Рішення № 14429914, 28.03.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2011 р.

Справа № 4/5004/145/11

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз", м. Луцьк

до відповідача: закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод", смт. Мар’янівка

про стягнення 182 197 грн. 79 коп.

Суддя Слободян П. Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Гаврилюк Д. Ю. - довіреність у справі

від відповідача: Пилипчук Л. В. - довіреність у справі

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз", м. Луцьк звернувся в господарський суд з позовною заявою до закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод", смт. Мар’янівка, в якій просить стягнути 182197,79грн. заборгованості в т.ч. 165722,06грн. основного боргу, 8940,58грн. пені, 1714,26грн. три відсотки річних, 5820,62грн. інфляції.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 8 від 14.06.2011р. та представник в судовому засіданні повідомив, що у 2010р. для сушки зерна було використано 165542м.куб. природного газу на суму 474496,17коп., а по даних ВАТ "Волиньгаз" згідно коефіцієнту приведення до стандартних умов, який не був обумовлений у договорі використано 225340м.куб. природного газу, тому різниця у показниках лічильника використаного природного газу становить 59798м.куб.

На заперечення відповідача представник позивача подав додаткові пояснення № 637/6-3 від 25.03.2011р., в яких повідомив, що згідно п. 3.8. договору на транспортування природного газу № 2/15 від 29.12.2009р. укладеного між Горохівським управлінням по газифікації та газопостачанню ВАТ "Волиньгаз" та ЗАТ "Горохівзернопрод" технологічні втрати і витрати газу, які виникають на газопроводі та його елементах від місця встановлення комерційного вузла обліку відносяться на рахунок замовника і додаються до об’єму газу, визначеного комерційним вузлом обліку в контрактному місяці. Розрахунок технологічних втрат і витрат проводиться відповідно до Методик визначення виробничо - технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами.

В судовому засіданні представник позивача подав заяви про зменшення позовних вимог № 550/6-3 від 14.03.2011р., № 638/6-3 від 25.03.2011р. всього на суму 23000,00грн., в зв’язку із сплатою та просить стягнути з відповідача 142722,06грн. основного боргу, 8940,58грн. пені, 1714,26грн. три відсотки річних, 5820,62грн. інфляції.

Відповідач у клопотанні від 28.03.2011р. та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині 142722,06грн. основного боргу, 1714,26грн. річних, 5820,62грн. інфляції визнав повністю, щодо вимоги про сплату пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань просить зменшити її розмір, в зв’язку з важким фінансовим становищем, посилаючись на заборгованість по податках до бюджету на суму 140900,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

5 травня 2010 року та 1 вересня 2010 року між структурним підрозділом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз” - Горохівським управлінням по газифікації та газопостачанню, м. Горохів та ЗАТ "Горохівзернопрод" були укладені договори на постачання природного газу №15 у відповідності до умов яких позивачем було взято на себе зобов’язання щодо поставки відповідачу природного газу на обумовлених між сторонами умовах.

На виконання умов зазначених договорів Горохівською філією протягом липня - листопада 2010 року було поставлено ЗАТ "Горохівзернопрод", а останнім прийнято природного газу на загальну суму 658662,08грн.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями актів прийому-передачі природного газу від 31.07.2010р., від 01.09.2010р., від 27.10.2010р., від 09.11.2010р. Останні підписані представниками обох сторін та скріплені печатками.

Відповідач повинен був оплатити вартість газу, однак в порушення умов договору відповідач оплату провів частко, внаслідок чого виникла заборгованість станом, на момент звернення в суд в сумі 165722,06грн.

Укладені між сторонами договори на постачання природного газу від 05.05.2010р. та від 01.09.2010 р. за своєю природою є договорами поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладені між останніми договори на постачання природного газу предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договорів, поставку позивачем на виконання їх умов відповідачу природного газу, отримання його ЗАТ "Горохівзернопрод" та не проведення при цьому належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред’явленого до відповідача позову щодо стягнення суми заборгованості 142722,06грн., згідно уточненого розрахунку.

Крім того, відповідачу у відповідності до п. 6.2 договорів на постачання природного газу, ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті поставленого природного газу було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала 8940,58грн. (за період прострочки платежів з 06.08.2010р. по 20.01.2011р.)

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 5820,62грн. суми інфляційних, а також 1714,26грн. трьох процентів річних.

Позивач в заявах про зменшення позовних вимог № 550/6-3 від 14.03.2011р., № 638/6-3 від 25.03.2011р. на суму 2300,00грн. в зв’язку із сплатою та просить стягнути з відповідача 142722,06грн. основного боргу, 8940,58грн. пені, 1714,26грн. три відсотки річних, 5820,62грн. інфляції.

Отже, в частині стягнення 23000,00грн провадження у справі підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Разом з цим, господарський суд, враховуючи клопотання відповідача, важке фінансове становище останнього, думку представника позивача на підставі ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України вважає за можливе зменшити розмір пені до 10% і стягнути його в сумі 894,05грн. При цьому судом враховано важке фінансове становище відповідача, а також те, що відповідач проводив оплату за спожитий газ.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення пені слід задовольнити частково, у розмірі 894,05грн.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 193, 202, 230, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 509, 599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод", (Волинська область, Горохівський район, смт. Мар’янівка, вул. Привокзальна, 17, код 31026749) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз” (м. Луцьк, вул. І. Франка, 12, код ЄДРПОУ 03339459) 142722,06грн. основного боргу, 894,05грн. пені, 1714,26грн. три відсотки річних, 5820,62грн. інфляції,1821,97грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 23000,00грн. боргу, провадження у справі припинити.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя П. Р. Слободян