Рішення № 14427838, 02.03.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 рокуСправа № 15/26/24/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Заболотній Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача не з”явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до дочірнього підприємства ”Автоскладальний завод № 3” відкритого акціонерного товариства «Луцький автомобільний завод»

про стягнення 2 775 грн. 60 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлявся позов про стягнення з відповідача 3 107 грн. 91 коп. заборгованості за поставлений згідно видаткової накладної № РН-000005 від 02.12.2009 року товар, з яких: 2775 грн. 60 коп. основного боргу, 244 грн. 25 коп. інфляційних та 88 грн. 06 коп. трьох відсотків річних.

16.02.2011 року представник позивача подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 2775 грн. 60 коп. основного боргу. Дана заява подана позивачем у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому судом прийнята до розгляду.

У судовому засіданні 02.03.2011 року представник позивача позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав, дотримувався позиції, викладеної в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, хоча відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

02 грудня 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 поставив дочірньому підприємству «Автоскладальний завод № 3» відкритого акціонерного товариства «Луцький автомобільний завод» товар на загальну суму 2775 грн. 60 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-000005 від 02.12.2009 р., в якій сторони погодили предмет поставки, кількість та вартість товару, та довіреністю № 253 від 02.12.2009 р.

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки позивач передав товар, а відповідач прийняв його, суд приходить до висновку про існування між ними договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обовязків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобовязання виконав передавши відповідачу товар на загальну суму 2775 грн. 60 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-000005 від 02.12.2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явленння вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16.02.2010 року позивач направив відповідачу листа за № 16/02-01 з вимогою про сплату боргу.

08.11.2010 року позивач направив претензію про сплату боргу в сумі 2775,60 грн. (отримана 29.11.2010 року).

07.02.2011 року позивач направив відповідачу вимогу № 1-ю про сплату боргу, яка останнім була залишена без відповіді.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач вимогу про сплату боргу отримав 07.02.2011 року та повинен був оплатити вартість поставленого по видатковій накладній № РН-000005 від 02.12.2009 року товару до 14.02.2011 року.

Відповідач свої зобов”язання належним чином не виконав, вартість отриманого від позивача товару в установлений термін не оплатив, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 2775 грн. 60 коп.

За таких обставин, позов щодо стягнення основного боргу на підставі статті 526 ЦК України підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати: сплачене державне мито в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 338 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства „Автоскладальний завод № 3” відкритого акціонерного товариства «Луцький автомобільний завод», м. Черкаси, вул. Чигиринська, 60, код 21751510 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в Черкаському обласному управлінні ВАТ Ощадбанк, МФО 354507, код НОМЕР_1 2775 грн. 60 коп. боргу та 338 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко