Рішення № 14430492, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/9314.03.11

За позовом Приватного акціонерного товариства"Страхова компанія "Саламандра - Україна"

до Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

про відшкодування майнової шкоди завданої в результаті ДТП в порядку регресу 10135,95 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Іващенко О.Ф. представник за довіреністю № б/н від29.09.10

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення із Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" страхового відшкодування в розмірі 10 135,95 грн., в тому числі 9735,95 грн. майнової шкоди, 400,00 грн. сума витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2011 порушено провадження по справі № 53/93, розгляд справи призначено на 14.03.2011.

В судовому засіданні 14.03.2011 надав пояснення по суті заявлених позовних вимог та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.03.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.08.2010 о 18 год. 50 хв. по пожежному проїзду вул. М. Гречка, ОСОБА_1, керуючи автомобілем Форд, н/з НОМЕР_1, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай, н/з НОМЕР_2 завдавши матеріальних збитків.

Відповідно до Постанови Подільського районного суду міста Києва № 3-6348/10 від 20.10.2010 було вставлено, що водій ОСОБА_1 порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_1 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

Автотранспортний засіб Хюндай, н/з НОМЕР_2 що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований компанією позивача відповідно до Договору страхування наземного транспорту № 2826 від 17.09.2009. Одним із страхових випадків за договором є «ДТП».

Згідно зі Звітом про оцінку колісного транспортного засобу № 1187 від 27.08.2010 вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу державний № НОМЕР_3 станом на 26.08.2010 складає 11072,95 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повідомляв ОСОБА_1 про проведення огляду транспортного засобу після ДТП. На доказ направлення повідомлення позивач надав суду копію телеграми з текстом про повернення, яка була направлена на адресу ОСОБА_1

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 06.08.2010 позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 10245,95 грн. (страховий акт № 5451.08.10 від 15.09.2010).

Позивач перерахував страхувальнику за Договором страхування наземного транспорту № 2826 від 17.09.2009 суму в розмірі 10245,95 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 1431 від 20.09.2010 (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

Позивач також сплатив грошові кошти в розмірі 400,00 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи, що підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення № 1313 від 01.09.2010.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, винуватця ДТП була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7352724 від 03.04.2010, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Позивач звернувся до відповідача із заявою № 1034 від 19.11.2010 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. На доказ направлення заяви позивач надав суду належним чином завірену копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.12.2010.

Відповідач відповіді на лист не надав, суму страхового відшкодування не повернув.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи ОСОБА_1, який керував автомобілем Форд, н/з НОМЕР_1 встановлена у судовому порядку.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Хюндай, н/з НОМЕР_2 в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

В полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7352724 від 03.04.2010 встановлено розмір франшизи, який дорівнює 510,00 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в межах обовязкового ліміту відповідальності страховика за винятком франшизи в розмірі 9735,95 грн. (10245,95 грн. 510,00 грн.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди відповідачем у розмірі 10135,95 грн. (9735,95 грн. сума страхового відшкодування, 400,00 грн. вартість автотоварознавчого дослідження) є підставними, обґрунтованим, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37; ідентифікаційний код 19411125 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства"Страхова компанія "Саламандра - Україна" (36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 47; ідентифікаційний код 13934129) 9 735 (девять тисяч сімсот тридцять пять) грн. 95 коп. суму страхового відшкодування в порядку регресу, 400 (чотириста) грн. 00 коп. - вартість автотоварознавчого дослідження, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 16.03.11