Рішення № 14430067, 22.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.11 р. Справа № 10/14пн

за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 03361075

до відповідача: Макіївської міської ради, м.Макіївка, ЄДРПОУ 02498346

за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору стороні позивача: Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”, м.Макіївка, ЄДРПОУ 03336611

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Теплострой”, м.Макіївка ЄДРПОУ 20338758

про визнання права власності

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Курило Г.Є.

Суддя Риженко Т.М.

Представники:

від позивача: Рубан Д.М. по дов.

від відповідача: не зявився

від третьої особи 1: не зявився

від третьої особи 2: Кузовкова І.Б. по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою (з урахуванням уточнень №15/02-420 від 28.02.2011р., №15/01-492 від 10.03.2011р.) до відповідача, Макіївської міської ради, м.Макіївка про визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46, а саме: будівлю гаражу площею 184,6 кв.м (літера Б), будівлю гаражу площею 50,1 кв.м (літера Б1), прибудову площею 21,2 кв.м (літера б), будівлю гаражу площею 59,7 кв.м (літера Г), будівлю гаражу площею 34,5 кв.м (літера Д), прибудову площею 31,8 кв.м (літера д), огородження.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на набуття у власність спірних обєктів нерухомості на підставі договору купівлі-продажу №443 від 29.12.1999р.

Відповідач у відзиві №05/12-112 від 01.03.2011р. будь-яких заперечень проти позову не надав, одночасно, вказавши на те, що Макіївська міська рада не є належним відповідачем по цій справі. При цьому, у судовому засіданні 14.03.2011р. відповідачем повідомлено суд про надання позивачу відмови з боку органу місцевого самоврядування в оформленні права власності на спірне майно.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2011р. до участі у справі в якості третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”.

Третя особа 1 надала заперечення на позовну заяву №1/35-03-64 від 25.01.2011р., за змістом яких повідомила суд, що підставою для відмови у реєстрації права власності на спірні обєкти були ті обставини, що біржовий контракт не є документом, згідно якого проводиться реєстрація права власності на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.02.2011р. до участі у справі в якості третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму „Теплострой”.

Третя особа 2 будь-яких заперечень проти позову не надала. У поясненнях №1/11 від 11.03.2011р. повідомила суд про виконання позивачем зобовязань за договором №443 від 29.12.1999р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.151 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. (приймаючи до уваги, що правовідносини стосовно купівлі-продажу спірного майна виникли під час дії цього Кодексу) в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Згідно із ст.224 вказаного Кодексу за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 29.12.1999р. між Спеціалізованим орендним управлінням капітального будівництва та ремонтно-будівельних робіт „Спецстройремонт” (продавець) та Відкритим акціонерним товариством „Донецькоблгаз” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомості, який 29.12.1999р. зареєстровано за №443 на Товарній біржі „Українська-Донецьк”.

За змістом п.1 вказаного договору продавець продав, а покупець купив адміністративно-побутову будівлю, три гаража, вентиляційну, огородження площею 1127 кв.м, які розташовані за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46.

Пунктом 6 договору №443 від 29.12.1999р. передбачено, що продавець зобовязаний провести поетапну передачу приміщень покупцю згідно проведеної оплати.

За змістом складеного між сторонами акту приймання-передачі, 30.12.1999р. третьою особою 2 було передано, а позивачем прийнято споруди, які розташовано за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46, а саме: будівлю гаражу для вантажного транспорту вартістю 141621 грн. 30 коп. (літера Б), будівлю гаражу для легкового транспорту вартістю 51187 грн. 00 коп. (літера Г), будівлю гаражу для легкового транспорту вартістю 24063 грн. 42 коп. (літера Д), будівлю вентиляційної вартістю 2310 грн. 80 коп. (літера В), огородження №1-7 вартістю 41811 грн. 70 коп.

Виходячи зі змісту наявних у матеріалах справи документів, зокрема, витягу №415775 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засновницького договору від 24.10.2001р., статуту Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Теплострой”, а також листа №01/1 від 01.02.2011р. останнього, третя особа 2 є правонаступником прав і обовязків Спеціалізованого орендного управління капітального будівництва і ремонтно-будівельних робіт „Спецбудремонт”.

Згідно із довідкою №1/11 від 11.03.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Теплострой”, як правонаступник продавця за договором купівлі-продажу нерухомості №443 від 29.12.1999р. підтвердило, що грошові зобовязання за вказаним договором з боку позивача виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” свої обовязки щодо оплати придбаного нерухомого майна перед третьою особою 2 за договором купівлі-продажу нерухомості №443 від 29.12.1999р. виконало у повному обсязі.

