Рішення № 14429925, 31.03.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2011 р.

Справа № 5004/429/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»від імені якого діє Волинське відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕП»

про стягнення 31 063,20 дол. США

Суддя Костюк С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Каліщук В.П., представник, довіреність від 01.02.2011р.

від відповідача: н/з

Права та обов’язки учаснику судового процесу роз’яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач –ПАТ "Кредобанк" від імені якого діє Волинське відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" звернувся з позовною заявою та просить стягнути з відповідача - ТзОВ "НЕП" заборгованість за кредитним договором №25/07 від 12.03.2007р. в сумі 31 063,20 дол. США, в т.ч. 20 640 дол. США заборгованості по кредиту, 3 178,56 дол. США пені за простроченою сумою кредиту, 1 431,35 дол. США прострочених відсотків та 5 813,29 дол. США заборгованості, яка нарахована як плата за неповернений кредит за період з 12.03.2010р. по 25.02.2011р.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав.

Відповідач письмових пояснень по суті заявленого позову суду не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4300600701531. Однак не скористався своїм правом взяти участь в судовому засіданні, як це передбачено ст. 22 ГПК України.

Оскільки обставини щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 29.03.2011р. відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З наданих суду матеріалів позивача, пояснень його представника, вбачається наступне.

12.03.2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Кредобанк”, правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕП" укладено кредитний договір №25/07, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 45 150 доларів США для оплати за бурильно-кранову машину БКМ-630 на строк до 11.03.2010 року зі сплатою за користування кредитними коштами ІіЬог01+6% річних, які нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості по кредиту за кожний календарний день користування цим кредитом з розрахунку річної процентної ставки, виходячи із кількості днів в році - 360 днів за ставкою, визначеною в п.2.1 кредитного договору.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. кредитного договору видача банком кредиту здійснюється шляхом конвертації кредитних коштів у валюту платежу з подальшим використанням безпосередньо за цільовим призначенням. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку.

Для видачі кредитів відповідачу був відритий позичковий рахунок №2073703020391.

Свої зобов’язання по наданню кредиту банком виконано в повному обсязі, перераховано кошти в сумі 45 150 дол. США, що підтверджується меморіальними ордерами № 160774 від 13.03.2007р., № 161945 від 13.03.2007р., № 401752 від 12.06.2007р., № 403112 від 12.06.2007р., № 404257 від 13.06.2007р., № 405707 від 13.06.2007р. та платіжними дорученнями № 118 від 13.03.2007р., № 762 від 12.06.2007р., № 770 від 13.06.2007р. (а.с. 12-20).

Згідно п.2.1. кредитного договору боржник щомісячно сплачує проценти за користування кредитом не пізніше останнього банківського дня календарного місяця, за який такі проценти нараховані.

Пунктом 5.6. договору передбачено, що позичальник зобов'язаний своєчасно - в терміни, визначені кредитним договором - повернути Банну заборгованість по кредиту, плату за користування кредитом (відсотки, комісії) та інші платежі.

Відповідно до п.1.8 кредитного договору позичальник повинен був здійснити погашення суми кредиту згідно наступного графіка: починаючи з 2-го по 36-й місяці кредитування - щомісячно по 1290 доларів СІІІА.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по кредиту в сумі 20 640 дол. США.

Також позивачем нараховано відсотки за користування кредитом в сумі 1 431,35 дол. США

Згідно п. 2.3. кредитного договору за несвоєчасне погашення кредитів/або їх частини, плати (відсотків, комісій) за користування кредитами/ або її частини позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,1% від несплаченої в строк суми за кожний прострочений день, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відшкодовує завдані таким невиконанням збитки.

Згідно розрахунку позивача сума пені по простроченій сумі кредиту за період з 12.03.2010р. по 12.08.2010р. складає 3 178,56 дол. США.

Пунктом п.2.4. кредитного договору передбачено, що у випадку виникнення простроченої заборгованості по кредитах, що надані позичальнику згідно з цим кредитним договором, нарахування плати (відсотків, комісій) за користування цими простроченими кредитами припиняється і нараховується пеня відповідно до п. 2.3. цього договору, починаючи з першого дня прострочки.

Згідно п. 2.4. договору позивач нарахував плату за неповернений (прострочений) кредит за період з 12.03.2010р. по 25.02.2011р. –5 813,29 дол. США.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України, у позивача є право захисту порушеного свого майнового права шляхом стягнення кредитних коштів за рішенням суду.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

В силу загальних положень ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджена заборгованість по кредиту в сумі 20 640 дол. США, 1 431,35 дол. США прострочених відсотків, пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 3 178,56 дол. США нарахована згідно п. 2.3. договору та в межах 6-ти місячного строку, як це передбачено п. 6 ст. 232 ГК України вимога позивача в даній частині є підставною і підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення 5 813,29 дол. США плати за неповернений (прострочений) кредит за період з 12.03.2010р. по 25.02.2011р. на підставі п. 2.4. договору, то в даній частині суд вважає вимогу безпідставною, виходячи з того, що п. 2.4. договору нарахування плати за користування кредитом у випадку виникнення простроченої заборгованості припиняється і нараховується пеня згідно п. 2.3. договору.

Водночас, позивачем згідно п. 2.3. договору на прострочену заборгованість нарахована пеня в сумі 3 178,56 дол. США за період з 12.03.2010р. по 12.08.2010р.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то понесені позивачем витрати на оплату державного мита та витрати на ІТЗ судового підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 526, 612, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕП" ( м. Луцьк, вул. Героїв УПА (Червоноармійська) 13, п/р 2600502223921 у ВВ ЦФ ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 13349945) на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" на рахунок №3610901100 в Волинському відділенні Центральної філії ПАТ "Кредобанк", МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822 заборгованість в сумі 25 249,91 дол. США, з них: 20 640 дол. США заборгованості по кредиту, 3 178,56 дол. США пені за простроченою сумою кредиту, 1 431,35 дол. США прострочених відсотків, а також 2 003,66 грн. витрат по оплаті держмита та 191,83 грн. витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

Суддя С. В. Костюк

Повний текст рішення

складено та підписано

31.03.11