Рішення № 14428484, 22.03.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року Справа № 06/5026/201/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Хелис Н.М.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від прокуратури: Максимова В.В. –прокурор відділу,

від позивача: не з’явився,

від відповідача: Береза Л. І. - за довіреністю,

розглядає справу:

за позовом Прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону

до товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор"

про стягнення 4 932 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення –4 932 грн. 00 коп. у тому числі: 2 880 грн. 00 коп. боргу за виконання аварійно-рятувальних робіт (липень –листопад 2010 року), 2 052 грн. 00 коп. пені в розмірі 1% за кожен день прострочення оплати.

До прийняття рішення по справі позивач подав заяву від 03.03.2011, якою збільшив позовні вимоги. Просить стягнути 9 201 грн. 60 коп. у тому числі: 5 040 грн. 00 коп. боргу за виконання аварійно-рятувальних робіт (липень 2010 - лютий 2011 року), 4 161 грн. 60 коп. пені в розмірі 1% за кожен день прострочення оплати, розгляд справи провести без його участі.

Суд відхиляє заяву позивача про збільшення позовних вимог за період з грудня 2010 - по лютий 2011року.

Представник прокуратури позов підтримує і просить його задовольнити з урахуванням поданої заяви позивача про збільшення позовних вимог від 03.03.2011.

Відповідач відзивом на позов та доповненням нього визнає позовні вимоги частково в сумі 2 280 грн. 00 коп. за виконання аварійно-рятувальних робіт (липень –листопад 2010 року). У стягненні пені просить відмовити. Заяву позивача про збільшення позовних вимог не визнає, оскільки не отримав її.

Заслухавши представників прокуратури та відповідача, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

01.06.2010 між Чернівецьким спеціальним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном та товариством з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" був укладений договір №328 на постійне та обов’язкове обслуговування об’єктів та окремих територій.

Предметом даного Договору є організація та здійснення «Аварійно0рятувальною службою» аварійно-рятувального обслуговування «Об’єкта»з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на «Об’єкті»надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованої на поліпшення техногенної безпеки об’єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості «Об’єкта»до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.

Згідно п. 4.1 Оплата за виконання аварійно-рятувальних робіт виконується за фактичними витратами на їх виконання на підставі підтверджуючих документів (актів, відомостей обліку робочого часу тощо).

Згідно п. 4.2 Плата за обслуговування «Об’єкта»«Аварійно-рятувальною службою»здійснюється щомісячним перерахуванням коштів у визначені строки згідно з наданим рахунком.

Згідно п. 5.3 За порушення терміну оплати «Об’єкт»сплачує «Аварійно-рятувальній службі»пеню в розмірі 1% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення відповідно до вимог чинного законодавства. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов’язків за даним Договором.

Позивач повністю виконав умови договору №328 від 01.06.2010 надав послуги за липень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року листопад 2010 року на суму 2 880 грн. 00 коп. Про, що свідчать акти виконання робіт від 31.07.2010, 30.09.2010, 31.10.2010, 30.11.2010 підписані обома сторонами.

Відповідач свої зобов’язання по договору належним чином не виконав.

01.12.2010 відповідачу направлена претензія №905 з вимогою оплатити борг в сумі 2 880 грн. 00 коп. Вимога залишена без задоволення.

Згідно розрахунку позивача борг становить –2 880 грн. 00 коп.

Розрахунок основного боргу відповідачем не оспорено. Факт надання послуг підтверджено актами виконання робіт, наявним в матеріалах справи.

Суд дійшов висновку, що строк виконання грошового зобов’язання з оплати наданих послуг настав у день підписання актів виконання робіт.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобов’язується за завданням другою сторони (Замовника) надати послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, Замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

В силу ч.1 ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь Одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період за який стягується пеня.

За таких обставин, позивач на підставі договору №328 від 01.06.2010, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22.11.1996 вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.

Суд не погоджується з розрахунком позивача при нарахуванні пені (система ЛІГА:ЗАКОН).

Згідно розрахунку пеня за період з 13.08.2010 по 30.12.2010 становить 87 грн. 14 коп.

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 2 967 грн. 14 коп. (2 880 грн. 00 коп. борг + 87 грн. 14 коп. пеня).

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 1 964 грн. 86 коп. пені слід відмовити.

Суд відхилив заяву позивача від 03.03.2011 про збільшення позовних вимог за період з грудня 2010 по лютий 2011 року, оскільки позивач не дотримався умов встановленого порядку врегулювання спору - не надав докази надсилання відповідачеві копії заяви і доданих до неї документів.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним частково, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Позов заявлено прокурором який відповідно до п.30 ст. 4 Декрету КМУ “Про державне мито” звільнений від сплати мита, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.82 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Січова, буд. 22, код 31082518 на користь Чернівецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Грушевського, буд.1, код 34026566 –2 880 грн. 00 коп. боргу, 87 грн. 14 коп. пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Січова, буд. 22, код 31082518 :

- в доход державного бюджету на рахунок 31117095700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації –22090200, символ звітності банку - 095, отримувач –УДК м. Черкаси, код 22809222, через Золотоніське ОДПІ державне мито в сумі 102 грн. 00 коп.;

- в доход державного бюджету на рахунок 31216264700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22050003, отримувач УДК в Черкаській області через відділ ДВС Золотоніського міськрайонного управління юстиції –236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 1 964 грн. 86 коп. пені відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя І.А. Анісімов

Рішення підписано 22.03.2011