Рішення № 14430048, 22.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.11 р. Справа № 23/5

За позовом: Відкритого акціонерного товариства ”Алчевський коксохімічний завод” м. Алчевськ

до відповідача: Приватного підприємства ”Астон” м. Слов’янськ

про стягнення 46 378,45 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 16.03.2011р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувалась перерва до 22 .03.2011р.

Позивач, відкрите акціонерне товариство ”Алчевський коксохімічний завод” м. Алчевськ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, приватного підприємства ”Астон” м. Слов’янськ, про стягнення 32 700 грн. боргу, 13 603,2 грн. неустойки та 75,25 грн. річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором №11/10/14-20/330ю від 12.05.2010р. щодо виготовлення та поставки диска валкового грохоту; пред’явлення відповідачу претензії №10-6223 від 01.11.2010р.; поставку відповідачем лише 400 шт. дисків замість 900 шт.; ст.ст. 15, 16, 526, 530, 536, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 693 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Відповідач вимоги позивача не оскаржив, відзив на позов не подав, його представники у засідання суду не з’явились. За неявку у засідання суду представників відповідача, ненадання копії свідоцтва про державну реєстрацію підприємства суд стягує з відповідача на користь держбюджету 100 грн. штрафу.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір № 11/10/14-20/330ю від 12.05.2010р. (далі - договір № 11/10/14-20/330ю), згідно якого постачальник (відповідач) зобов’язався поставити, а покупець (позивач) зобов’язався прийняти і оплатити продукцію, найменування, сортамент, кількість і ціна якої зазначені в специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору (п. 1.1 договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:

- розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника згідно встановленому постачальником рахунку на умовах і в строки, зазначені в специфікаціях (п.4.1);

- умови, строки поставки продукції зазначені в специфікаціях до договору (п. 5.1);

- за прострочку поставки або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 8% вартості непоставленої або недопоставленої в строк продукції за окремими найменуваннями номенклатури (п. 7.2);

- договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2010р.

Сторони 12.08.2010р. підписали специфікацію № 2 до договору № 11/10/14-20/330ю, у якій визначили, що поставці підлягає диск валкового грохоту у кількості 1300 шт. вартістю 170 040 грн., у тому числі ПДВ. Пунктом 4 цієї специфікації встановлено, що строк виготовлення продукції – 30 днів з моменту перерахування 50% попередньої плати. Пунктом 5 цієї специфікації закріплено, що строк поставки продукції – протягом 5 робочих днів з моменту перерахування решти 50% передплати. Пунктом 7 даної специфікації передбачено, що розрахунок за поставлену продукцію проводиться на умовах попередньої плати в розмірі 50% від вартості продукції згідно виставленому постачальником рахунку, решта 50% за фактом готовності продукції до відвантаження.

Позивач платіжним дорученням №6272 від 26.08.2010р. перерахував відповідачу 85 020 грн. як 50% передплати вартості товару за специфікацією № 2 до договору № 11/10/14-20/330ю. Позивач зазначає у позові, що відповідач поставив йому лише 400 дисків, а слід 1300.

У засіданні суду 01.03.2011р. представник позивача надала суду видаткову накладну №35 від 28.02.2011р., яка засвідчує передачу позивачу дисків на суму 32 700 грн. У зв’язку з цим, суд припиняє провадження у справі щодо стягнення 32 700 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Позивач не надав суду доказів оплати додатково суми 85 020 грн., тобто, 100% попередньої плати. Тому, згідно п. 5 специфікації № 2 строк поставки товару не настав і позивач безпідставно вимагає стягнути з відповідача неустойку та річні.

Судові витрати суд повністю відносить на відповідача, оскільки він не надав доказів того, що він виготовив всю кількість товару за специфікацією № 2 і сповістив про це позивача, що позбавило позивача можливості оплатити всю вартість товару, який повинен бути поставлений. Оскільки позивач надав суду докази оплати відповідачем судових витрат, суд не стягує їх з відповідача.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 610, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Припинити провадження у справі щодо стягнення 32 700 грн. боргу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Стягнути з приватного підприємства „Астон” (бульвар Пушкіна, 5, м. Слов’янськ, Донецька область, 84106, р/р 26000198081381 в ДОФ ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 335593, ЄДРПОУ 31054936) у доход Державного бюджету України 100 грн. штрафу.

Суддя Забарющий М.І.

В судовому засіданні 22.03.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.03.2011р.