Рішення № 14427656, 24.02.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року Справа № 06/26/114/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Хелис Н.М.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: Кучумов А.С. – генеральний директор, Алієв А.Х. - за довіреністю,

від відповідача: Синельников Є.В. - за довіреністю,

розглядає справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОптПродТорг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Етекс"

про стягнення 4 500 685,77 рубл. та розірвання контракту

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення 4 500 685,77 руб. в тому числі: 2 526 720 руб. 00 коп. боргу, 252 672 руб. 00 коп. неустойка 10%, 552 832 руб. 47 коп. відсотки за користування грошовими коштами, 1 168 460 руб. 90 коп. збитки та розірвання контракту від 15.11.2006 №15/11-01.

До прийняття рішення по справі позивач подав доповнення і уточнення до позовної заяви, яким просить стягнути 2 526 720 руб. 00 коп. боргу, 252 672 руб. 00 коп. неустойка 10%, 688 271 руб. 61 коп. інфляційні нарахування, 196 045 руб. 78 коп. 3% річних. Від стягнення збитків в сумі 1 168 460 руб. 90 коп. відмовився. Просить розірвати контракт від 15.11.2006 №15/11-01. Відповідно до ст. 67 ГПК України просить накласти арешт на майно та грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідач відзивом на позов від 09.02.2011, заявою від 21.02.2011 та його представник в судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на те, що заявник має дотримуватись умов контракту №15/11-01 від 15.11.2006, укладеного з ТОВ "Альфа-Етекс" п. 7 якого встановлено, що якщо сторони не можуть дійти згоди, то розбіжності, претензії, позови повинні бути врегульовані в Міжнародному арбітражному суді за місцем знаходження позивача, тобто на території Російської Федерації.

Заявник є ініціатором арбітражного застереження і має можливість звернутись до Міжнародного арбітражного суду або запропонувати відповідачеві укласти додаткову угоду про уточнення арбітражного застереження, де чітко визначитись з точною адресою, компетенцією Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації, або запропонувати відповідачеві скасувати третейську угоду шляхом внесення змін до договору.

ТОВ "ОптПродТорг" до ТОВ "Альфа-Етекс" з офіційною пропозицією про укладання такої додаткової угоди не зверталося.

Оскільки заявник не вичерпав наявності можливості щодо встановлення компетентного суду, який має розглянути спір відповідно до договору, не вчинив дій, стосовно уточнення положення п. 7.2 контракту №15/11-01, щодо арбітражного застереження то воно не може бути визнане недійсним, таким що втратив чинність, або таким що не може бути виконаним.

Відповідач своєю заявою від 24.02.2011 просить застосувати судом строк позовної давності щодо стягнення неустойки.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з врахуванням доповнень та уточнень від 24.02.2011.

Заслухавши представників сторін, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

15.11.2006 між ТОВ "Альфа-Етекс" та ТОВ "ОптПродТорг" відповідачем був укладений контракт №15/11-01.

У відповідності з цим контрактом Продавець (відповідач) зобов’язався здійснити поставку, а Покупець (позивач) оплатити та прийняти рибні консерви в асортименті, в кількості та ціни обумовлені в специфікації, доданої до кожної партії товару, що поставляється та яка є невід’ємною частиною даного контракту.

Згідно п. 3.2 загальна сума контракту складає 45 000 000, 00 руб. коп. РФ.

Згідно п. 3.4 контракту, умови оплати: попередня оплата, або оплата по факту поставки товару.

Згідно п. 3.5 при попередній оплаті партії товару, оплата здійснюється Покупцем протягом 10 календарних днів від дня направлення Продавцем рахунку-фактури.

Згідно п. 3.9 при оплаті товару авансом –шляхом стовідсоткового авансового переказу за кожну готову до відправки партії товару на банківський рахунок Продавця, Продавець здійснює відвантаження оплаченої партії товару не пізніше 10 днів з моменту надходження грошових коштів на його рахунок. Датою відвантаження є дата митного оформлення українською стороною.

Згідно п. 5.9 за прострочення поставки, або недопоставки товару, Продавець сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,2 % вартості кожної партії, поставка якої прострочена за кожен день прострочення, але не більше 10%.

Згідно п. 7.2 контракту якщо сторони не можуть дійти згоди, то розбіжності, претензії, позови повинні бути врегульовані у Міжнародному арбітражному суді за місцем знаходження позивача. Правом, яке регулює розгляд спорів по контракту є матеріальне та процесуальне право потерпілої сторони, і міждержавні угоди України з Росією.

15.11.2006 між позивачем та відповідачем було укладено додаток №1 до контракту №15/11-01 від 15.11.2006.

