Рішення № 14428389, 17.03.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 рокуСправа № 07/5026/277/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн Нафтоенерго ”

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 2829грн. 11коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Ковба І.М.

Представники сторін:

від позивача: Ткаченко Г.В. за довіреністю від 07.02.2011р.;

від відповідача: не зявилися.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Концерн Нафтоенерго ” звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7500грн. 63коп., у тому числі: 2200грн. основного боргу за продане борошно, 200грн. 20коп. інфляційних втрат, 72грн. 01коп. процентів річних та 5028грн. 42коп. пені за прострочення виконання грошового зобовязань.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання за договором купівлі - продажу від 09.11.2007р. №139 щодо оплати проданого йому позивачем борошна.

Заявою від 15.03.2011р. позивач зменшив розмір стягуваної суми пені з 5028грн. 42коп. до 356грн. 90коп.

Зменшення позивачем розміру стягуваної суми пені відповідає наданим йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правам, тому було прийняте господарським судом.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав і просив стягнути з відповідача на свою користь 2829грн. 11 коп., у тому числі: 2200грн. основного боргу за поставлене борошно, 200грн. 20коп. інфляційних втрат, 72грн. 01коп. процентів річних та 356грн. 90коп. пені за прострочення виконання грошових зобовязань.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідань суду, проте ні він сам ні його представник в судове засідання не зявилися.

Відповідач надіслав до господарського суду письмові пояснення з приводу предявленого до нього позову, якими підтвердив наявність у нього боргу перед позивачем за борошно у сумі 2200грн. і пояснив, що не може сплатити цей борг у звязку з тяжким фінансовим становищем.

Незявлення відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

9 листопада 2007р. товариство з обмеженою відповідальністю “Концерн Нафтоенерго”, як продавець, і фізична особа підприємець ОСОБА_1, як покупець, уклали договір купівлі продажу №139, згідно з яким продавець зобовязався поставити та передати у власність покупцю, а останній прийняти та оплатити борошно у кількості та за ціною, вказаними у накладній, протягом 5 банківських днів з дати відвантаження.

Пунктом 6.2 договору купівлі продажу від 09.11.2007р. №139 його сторони встановили, що за порушення строку оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен прострочений день.

На виконання договору купівлі продажу від 09.11.2007р. №139 товариство з обмеженою відповідальністю “Концерн Нафтоенерго” за видатковою накладною від 18.05.2009р. №НАФ0-000032 передало фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, а останній на підставі довіреності від 18.0.2009р. ЯНЯ №337905 прийняв 2000 кг борошна на загальну суму 4000грн.

Відповідач 12.06.2009р., 28.08.2009р, 30.11.2009р. та 14.12.2009р. сплатив позивачу за поставлене за видатковою накладною від 18.05.2009р. №НАФ-000032 борошно відповідно 500грн., 500грн., 500грн. і 300грн., усього 1800грн. Відповідно борг відповідача перед позивачем за борошно становить 2200грн. (4000грн. 500грн. 500грн. 500грн. 300грн).

За прострочення оплати поставленого борошна позивач нарахував відповідачу 200грн. 20коп. інфляційних втрат за 2010 рік, 72грн. 01коп. три проценти річних за 365 днів прострочення з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. та 356грн. 90коп. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за 184 дні прострочення з 26.05.2009 р. по 26.11.2009 р.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач не виконав належним чином зобовязання за договором купівлі продажу від 09.11.2007р. №139 щодо оплати проданого йому позивачем борошна.

Заявлена до стягнення сума основного боргу відповідає фактичній його сумі. Стягувані суми інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем грошових зобовязань за договором купівлі - продажу від 09.11.2007р. №139, умовами цього договору та вимогами законодавства.

За таких обставин позивач має право на стягнення з відповідача 2200грн. основного боргу за поставлене борошно, 200грн. 20коп. інфляційних втрат, 72грн. 01 коп. процентів річних та 356грн. 90коп. пені за прострочення виконання грошових зобовязань.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на сплату державного мита у сумі 38 грн. 47коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 89грн. 01коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн Нафтоенерго” (вул. Куценка, 91, с. Березняки, Смілянський район, Черкаська область, 20746, ідентифікаційний код 21653350, р/р 260071123 в ЧВ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 334411) 2200грн. основного боргу, 200грн. 20коп. інфляційних втрат, 72грн. 01коп. процентів річних, 356грн. 90коп. пені, 38грн. 47коп. витрат на сплату державного мита і 89грн. 01коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.В. Дорошенко

Повний текст рішення підписано 21.03.2011р.