Рішення № 14430438, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/3614.03.11 за позовом          Приватного підприємства «Золотоніська птахофабрика»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенар»

про          стягнення заборгованості в розмірі 6671,27 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Шахлін Д.Д. –представник за довіреністю

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПП «Золотоніська птахофабрика»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Сенар»про стягнення заборгованості в розмірі 6671,27 грн., з яких 5671,60 грн. –сума основного боргу, 594,27 грн. –пеня, 294,92 грн. –інфляційні втрати, 110,48 грн. –3 % річних.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги позову.

Відповідач не направив в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні від 14.03.2011 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2010 р. між ПП «Золотоніська птахофабрика»(постачальник) та ТОВ «Сенар»(покупець) було укладено договір поставки № 27/04/10 (далі –договір), відповідно до умов якого постачальник був зобов’язаний передати у власність покупцю товар, а покупець відповідно –прийняти та оплати товар відповідно до умов договору.

Відповідач згідно видаткових накладених від 30.04.2010 р. № 3676, від 12.05.2010 р. № 3920, від 21.05.2010 р. № 4224, від 09.06.2010 р. № 4745 отримав від позивача товар на загальну суму 5671,60 грн.

Зобов’язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК), є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов’язання, згідно ст. 610 ЦК, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов’язання по договору у вигляді оплати вартості товару протягом 7 календарних днів від дати поставки не виконав в повному обсязі, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 5671,60 грн., що не спростовано належним чином відповідачем.

Згідно п. 7.2. договору, у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь постачальника виключну неустойку в розмірі 0,5 % від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 549 ЦК, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).

Відповідно до статті 625 ЦК, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5671,60 грн. основного боргу, 594,27 грн. пені, 294,92 грн. інфляційних втрат, 110,48 грн. 3 % річних обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенар»(04073, м. Київ, вул. Петропавлівська, 12, код 22939108) на користь Приватного підприємства «Золотоніська птахофабрика»(19732, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Ковтуни, код 32908049) 5671,60 грн. (п’ять тисяч шістсот сімдесят одна грн. 60 коп.) основного боргу, 594,27 грн. (п’ятсот дев’яносто чотири грн. 27 коп.) пені, 294,92 грн. (двісті дев’яносто чотири грн. 92 коп.) інфляційних втрат, 110,48 грн. (сто десять грн. 48 коп.) 3 % річних, 102,00 грн. (сто дві грн.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                               С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 15.03.2011