Відповідно до ст.153 Цивільнного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

За висновками суду, договір №443 від 29.12.1999р. відповідає вимогам чинного законодавства та містить умови, необхідні для договорів купівлі-продажу.

При цьому, умови спірного договору були виконані сторонами, що підтверджується актом приймання-передачі від 30.12.1999р., поясненнями та довідкою №1/11 від 11.03.2011р. третьої особи 2.

Одночасно, Закон України „Про товарну біржу” встановлює певні особливості укладення договорів на біржах. Зокрема, згідно із ст.15 Закону України „Про товарну біржу” угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Тобто, біржовий контракт з моменту його реєстрації на біржі є вчиненим правочином.

Як вказувалось вище, договір купівлі-продажу нерухомості від 29.12.1999р. було зареєстровано на Товарній біржі „Українська-Донецьк” 29.12.1999р. за №433, внаслідок чого вказаний договір є вчиненим з цієї дати.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Згідно із ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, наявність спірного права позивачем обґрунтовується посиланням на договір купівлі-продажу №443 від 29.12.1999р.

Укладання вказаного договору купівлі-продажу, у сукупності із доказами його реєстрації на Товарній біржі „Українська-Донецьк” у світлі не спростованих в межах цієї справи презумпцій, встановлених ст.204 та ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України, щодо правомірності правочину і набуття права власності, зумовлюють висновок суду про виникнення у позивача права власності на придбане за цим договором нерухоме майно, проти чого учасники справи не заперечують.

Наявність у позивача статусу власника спірного майна передбачає і наявність відповідних повноважень із здійснення прав, встановлених ст.86 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., ст.ст.317, 319 Цивільного кодексу України з володіння, користування та розпорядження своєю власністю.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.02.2011р. третю особу 1 було зобовязано провести технічну інвентаризацію будівель гаражів, які розташовані за адресою: 86123, м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46, та матеріали означеної інвентаризації надати до суду.

За результатами технічної інвентаризації, Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки” складено технічний паспорт, в якому відображено конструктивні елементи та технічні характеристики спірного майна.

Одночасно, виходячи зі змісту матеріалів технічної інвентаризації, за адресою: 86123, м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46, крім обєктів нерухомості, які позивач набув на підставі договору №433 від 29.12.2008р., знаходяться: будівля гаражу площею 50,1 кв.м (літера Б1), прибудова площею 21,2 кв.м (літера б), прибудова площею 31,8 кв.м (літера д).

За поясненнями позивача, вказані обєкти було збудовано/прибудовано в процесі його господарської діяльності.

Здійснення будівництва/прибудови хоча і охоплюється повноваженнями власника майна, встановленими ст.86 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., ст.ст.317, 319 Цивільного кодексу України, проте потребує дотримання певного порядку, зокрема, погодження з уповноваженими органами та відповідність проведених робіт технічним вимогам.

Наразі, як вбачається із наданих до матеріалів справи документів, позивачем здійснено переобладнання придбаного за договором №433 від 29.12.1999р. майна без отримання відповідних дозвільних документів.

При цьому, згідно з наданим до матеріалів справи висновком експертного дослідження №16/23/03/11 від 18.03.2011р., який складено експертом Приватного підприємства „Експерт-Оцінка” ОСОБА_1 (свідоцтво №322 на право проведення будівельно-технічних експертиз, видане Міністерством юстиції України), будівлі та споруди гаражного бокса (літери Б, Б1, б) загальною площею 217,2 кв.м, гаражного бокса (літери Г) загальною площею 59,7 кв.м, гаражного бокса з прибудовою (літера Д, д) загальною площею 56 кв.м, огородження (№1-7), що розташовані за адресою: 86123, м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46, відповідають діючим будівельним нормативним правилам, пожежним та санітарним нормам, є нерухомим майном, мають 100% готовність та придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Будівлі та споруди конструктивно виконані з відповідних нормам будівельних матеріалів згідно із технологією, яка забезпечує правильне конструктивне зєднання елементів, що не порушує експлуатаційну витривалість конструкцій та будівель гаражних боксів в цілому.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з того, що згідно із свідоцтвом №322 експерту Приватного підприємства „Експерт-Оцінка” ОСОБА_1 надано право проводити будівельно-технічні експертизи, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при здійсненні будівництва/прибудови спірних обєктів нерухомого майна.

