Постанова № 14429007, 24.03.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2011 р.Справа № 16/240/09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: Довбиш О.О.

за участю представників сторін:

від відповідача Курник В.О. (ПАТ „Кредитпромбанк”)

представник позивача та іншого відповідача, третьої особи в судове засідання не зявились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроюг-Миколаїв”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 30.12.2010 р.

у справі № 16/240/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроюг-Миколаїв”

до 1) Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк”;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Лама-Т”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні другого відповідача: ОСОБА_2

про визнання недійсними додаткових угод №№ 2-6 до кредитного договору за № 02/225/07-КЛТ від 27.12.2007 р.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2009 р. ТОВ „Агроюг-Миколаїв” звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод №№2-6 до кредитного договору №02/225/07-КЛТ від 27.12.2007 р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.01.2008 р. між сторонами укладено іпотечний договір, за яким ТОВ „Агроюг-Миколаїв” виступило в якості майнового поручителя за ТОВ „Лама-Т” по кредитному договору №02/225/07-КЛТ від 27.12.2007 р. з розміром основного зобовязання 7000000,00 грн. В подальшому, без згоди позивача, відповідачі уклали додаткові угоди №2-6 до зазначеного кредитного договору, істотно змінивши його умови, зокрема, збільшивши розмір процентної ставки за користування кредитними коштами та термін їх повернення, в звязку з чим в односторонньому порядку збільшено обсяг відповідальності позивача як іпотекодавця, що, на думку останнього, є підставою для визнання цих додаткових угод недійсними (а.с.2-4 т.1).

Заперечуючи проти позову, ПАТ „Кредитпромбанк” послалось на те, що укладені спірні додаткові угоди не змінюють відповідальності позивача, оскільки він відповідає за порушення ТОВ „Лама-Т” основного зобовязання виключно у розмірах процентної ставки передбаченої іпотечним договором (а.с.25-28 т.1).

Ухвалою суду від 23.11.2009 р. провадження у справі зупинялось до вирішення по суті повязаної справи №9/218/09, що розглядалась господарським судом Миколаївської області (а.с.46 т.1).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.07.2010 р. поновлено провадження у справі (а.с.105 т.1).

05.08.2010 р. ТОВ „Лама-Т” подана заява про визнання позову в повному обсязі (а.с.137-138 т.1).

Ухвалою від 09.08.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичну особу ОСОБА_2 та зупинено провадження у справі до вирішення по суті повязаної справи №16/120/10, що розглядається господарським судом Миколаївської області (а.с.150-151 т.1).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.11.2010 р. поновлено провадження у справі (а.с.160 т.1)

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.12.2010 р. (суддя Фролов В.Д.), в задоволенні позову відмовлено з підстав необґрунтованості заявлених вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач 06.01.2011 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та задовольнити позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Відзиви на апеляційну скаргу від відповідачів та третьої особи не надійшли.

Заслухавши представника першого відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

27.12.2007 р. між ВАТ „Кредитпромбанк” (Банк) та ТОВ „Лама-Т” (Позичальник) укладено кредитний договір №02/225/07-КЛТ, яким встановлені процедура та умови надання Банком у майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику в межах загальної суми 7000000,00 грн., повернення Позичальником отриманих кредитів, нарахування і сплата процентів за отриманими кредитами, виходячи із базової ставки 16,5 % річних, крім іншого, встановлені взаємні права та обовязки сторін (а.с.13-15 т.1).

Згідно п.2.7. вказаного договору, процентні ставки встановлюються в Додаткових угодах за кожним кредитом.

Відповідно до п.3.4.5. цього договору, сторони домовились про повне погашення заборгованості за кредитами у терміни, визначені відповідними Додатковими угодами, але у будь-якому випадку не пізніше 24.12.2010 р.

Пунктом 4.2. кредитного договору передбачено, що основним забезпеченням повернення кредитів, сплати процентів, комісії та пені є застава майна, а саме: нежитлові будівлі, загальною площею 7706,6 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Василевського маршала, 42, та належать майновому поручителю - ТОВ “Агроюг-Миколаїв”, заставною вартістю 15000000 грн.

23.01.2008 р. між ВАТ „Кредитпромбанк” (іпотекодержатель) та ТОВ „Агроюг-Миколаїв” (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, предметом якого є забезпечення зобовязань за вказаним кредитним договором майном, що складається з нежитлового будинку розташованого за адресою: м.Миколаїв, вул.Василевського маршала, 42, та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 23.11.2007 р. (а.с.10-12 т.1).

Пункт 1.3 цього договору встановлені істотні умови договору (розмір основного зобовязання 7000000,00 грн.; процентна ставка за користування кредитними коштами 16,5 %, процентна ставка за користування кредитними коштами 18,5 % у разі порушення п.3.4.11. кредитного договору, термін повернення кредитних коштів 24.12.2010 р.) порядок виконання основного зобов'язання - багаторазово погашати заборгованість за кредитами отримувати кредити в період дії Договору на підставі Додаткових угод, при цьому окремі транші повинні бути повернуті в строк до 12 місяців з моменту отримання, а загальний розмір заборгованості за кредитами не може перевищувати розмір основного зобов'язання.

27.01.2009 р. банк та позичальник уклали Додаткову угоду №2 до Кредитного договору №02/225/07-КЛТ, якою передбачили надання банком кредиту позичальнику у сумі 7000000,00 грн. для оплати витрат, повязаних зі здійсненням поточної господарської діяльності, строк повернення якого визначено не пізніше 02.02.2009 р., процентна ставка становить 30% річних, крім того, передбачено, що при невиконанні позичальником умов п.3.4.10 Кредитного договору банк має право встановити процентну ставку за кредитом у розмірі 32% річних (а.с.5 т.1).

02.02.2009 р. банк та позичальник уклали Додаткову угоду №3 до Кредитного договору №02/225/07-КЛТ, якою передбачили надання банком кредиту позичальнику у сумі 7000000,00 грн. для оплати витрат, повязаних зі здійсненням поточної господарської діяльності, строк повернення якого визначено не пізніше 27.02.2009 р., процентна ставка становить 30% річних, крім того, передбачено, що при невиконанні позичальником умов п.3.4.10 Кредитного договору банк має право встановити процентну ставку за кредитом у розмірі 32% річних (а.с.6 т.1).

27.02.2009 р. банк та позичальник уклали Додаткову угоду №4 до Кредитного договору №02/225/07-КЛТ, якою передбачили надання банком кредиту позичальнику у сумі 7000000,00 грн. для оплати витрат, повязаних зі здійсненням поточної господарської діяльності, строк повернення якого визначено не пізніше 21.03.2009 р., процентна ставка становить 30% річних, крім того, передбачено, що при невиконанні позичальником умов п.3.4.10 Кредитного договору банк має право встановити процентну ставку за кредитом у розмірі 32% річних (а.с.53-54 т.1).

31.03.2009 р. банк та позичальник уклали Додаткову угоду №5 до Кредитного договору №02/225/07-КЛТ, якою передбачили надання банком кредиту позичальнику у сумі 7000000,00 грн. для оплати витрат, повязаних зі здійсненням поточної господарської діяльності, строк повернення якого визначено не пізніше 05.05.2009 р., процентна ставка становить 30% річних, крім того, передбачено, що при невиконанні позичальником умов п.3.4.10 Кредитного договору банк має право встановити процентну ставку за кредитом у розмірі 32% річних (а.с.7 т.1).

05.05.2009 р. банк та позичальник уклали Додаткову угоду №6 до Кредитного договору №02/225/07-КЛТ, якою передбачили надання банком кредиту позичальнику у сумі 7000000,00 грн. для оплати витрат, повязаних зі здійсненням поточної господарської діяльності, строк повернення якого визначено не пізніше 08.06.2009 р., процентна ставка становить 30% річних, крім того, передбачено, що при невиконанні позичальником умов п.3.4.10 Кредитного договору банк має право встановити процентну ставку за кредитом у розмірі 32% річних (а.с.8 т.1).

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. Згідно п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи з наведеного, судова колегія зазначає, що укладаючи спірні додаткові угоди сторонами дотримані всі вищенаведені вимоги.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

Статтею З Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Закон України "Про іпотеку" регулює відносини у сфері іпотеки і не може застосовуватися при визнання інших видів цивільно-правових угод, крім договорів іпотеки, зокрема, ст. 19 Закону України "Про іпотеку" має назву: "Внесення змін і доповнень до іпотечного договору" і тому регулює саме порядок внесення змін і доповнень саме до іпотечного договору. Тому саме цією статтею визначено, що збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, яке визначене саме іпотечним договором, можливе тільки після їх державної реєстрації та встановлюється пріоритет щодо них.

Крім того, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що укладаючи іпотечний договір від 23.01.2008 р. позивач давав згоду на процентну ставку у розмірі 16,5 %, а тому він відповідає за порушення боржником основного зобов'язання виключно у розмірі процентної ставки, передбаченої іпотечним договором.

З урахуванням викладеного, підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 30.12.2010 р. у справі №16/240/09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддяВ.Б. Туренко

СуддяЛ.І. Бандура

СуддяЛ.В. Поліщук

Повний текст постанови підписано 28.03.2011 р.