Рішення № 14428564, 24.03.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 рокуСправа № 18/5026/323/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача Полєтаєв І.О. - представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Український торговий

дім “Асторг”, м. Київ

до публічного акціонерного товариства “Ватутінський мясокомбінат”,

м. Ватутіне, Черкаської області

про стягнення 567 588 грн. 81 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Український торговий дім “Асторг” до публічного акціонерного товариства “Ватутінський мясокомбінат” про стягнення заборгованості у звязку з невиконанням відповідачем умов договору поставки продукції за № ДГ 06-90 від 28 вересня 2010 року в розмірі 567 588 грн. 81 коп., в тому числі: 550 000 грн. 00 коп. сума неповернутої попередньої оплати, 12 525 грн. 80 коп. інфляційні втрати та 5 063 грн. 01 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16 лютого 2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 03 березня 2011 року.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 16 лютого 2011 року та від 03 березня 2011 року було зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 березня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/323/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 567 588 грн. 81 коп., позивач в обгрунтування своїх позовних вимог зазначав, що на виконання умов договору поставки здійснив попередню оплату товару в розмірі 550000 грн. 00 коп.

Проте, відповідач у встановлений умовами договору строк товар позивачу не поставив та не повернув суму попередньої оплати в додатково встановлений сторонами строк.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати та 3% річних на вказану вище суму.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 28 вересня 2010 року між публічним акціонерним товариством “Ватутінський мясокомбінат” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Український торговий дім “Асторг” (покупець) було укладено договір поставки продукції №ДГ06-90.

Відповідно до умов п. 1.1. вищевказаного договору продавець зобовязався поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а покупець прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Ціна товару, який поставляється згідно цього договору, встановлюється в національній валюті України та вказується у відповідних документах (п. 2.1. договору).

Товар повинен бути поставлений покупцю окремими партіями, в строки згідно графіку поставки, вказаному в специфікації (п. 5.1. договору).

Відповідно до специфікації №1 від 28 вересня 2010 року до договору поставки вартість товару склала 550000 грн. 00 коп., а кінцевий строк поставки 25 жовтня 2010 року.

Згідно п. 7.1. договору поставки покупець здійснює 100% попередню оплату кожної партії товару в термін: пять банківських, або сім календарних днів, згідно виставленою продавцем рахунком фактурою.

08 жовтня 2010 року відповідачем було виставлено позивачу рахунок фактуру №СФ-0000254 від 28 вересня 2010 року на суму 550000 грн.

Позивач здійснив попередню оплату товару в розмірі 550000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №277 від 30 вересня 2010 року на суму 150000 грн. 00 коп. та платіжним дорученням № 134 від 08 жовтня 2010 року на суму 400000 грн. 00 коп.

Листом від 13 жовтня 2010 року за №800 відповідач повідомив позивача про повернення попередньої оплати до 20 жовтня 2010 року (а.с.18).

Однак, станом на 09 лютого 2011 року відповідач не повернув позивачу попередню оплату сплачену за договором поставки продукції від 28 вересня 2010 року.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 550 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною другою ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як зазначалося вище сторони дійшли згоди щодо повернення відповідачем позивачу попередньої оплати до 20 жовтня 2010 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даного спору відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту належного виконання зобовязання щодо поставки товару, чи повернення суми попередньої оплати у визначені сторонами строки.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума попередньої оплати в розмірі 550 000 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Посилання товариства з обмеженою відповідальністю “Український торговий дім “Асторг” в своєму позові, як на підставу заявлених вимог також на ст.1212 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки кошти позивачем було перераховано відповідачу на виконання чинного договору поставки, тобто не безпідставно.

Водночас, з посиланням на ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 12 525 грн. 80 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, нарахованого за період з 21 жовтня 2010 року по 31 січня 2011 року, а також 5 063 грн. 01 коп. 3 % річних, нарахованих за період з 21 жовтня 2010 року по 09 лютого 2011 року на суму попередньої оплати в розмірі 550 000 грн. 00 коп. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

В обгрунтування заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних позивач зазначав, що зобовязання відповідача щодо повернення суми попередньої оплати товару є грошовим, а тому до нього застосовуються положення ст. 625 Цивільного кодексу України.

Проте суд не погоджується з вищенаведеними доводами позивача виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України).

Оскільки умовами договору поставки продукції №ДГ 06-90 від 28 вересня 2010 року розмір процентів за користування чужими грошовими коштами сторонами не було втановлено, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача 12 525 грн. 80 коп. інфляційних втрат та 5 063 грн. 01 коп. 3% річних задоволенню не підлягає.

При цьому судом враховано висновки викладені в постанові Верховного Суду України зі справи №9/67-38 від 27 грудня 2010 року.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства “Ватутінський мясокомбінат”, вул. Індустріальне шосе, 1, м. Ватутіне, Черкаської області, ідентифікаційний код 00444263, р/р26006008420803 в ЧФ АТ “Брокбізнесбанк” м. Ватутіне, МФО 354897 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Український торговий дім “Асторг”, вул. Ярославів Вал, 13/2, літ. Б, офіс 3, м. Київ, ідентифікаційний код 36946126, р/р №26005010006484 філія ВАТ “Унікредит Банк” у м. Києві, МФО 300744 550 000 грн. 00 коп. попередньої оплати, 5 499 грн. 95 коп. витрат на сплату державного мита, 228 грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 25 березня 2011 року.