01.08.2007 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до контракту №15/11-01 від 15.11.2006.

24.12.2007 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до контракту №15/11-01 від 15.11.2006.

Позивач повністю виконав умови контракту, згідно рахунку-фактури №82 від 13.05.2008 направленого ТОВ "Альфа-Етекс" здійснив попередню оплату за товар платіжними дорученнями №798 від 13.05.2008, №799 від 14.05.2008, №811 від 15.05.2008 на загальну суму 2 526 720 руб. 00 коп.

Відповідач отримав перераховані кошти, але товар згідно умов контракту не поставив в строки обумовлені даним контрактом.

10.06.2008 відповідачу направлена претензія №49 з вимогою поставити товар, а у разі неможливості поставки товару –повернути перераховані кошти. Вимога залишена без задоволення.

Згідно розрахунку позивача основний борг становить –2 526 720 руб. 00 коп.

03.10.2008 позивач звернувся з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації про стягнення з відповідача вартості непоставленого товару в сумі 2 526 720 руб. 00 коп., неустойки в розмірі 10% від суми основного боргу –252 672 руб. 00 коп. і процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі –101 173 руб. 00 коп.

04.12.2008 ТОВ «Альфа-Етекс»направив лист до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації, в якому вказав, що сторони контракту не відносили спори, які можуть виникнути між ними до компетенції Міжнародних комерційних арбітражних судів при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації, України, або іншої держави.

ТОВ «Альфа-Етекс»вважає що у Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації відсутня компетенція для розгляду спору між сторонами контракту від 15.11.2006 №15/11-01 у зв’язку з недійсністю (відсутністю арбітражного застереження).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, Постановою від 15.05.2009 Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації встановив відсутність своєї компетенції щодо розгляду спору зі справи за позовом ТОВ «ОптПродТорг»до ТОВ «Альфа-Етекс»про стягнення заборгованості по контракту від 15.11.2006 №15/11-01, оскільки назва арбітражу, яка міститься в застереженні контракту, не відповідає точній назві Міжнародного комерційного арбітражного суду, так як в найменуванні «Міжнародний арбітражний суд»відсутнє слово «комерційний»та в арбітражному застереженні відсутня прив’язка Міжнародного арбітражного суду до «Торгово-промислової палати Російської Федерації».

12.08.2010 позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до господарського суду Черкаської області.

28.09.2010 ухвалою господарського суду Черкаської області провадження у справі №18/1646 припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки спір не підвідомчий господарським судам України.

Припиняючи провадження у справі суд виходив з наступного.

У п.5 роз’яснення ВГСУ від 31.05.2002 №04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій»зазначено, що господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачати у ньому або шляхом укладання окремої угоди (арбітражна угода, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору –ad hoc). Ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд України чи закордоном.

ТОВ «ОптПродТорг»звернулось з позовом до Міжнародного арбітражного суду за адресою м. Санкт-Петербург, вул. Захар’євська, буд. 15 про стягнення заборгованості згідно контракту від 15.11.2006 №15/11-01.

Міжнародний арбітражний суд ухвалою від 21.10.2010 відмовив в прийнятті до провадження суду спору між ТОВ «ОптПродТорг»до ТОВ «Альфа-Етекс»про стягнення заборгованості за контрактом, у зв’язку з неможливістю визначення підсудності даного спору.

ТОВ «ОптПродТорг»звернулось до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою на ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.09.2010 по справі №18/1646.

У Постанові від 14.12.2010 Київського апеляційного господарського суду роз’яснено позивачу його право на звернення до господарського суду Черкаської області на загальних підставах з врахуванням обставин відмови в прийнятті спору Міжнародним арбітражним судом (м. Санкт-Петербург, вул. Захар’євська, буд. 15), якщо позивач вважає, що третейське застереження (п.7.2 контракту) є недійсним, втратило чинність або не може бути виконане, як це передбачено п.3 ст. 2 Конвенції «Про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, Нью-Йорк, 1958».

Відповідно до ст. 124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб’єктів господарювання визначається цим кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Постановою ВРУ 19.12.1992 ратифікована угода «Про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності».

Ст.1 даної угоди регулює питання вирішення справ, що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб’єктами, з їх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень за ними.

Згідно ст.3 угоди, господарюючі суб’єкти кожної з держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, користуються на території іншої держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав правовим і судовим захистом своїх майнових прав і законних інтересів, рівним із господарюючими суб’єктами цієї держави.