Одночасно, до матеріалів справи не надано яких-небудь доказів порушення позивачем прав та законних інтересів інших осіб при здійсненні повноважень власника вказаних обєктів нерухомості, в тому числі, при проведенні будівельних робіт.

Зокрема, у матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності звернень Макіївської міської ради до позивача, до суду з вимогою щодо усунення припущених порушень прав інших осіб внаслідок здійснення цього будівництва.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності порушень прав інших осіб під час проведення вказаних дій Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”.

Враховуючи встановлену згаданим технічним висновком відповідність спірних обєктів будівельним вимогам, відсутність будь-яких порушень прав інших осіб, а також наявність у технічному паспорті від 07.02.2011р. Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки” індивідуалізуючих ознак (найменування, літери, площа), суд дійшов висновку стосовно здійснення позивачем перероблення власного майна у інший обєкт.

Переробка власного майна у світлі положень ст.332 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість, за певних умов, набуття особою, яка здійснила переробку речі, приналежної іншій особі, права власності на відповідну нову річ, виключає у розглядуваному випадку можливість набуття права власності на створене майно будь-якою іншою, ніж Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” особою, що у повній мірі узгоджується із змістом права мирного володіння своїм майном, встановленим ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

Приймаючи до уваги, що створене за результатами будівництва/прибудови майно відповідає ознакам обєкту нерухомості, встановленим ст.181 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність у позивача права власності на таке майно, зважаючи на відсутність доказів суперечності суспільним інтересам, порушення прав інших осіб та порушення будівельних норм та правил.

Як свідчать матеріали справи, майно, яке позивач набув у власність на підставі договору №433 від 29.12.1999р., знаходиться на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46.

Згідно із ст.2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Приймаючи до уваги набуття у власність нерухомого майна на підставі договору №433 від 29.12.1999р., позивачем здійснювалась оплата податку на землю, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії платіжних доручень за період з січня 2009р. по січень 2011р.

При цьому, за змістом листа №111 від 14.03.2011р. Ремонтно-будівельного управління „Газ-сервіс”, яке є структурним підрозділом без права юридичної особи позивача, за 2008 рік нараховано та сплачено 6247 грн. 50 коп. земельного податку, первинні документи щодо підтвердження сплати податку до 2008р. ліквідовані у звязку із закінченням терміну їх зберігання.

Враховуючи, що відповідачем, як особою, що в силу закону здійснює права власника відповідної земельної ділянки, в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовано факту сплати Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” податку на землю, суд приймає до уваги вказані платіжні доручення та пояснення позивача, викладені в листі №111 від 14.03.2011р., як доказ належного виконання останнім обовязку з оплатного користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Таким чином, позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не повязаних з позбавленням володіння.

На час розгляду справи Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” відкрито володіє майном, що є предметом позову та розташовано за адресою: 86123, м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46. При цьому, відсутність альтернативної можливості вирішити подальшу долю спірних обєктів та належним чином оформити правовстановлюючі документи на належне позивачу майно, заважає вільно володіти, користуватись зазначеними обєктами нерухомості та унеможливлює розпорядження ними.

За таких обставин, рішення суду опосередковує не захист вже наявного у особи права власності, а виступає саме правостворюючим чинником, що випливає із ч.5 ст.11 цього Кодексу, та направлено на захист майнових, охоронюваних законом інтересів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів порушення прав інших осіб, а також враховуючи, що технічний стан спірних будівель забезпечує їх подальшу безпечну експлуатацію, позовні вимоги про визнання права власності на будівлю гаражу площею 184,6 кв.м (літера Б), будівлю гаражу площею 50,1 кв.м (літера Б1), прибудову площею 21,2 кв.м (літера б), будівлю гаражу площею 59,7 кв.м (літера Г), будівлю гаражу площею 34,5 кв.м (літера Д), прибудову площею 31,8 кв.м (літера д), огородження, які розташовані за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з того, що з боку відповідача не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”, м.Донецьк до Макіївської міської ради, м.Макіївка задовольнити повністю.

Визнати право власності Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”, м.Донецьк на будівлю гаражу площею 184,6 кв.м (літера Б), будівлю гаражу площею 50,1 кв.м (літера Б1), прибудову площею 21,2 кв.м (літера б), будівлю гаражу площею 59,7 кв.м (літера Г), будівлю гаражу площею 34,5 кв.м (літера Д), прибудову площею 31,8 кв.м (літера д), огородження, які розташовані за адресою: м м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46.

У судовому засіданні 22.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Курило Г.Є.

Суддя Риженко Т.М.

Повне рішення складено 28.03.2011р.