Рішення № 14430142, 24.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.11 Справа № 27/5009/406/11

Суддя Дроздова С.С.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток”, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області

про стягнення 22543 грн. 47 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Остапенко С.Л., дов. б/н від 10.11.2010 р.

Від відповідача: не зявився

Товариство з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток”, м. Київ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 22 543 грн. 47 коп. суми основного боргу з поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 31.01.2011 р. порушено провадження у справі № 27/5009/406/11 та призначено судове засідання на 22.02.2011 р.

Ухвалами господарського суду від 22.02.2011 р. та 11.03.2011 р. розгляд справи № 27/5009/406/11 відкладався, у звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача, а також для надання додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду спору, ухвалою від 11.03.11р. згідно статті 69 ч.3 ГПК України розгляд справи було продовжено представником позивача на 15 днів.

24.03.2011 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/5009/406/11.

24.03.2011 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві. Просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 22543 грн. 47 коп. суми основного боргу за поставлений товар.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 22.02.2011 р., 11.03.2011 р. та 24.03.2011 р. не зявився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Господарським судом ухвали суду від 31.01.2011 р., 22.02.2011 р. та 11.03.2011 р. було направлено за місцезнаходженням відповідача, на адресу суду поштовим відділенням не поверталися, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

В матеріалах справи міститься оригінал поштового повідомлення від 03.02.2011р., з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_1 особисто отримано ухвалу суду від 31.01.2011 р. про порушення провадження у справі.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного субєктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріальноправова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст.20 ГПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Позивач та відповідач у справі мають право на здійснення підприємницької діяльності.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється субєктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено , що між ТОВ «УТН-Восток»(продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) у 2008 році було досягнуто домовленість про придбання останнім пального та його фактичного отримання за електронною карткою.

08.02.2008 р. за видатковою накладною № Z05-002506 ФОП ОСОБА_1 отримано від ТОВ «УТН-Восток»пластикові картки для отримання пального на суму 152 грн. 00 коп., 31.03.2008 р. за видатковою накладною № Z05-006356 отримано пальне на суму 29395 грн. 62 коп., 31.03.2008 р. за видатковою накладною № Z05-006357 - на суму 13 035 грн. 00 коп., 30.04.08 р. за видатковою накладною № Z05-008208 - на суму 28372 грн. 86 коп., 30.04.08 р. за видатковою накладною № Z05-008209 - на суму 6226 грн. 95 коп., 31.05.08 р. за видатковою накладною № Z05-009807 - на суму 18189 грн. 69 коп., 31.03.08 р. за видатковою накладною № Z05-009808 - на суму 5422 грн. 50 коп., 30.06.08 р. за видатковою накладною № Z05-011412 - на суму 9930 грн. 55 коп., 30.06.08 р. за видатковою накладною № Z05-011413 - на суму 4153 грн. 50 коп., 31.07.08 р. за видатковою накладною № Z05-013118 - на суму 9397 грн. 80 коп. та 31.07.08 р. за видатковою накладною № Z05-013119 - на суму 19419 грн. 00 коп.

Оригінали видаткових документів підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Згідно вище зазначених видаткових накладних ТОВ «УТН-Восток»було відвантажено (реалізовано) нафтопродукти на загальну суму 143543 грн. 47 коп., а також смарт-карти для отримання пального на АЗС на суму 152 грн. 00 коп.

Згідно домовленості ТОВ «УТН-Восток»зобовязане передати певну кількість пального у власність ФОП «ОСОБА_1, а останній зобовязувався прийняти пальне та сплатити за нього грошову суму, визначену у видаткових накладних.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки. Обовязки відповідача виразились у оплаті товару, а обовязки позивача заключаються в продажу даного товару (нафтопродуктів) відповідачу.

Позивач прийняті на себе зобовязання виконав належним чином та здійснив продаж відповідачу товару, зазначеного у видаткових накладних.

Відповідач оплату за товар здійснив частково у сумі 121 152 грн. 00 коп., в результаті чого заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «УТН-Восток»склала 22 543 грн. 47 коп. за видатковою накладною № Z05-013118 та № Z05-013119 від 31.07.2008 р.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В порядку ст. 530 ЦК України позивач 06.10.2010р. направив відповідачу претензію вих. № 04/01/278 про сплату суми заборгованості.

Претензія № 04/01/278 залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

На день розгляду справи в господарському суді відповідач оплату за поставлений товар у повному обсязі не здійснив, заборгованість у розмірі 22 543 грн. 47 коп. залишилася не сплаченою.

Господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що факт поставки (купівлі-продажу) позивачем товару, об'єми та його вартість відповідачем не оспорюється.

Доказів звернення до продавця з претензією по кількості та якості отриманого товару (із складанням відповідного Акта, що передбачено Інструкціями №№ П-6 та П-7), відповідачем не надано.

Відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обовязку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманого від позивача товару.

Аналіз обставин справи дає підстави для висновку про невідповідність поведінки відповідача у спірних відносинах загальним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості та добросовісності, які передбачають відповідність поведінки субєктів пануючим у суспільстві морально-етичним і моральним нормам; фактичну чесність субєктів у їх поведінці.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України п орушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України о соба є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

На підставі статті 85 ГПК України 24.03.2011 року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Філії ЗРУ ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 313731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток” (03143 м. Київ вул. Академіка Заболотного, 33/162 (літера А), код ЄДРПОУ 32183378, р/р 2600632379701в Філії АБ «Південний»в м. Києві, МФО 320917) 22543 (двадцять дві тисячі пятсот сорок три) грн. 47 коп. основного боргу, 225 (двісті двадцять пять) грн. 43 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 24.03.2011р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Бєляєва