповідно до Додатку № 3, Додатку № 4 та Додатку №5 до цього Договору.

Рахунки-бордеро, після їх підписання, є невід'ємними частинами Договорів.

Як встановлено судом, на виконання Договорів сторонами підписані рахунки - бордеро сплачених збитків на загальну 242529,95 грн.

Зокрема, за Договором № 204/ОП/11/08 від 30.11.2008 р. на суму 181004,92 грн. :

Додаток № 4 до рахунку - бордеро сплачених збитків за період 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. на суму 7659,50 грн. (а.с. 69, т. 1);

Додаток № 1 до рахунку - бордеро сплачених збитків за період 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р. на суму 4247,67 грн. (а.с. 70, т. 1);

Рахунок - бордеро сплачених збитків за період 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р. на суму 39238,22 грн. (а.с. 71-72, т. 1);

Додаток № 1 до рахунку - бордеро сплачених збитків за період 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р. на суму 28184,27 грн. (а.с. 73, т. 1);

Рахунок - бордеро сплачених збитків за період 01.08.2010 р. по 31.08.2010 р. на суму 40024,94 грн. (а.с. 74, т. 1);

Додаток № 1 до рахунку - бордеро сплачених збитків за період 01.08.2010 р. по 31.08.2010 р. на суму 14367,37 грн. (а.с. 75, т. 1);

Рахунок - бордеро сплачених збитків за період 01.09.2010 р. по 30.09.2010 р. на суму 30549,94 грн. (а.с. 76, т. 1);

Додаток № 1 до рахунку - бордеро сплачених збитків за період 01.09.2010 р. по 30.09.2010 р. на суму 11349,20 грн. (а.с. 77, т. 1);

Рахунок - бордеро сплачених збитків за період 01.10.2010 р. по 31.10.2010 р. на суму 6494,75 грн. (а.с. 76, т. 1).

А також за Договором № 232/ОП/11/09 від 30.11.2009 р. підписані рахунки бордеро сплачених збитків на суму 61525,03 грн.:

Додаток № 1 до рахунку - бордеро сплачених збитків за період 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р. на суму 6489,50 грн. (а.с. 79, т. 1);

Додаток № 2 до рахунку - бордеро сплачених збитків за період 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р. на суму 8771,19 грн. (а.с. 80, т. 1);

Рахунок - бордеро сплачених збитків за період 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р. на суму 8946,86 грн. (а.с. 81-82, т. 1);

Додаток № 1 до рахунку - бордеро сплачених збитків за період 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р. на суму 8535,75 грн. (а.с. 83, т. 1);

Додаток № 1 до рахунку - бордеро сплачених збитків за період 01.08.2010 р. по 31.08.2010 р. на суму 9438,72 грн. (а.с. 84, т. 1);

Додаток № 2 до рахунку - бордеро сплачених збитків за період 01.08.2010 р. по 31.08.2010 р. на суму 1895,00 грн. (а.с. 85, т. 1);

Додаток № 1 до рахунку - бордеро сплачених збитків за період 01.10.2010 р. по 31.10.2010 р. на суму 18879,48 грн. (а.с. 86, т. 1).

Судом встановлено, що зазначені рахунки - бордеро сплачених збитків підписані сторонами без зауважень та заперечень. При цьому, на копії кожного рахунку- бордеро сплачених збитків існує відмітка з зазначенням дати та вхідного номеру приймання документа відповідачем. А відтак, доводи відповідача про те, що ним не отримувались рахунки-бордеро визнаються судом безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи. Безпідставними визнаються також доводи відповідача про ненадання позивачем платіжних, які підтверджують факт сплати перестрахувальником страхового відшкодування. Оскільки, як вбачається зі змісту рахунків- бордеро сплачених збитків останні містять відомості про дату та суму сплаченого страхового відшкодування. Відповідач зазначені рахунки –бордеро підписав без зауважень та заперечень.

При цьому, у відповідності до підпункту "к" пункту 2.2.5 Договорів перестрахувальник зобов’язаний надати на письмову вимогу перестраховика, у випадках, передбачених цим Договором надати йому або уповноженому представнику копії документів, що стосуються окремого страхового випадку, зокрема, платіжний документ, який підтверджує факт сплати перестрахувальником страхового відшкодування.

Разом з тим, відповідачем в розумінні статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не надані жодні докази, які б підтверджували звернення (як до підписання, так і після підписання рахунків-бордеро) до позивача з вимогою про надання йому платіжних документів, які підтверджують факт сплати перестрахувальником страхового відшкодування.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, враховуючи те, що судом встановлено неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо сплати належної частки в порядку перестрахування за Договором № 204/ОП/11/08 від 30.11.2008 р. на суму 181004,92 грн. та Договором № 232/ОП/11/09 від 30.11.2009 р. на суму 61525,03 грн., а також те, що відповідачем в розумінні статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не надані жодні належні докази, які б спростовували позовні вимоги або підтверджували належне виконання зобов'язання за Договорами, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 242529,95 грн. визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 цього кодексу Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 цього кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 3002,80 грн. та інфляційних втрат в розмірі 12673,00 грн., які нараховані за весь час прострочення станом на 16.02.2011 р.

При цьому, судом перевірений розрахунок інфляційних втрат, який наведений у заяві про збільшення позовних вимог, та встановлено, що розрахунок здійснений правильно, виходячи з індексів інфляції, які повідомлені Державним комітетом статистики України, а також з урахуванням рекомендацій, які викладені у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та роз’ясненнях Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999 р. № 02-5/223 "Про деякі питання, пов’язані з застосуванням індексу інфляції".

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Приписами статі 549 Цивільного кодексу України унормовано, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що пунктом 7.2 Договорів сторони визначили, що за порушення строків виконання будь-яких грошових зобов’язань, передбачених Договорами, винна сторонами виплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої в строк суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, а також встановлений факт прострочення з боку відповідача виконання грошового зобов’язання щодо сплати належної частки страхового відшкодування, суд відзначає, що вимоги позивача про стягнення пені в сумі 15170,58 грн., яка нарахована позивачем станом на 16.02.2011 р. за весь період прострочення, з урахуванням шестимісячного періоду нарахування штрафних санкцій, який встановлений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, доводи відповідача про порушення позивачем норм статті 58 Господарського процесуального кодексу України судом визнаються безпідставними, оскільки відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Тобто, об'єднання позовних вимог можливе, коли вони походять від загальної підстави та підтверджуються однаковими доказами. В даному випадку позивачем у відповідності до статті 58 Господарського процесуального кодексу України дотримано правила об'єднання однорідних позовних вимог, які пов’язані підставою виникнення або поданими доказами, сумісний розгляд вимог про стягнення заборгованості за Договором № 204/ОП/11/08 від 30.11.2008 р. та Договором № 232/ОП/11/09 від 30.11.2009 р. не утруднює вирішення даного господарського спору, чим спростовуються висновки відповідача про зворотнє.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЛІДЕР РЕ" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, код 32830769) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Теком" (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 44 код 25050281) 242 529 (двісті сорок дві тисячі п’ятсот двадцять дев’ять) грн. 95 коп. основного боргу, 15170 (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 58 коп. пені, 12673 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 3002 (три тисячі дві) грн. 80 коп. три проценти річних, 2 733 (дві тисячі сімсот тридцять три) грн. 76 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня складення його повного тексту.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

15.03.2011 р.