Згідно ст. 4 угоди компетентний суд держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначене в ст.1 цієї угоди спори, якщо на території цієї держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав: - відповідач мав постійне місце проживання, або місце знаходження на день висування позову.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 693 ЦК України якщо Продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, Покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, позивач на підставі контракту №15/11-01 від 15.11.2006 вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.

В частині стягнення 1 168 460 руб. 90 коп. збитки позивач відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, п. 4 ст. 80 ГПК України. Господарський суд роз’яснив наслідки відповідних процесуальних дій.

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 2 526 720 руб. 00 коп. основного боргу.

В задоволенні решти позовних вимог у стягненні 252 672 руб. 00 коп. неустойка 10%, 688 271 руб. 61 коп. інфляційні нарахування, 196 045 руб. 78 коп. 3% річних слід відмовити.

В стягненні збитків в сумі 1 168 460 руб. 90 коп. провадження слід припинити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Стягнення річних неправомірно, оскільки повернення грошових коштів сплачених у розрахунок попередньої оплати не може бути визнано грошовим зобов’язанням у розумінні ст. 625 ЦК України.

24.02.2011 відповідач подав заяву, якою просить застосувати судом строк позовної давності щодо стягнення неустойки.

У відповідності до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг строку позовної давності для позивача про стягнення штрафу розпочався з часу, коли позивач згідно виставленого рахунку-фактури №82 від 13.05.2008 перерахував відповідачу кошти платіжними дорученнями №798 від 13.05.2008, №799 від 14.05.2008, №811 від 15.05.2008 (п.3.9 контракту).

Позивач звернувся до господарського суду Черкаської області 20.01.2011 після закінчення строку позовної давності на стягнення неустойки.

Згідно ст. 258 ЦК України позовна даність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штраф, пеня).

Відповідно до ст.267 ЦК України позовна даність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

02.04.2010 позивачем було направлено відповідачу повідомлення за №15/10 про розірвання контракту №15/11-01 від 15.11.2006 оскільки відповідач суттєво порушив свої договірні зобов’язання по контракту.

19.04.2010 ТОВ «Альфа-Етекс»листом запропонувало ТОВ «ОптПродТорг»розірвати контракт в судовому порядку.

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин якими сторони керувались при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися на стільки, що, якби сторони могли це передбачити вони не укладали б договір або укладали б його на інших умовах.

Істотним є таке порушення стороною контракту, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні контракту.

За наявності істотної зміни обставин, що істотно порушило баланс інтересів сторін, сторони спочатку мають здійснити спроби щодо розірвання контракту за власною згодою.

Якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання контракту у зв’язку з істотною зміною обставин, контракт може бути розірваний лише за рішенням суду на вимогу зацікавленої сторони.

На підставі викладеного суд вважає доцільним розірвання контракту №15/11-01 від 15.11.2006 укладеним між ТОВ «Альфа-Етекс»і ТОВ «ОптПродТорг».

Заперечення відповідача, наведені у відзиві на позов судом не приймаються .

Позивач звертався з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації Постановою від 15.05.2008, встановлено відсутність своєї компетенції щодо розгляду спору зі справи за позовом ТОВ «ОптПродТорг»до ТОВ «Альфа-Етекс»про стягнення заборгованості.

Було звернення до Міжнародного арбітражного суду Російської Федерації м. Санкт-Петербурга, який своєю ухвалою від 21.10.2010 відмовив в прийнятті до провадження суду спору між ТОВ «ОптПродТорг»до ТОВ «Альфа-Етекс»про стягнення заборгованості.

Відповідач був не позбавлений права до подання позову ТОВ «ОптПродТорг»до господарського суду Черкаської області надати регламент Міжнародного арбітражного суду за місцем знаходження позивача для вирішення спору.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним частково, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Підстав для накладання арешту на грошові суми та майно відповідача немає. Заявником не наведено підстав для забезпечення позову та необґрунтовано необхідність вжиття таких заходів, та не зазначено чому невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, п. 4 ст.80, ст.82 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Етекс" м. Черкаси, бул. Шевченка, 208, кв.5, код 25208241 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОптПродТорг" м. Москва, вул. Борова, 7, код 7722550430/772201001 –2 526 720 руб. 00 коп. боргу, 25 267 руб. 20 коп. витрат по сплаті держмита, 352 руб. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні позовних вимог: 252 672 руб. 00 коп. неустойка, 688 271 руб. 61 коп. інфляційні, 196 045 руб. 78 коп. 3% річних відмовити.

В стягненні збитків в сумі 1 168 460 руб. 90 коп. провадження припинити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя І.А.Анісімов

Рішення підписано 24.02.2011