Постанова № 14428760, 24.03.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2011 року Справа № 6/421-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників:

позивача: не явився

відповідача: Бірюк Л.В.- предст., дов.№7/11-157 від 10.02.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2010р. у справі №6/421-10

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет»(смт. Ювілейне Дніпропетровської області)

до: Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

про: визнання договору оренди землі недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2010р. (підписано 24.12.2010р.) у справі №6/421-10 (суддя Коваленко О.О.) задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет»(смт. Ювілейне) до Дніпропетровської міської ради про визнання договору оренди землі від 14.12.2006р. недійсним.

Відповідач –Дніпропетровська міська рада, не погодившись із рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищезазначене рішення господарського суду та прийняти нове, яким відмовити в позовних вимогах. Відповідач вважає, що спірний договір відповідає умовам типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004р. На підставі вказаного типового договору, рішенням міської ради від 02.06.2004р. №55/17 було затверджено типову форму договору оренди земельних ділянок у місті. На думку скаржника типова форма договору при укладанні договору оренди землі 14.12.2006р. була додержана. Відповідач звертає увагу на те, що позивачем до господарського суду було подано заяву про зміну позовних вимог, в якій позивач просив розірвати спірний договір оренди. Судом проігноровано звернення позивача та було визнано договір недійсним з підстав невідповідності нормам закону.

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет»(смт. Ювілейне Дніпропетровської області) відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №01818175). Беручи до уваги, що неявка представника позивача не перешкоджає перегляду справи по суті, справа переглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представника відповідача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 14.12.2006 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (орендар) був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Космічна, 6 (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 210100000:03:159:0139. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 08.11.2006р. №87/6 (п.п. 1.1, 1.3 договору).

Відповідно до п. 3.1. договір був укладений сторонами на п’ятнадцять років.

За умовами п.п. 5.1., 5.2 земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню торговельного комплексу з продажу продовольчих товарів. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.

Договір був посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. та зареєстровано у реєстрі за №3727. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі договір зареєстрований 23.02.2007р. за №040710400113.

В позовній заяві позивач просив визнати недійсним договір оренди від 14.12.2006 року з підстав невідповідності його умов типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004р., а саме:

- п. 2.1 договору оренди землі від 14.12.2006 р. суперечить п. 2 Типового договору оренди землі, відповідно до якого відомості про об'єкт оренди повинні включати не лише загальну площу всієї земельної ділянки, а й площу та якісні характеристики землі за складом та видами угідь;

- п. 4.1 договору оренди землі від 14.12.2006 р. суперечить п. 9 Типового договору оренди землі, відповідно до якого розмір орендної плати за земельну ділянку в договорі оренди землі обов'язково повинен бути зазначений у гривнях (конкретний розмір орендної плати за землю у гривнях у договорі оренди землі від 14.12.2006 р. не вказаний);

- розділ 8 договору оренди землі від 14.12.2006р. стосується обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки, а отже, є істотною умовою договору оренди землі (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі"). Обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб на орендовану земельну ділянку відсутні. Проте, зазначений розділ суперечить п. 6.2 та п. 6.5 цього ж договору оренди землі, відповідно до яких орендар повинен забезпечити вільний доступ до мереж інженерних комунікацій, які проходять по переданій в оренду земельній ділянці, для проведення ремонтних і профілактичних робіт, а виконком Дніпропетровської міської ради має право встановлювати на переданій в оренду земельній ділянці рекламу і розміщувати для загальноміських потреб малі архітектурні форми і міські інженерні мережі та споруди. Отже, на думку позивача, істотна умова договору оренди землі від 14.12.2006 р. –інформація про обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі") є невизначеною.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Затвердження типових договорів є формою державного регулювання договірних відносин у сфері господарювання, яке полягає у прийнятті відповідним органом нормативно-правового акта.

За приписами ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема і типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Відповідно до ч. 7 цієї ж статті, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч. 3 ст. 184 ГК України).

На день укладення спірного договору оренди землі від 14.12.2006р. діяв Типовий договір оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004р. (в редакції від 13.12.2006р.).

Частиною 2 статті 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття. 15 Закону України “Про оренду землі” містить перелік істотних умов договору оренди землі, якими є: об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об’єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

З договору оренди землі від 14.12.2006р. не вбачається посилань на те, що договір був укладений сторонами за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, але за змістом розділи і пункти договору відповідають затвердженій формі.

Пункт 2 типового договору викладений в редакції: в оренду передається земельна ділянка загальною площею ____, у тому числі ______

(гектарів) (площа та якісні характеристики земель окремих

________________

( категорій за їх складом та видами угідь –рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження тощо)

Пункт 2.1. спірного договору оренди землі викладений в наступній редакції: «В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,6156 га».

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що не зазначення у договорі якісних характеристик земель за їх складами та видами угідь не є відступленням від типового договору, оскільки ці умови стосуються тільки наданих земельних ділянок, які складаються з різних категорій, цільовим призначенням та поділяються на види. З п. 5.2. договору вбачається, що цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови. Зазначені в типовому договорі види угідь відносяться до земель категорії сільськогосподарського призначення. Розподіл же земель категорії землі житлової та громадської забудови по угіддям законом не передбачено.

Пункт 9 типового договору викладений в редакції: орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі ___________

(розмір орендної плати: грошової –у гривнях…)

Пункт 4.1 спірного договору: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3».

Пункт 26 типового договору викладений в редакції: На орендовану земельну ділянку встановлено (не встановлено) (непотрібне закреслити) обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб

________________

(підстави встановлення обмежень (обтяжень)

Розділ 8 спірного договору викладений в такій редакції: «На орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб: не зареєстровані».

Слід також зазначити, що ні Закон України „Про оренду землі”, ні постанова Кабінету Міністрів України, якою був затверджений Типовий договір оренди землі не вимагають від сторін за договором оренди неможливість відступлення від типового договору оренди землі.

Отже, сторони мають право відступити від типового договору і врегулювати свої відносини по іншому. Це також підтверджується і ст.15 Закону України „Про оренду землі”, відповідно до ч.2 якої підставою визнання недійсним договору оренди землі є порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону, а посилання на Типовий договір оренди зроблено у ст.14 Закону.

З матеріалів справи також вбачається, що в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України позивачем 16.11.2010 року була подана заява про розірвання спірного договору оренди (а.с. 19-20), але місцевий господарський суд взагалі не розглянув дану заяву, не вирішив питання про її прийняття до провадження і не розглянув змінені позовні вимоги по суті. Апеляційний господарський суд перевіряє законність судового рішення в повному обсязі, але не розглядає вимоги, які не були розглянуті в суді першої інстанції.

На думку судової колегії підстави для визнання угоди недійсною з підстав, зазначених в позовній заяві, відсутні, а висновки місцевого господарського суду є передчасними, які не узгоджуються із законодавством, яким врегульовані земельні правовідносини.

За таких обставин доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню і в позовних вимогах слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2010 року у справі №6/421-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „АТБ-маркет” (52005 Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, код ЄДРПОУ 30487219) на користь Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, код ЄДРПОУ 26510514) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Головуючий О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М.Бахмат

(постанова виготовлена в повному обсязі 29.03.2011 року)