Рішення № 14427363, 22.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р. Справа № 5023/872/11

вх. № 872/11

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився.

відповідача - не з*явився.

розглянувши справу за позовом Державний комітет України з державного матеріального резерву, м. Київ

до ДП "Хлібна база № 85 м. Барвінкове

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога Державного комітету України з державного матеріального резерву про зобов*язання ДП "Хлібна база № 85 м. Барвінкове повернути позивачу матеріальні цінності та стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 9697,22 грн.

Представник позивача в призначене судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, але надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою представника.

Згідно ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність клопотання сторін про продовження терміну розгляду справи, а також те, що суд попереджав сторін про можливість розгляду справи в порядку ст.75 ГПК України у разі неявки представників у судове засідання, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до роз’яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Державний комітет України з державного матеріального резерву (далі -Держкомрезерв або Позивач), який діє відповідно до Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2006 № 810, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління державним матеріальним резервом.

Відповідно до зазначеного Положення та Закону України „Про державний матеріальний резерв" (далі - Закон), основним завданням Держкомрезерву є управління державним резервом.

Держкомрезерв для виконання цього завдання наділений повноваженнями щодо організації відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву, а також повноваженнями щодо контролю за виконанням підприємствами -відповідальними зберігачами незалежно від форми власності зобов'язань щодо зберігання, освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного резерву, за дотриманням порядку їх відпуску, своєчасним поверненням позичених матеріальних цінностей, а також за відповідністю зазначених цінностей затвердженій номенклатурі, встановленим стандартам і технічним умовам.

Держкомрезервом, з метою виконання покладених на нього завдань, було укладено договір про відповідальне зберігання від 3 березня 2000 року № 1 (далі - договір) з Державним підприємством «Хлібна база № 85».

Відповідно до статті 2 Закону, відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву є зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Згідно з умовами Договору Державне підприємство «Хлібна база № 85» (далі - Відповідач) зобов'язане забезпечувати належне зберігання матеріальних цінностей; самостійно проводити освіження та заміну матеріальних цінностей; відшкодовувати втрату, нестачу цінностей та їх пошкодження з використанням продукції такої ж якості негайно після виявлення нестач і втрат.

Також, відповідно до умов договору та пункту 10 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1129, матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання. Відповідачем було надано Держкомрезерву підписаний акт-приймальне зобов'язання по формі Р-16 (копії яких містяться в матеріалах справи). Таким чином, Відповідач вчинив дії, спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву.

Таким чином, особи, які підписують форму Р-16, приймають на себе відповідні зобов'язання щодо розміщення та зберігання запасів держрезерву, за що вони несуть передбачену Законом відповідальність.

Частиною 1 статті 937 ЦК України встановлено, що письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до статті 944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Статтею 12 Закону встановлено, що державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України або за рішенням Держкомрезерву.

Статтею 18 Закону передбачено, що контроль за створенням, відпуском та використанням державного резерву здійснює Верховна Рада України. Постановою Верховної Ради України від 20.02.1996 № 57/96 „Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)" (далі - Постанова) доручено уповноваженим представникам Держкомрезерву або його територіальних органів здійснювати перевірку стану зберігання матеріальних ресурсів державного резерву в юридичних осіб, на зберіганні яких вони знаходяться. За результатами перевірок складається акт. За виявленими фактами самовільного відчуження (використання, реалізації) матеріальних ресурсів до відповідальних зберігачів застосовуються фінансові санкції в судовому порядку.

Відповідно до вимог чинного законодавства та з метою виконання покладених на Держкомрезерв завдань, представниками КРУ Держкомрезерву було проведено перевірку наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей державного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні відповідача.

За результатами перевірки складено акт від 30 квітня 2010 року, відповідно до якого встановлено факт незабезпечення збереження зерна державного резерву, а саме: жито групи"А" у кількості 9,468 т.

Станом на 31.01.2011 року матеріальні цінності державного резерву повернуті не були.

Відповідно до підпункту 21 пункту 5 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 №1129 (далі - Порядок), ціни на матеріальні цінності, що закладаються та відпускаються з державного резерву, визначаються Держкомрезервом виходячи з оптових цін, що діють на час закладення або відпуску, кон'юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції. Листом Міністерства економіки України від 28.01.2000 № 53-19/108 Держкомрезерву дозволено при визначенні цін використовувати інформацію позабіржового ринку.

Таким чином, вартість самовільного використання матеріальних цінностей встановлена виходячи з цін, що діяли на момент проведення перевірки, тобто станом на 30.04.2010 року, що підтверджується ціновою довідкою, яка долучена до матеріалів справи.

Факт незабезпечення збереження, в тому числі самовільного відчуження, матеріальних цінностей державного резерву є порушенням операцій з матеріальними цінностями державного резерву, що в свою чергу свідчать про неналежне виконання своїх зобов'язань передбачених Цивільним кодексом України (ст.ст. 936, 942, 949), Законом, Порядком та іншими нормативними актами, які регулюють порядок здійснення операцій по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву.

За неналежне виконання зобов'язань ст. 230 ГК України передбачає відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій.

Оскільки відповідно до ст. 231 ГК України сплата неустойки регулюється законом, то згідно з п. 10 ст. 14 Закону за незабезпечення збереження, в тому числі самовільного відчуження матеріальних цінностей державного резерву з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться, стягується штраф у розмірі 100% вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня з суми відсутнього їх обсягу за кожний день до повного їх повернення.

Враховуючи, що загальна вартість матеріальних цінностей, щодо яких встановлено факти незабезпечення збереження, становить 8 805, 25 грн., то 100% штраф становить 8 805, 25 грн.

Відповідно до п. 16 ст. 14 Закону пеня обчислюється з вартості матеріальних цінностей, щодо яких встановлено факт незабезпечення збереження, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, в зв*язку з чим пеня за період з 30.04.2010 по 31.01.2011, відповідно до акту перевірки від 30.04.2010, становить 891,97 грн.

Згідно із п. 2 ст. 949 ЦК України зберігач повинен повернути поклажодавцю річ в такому ж стані, в якому вона була прийнята на зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України сплата неустойки не звільняє Відповідача від виконання свого обов'язку в натурі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов*язати відповідача повернути до Державного резерву України такі матеріальні цінності: жито групи"А" у кількості 9,468 тонн.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими наданими до матеріалів справи документами, а тому підлягаючи задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 187,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 625, ст. 552, ст. 936, 942, 944, 949 Цивільного кодексу України, ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України ,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов*язати Державне підприємство "Хлібна база №85" (64703, Харківська обл., Барвінківський р-н, м.Барвінкове, вул.Київська, 2, іден. код 22675081) повернути до Державного резерву України такі матеріальні цінності: жито групи"А" у кількості 9,468 тонн.

Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база № 85» (64703, Харківська обл., Барвінківський р-н, м.Барвінкове, вул.Київська, 2, іден. код 22675081) до Державного бюджету України штрафні санкції на суму 9 697,22 грн., в тому числі 8805,25 грн. -100% штрафу та 891,97 грн. - пені. (Одержувач коштів: ГУ ДКУ ЄДРПОУ 26077968; рахунок 31117106700011; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві; МФО 820019; КЕКД-21081100).

Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база № 85» (64703, Харківська обл., Барвінківський р-н, м.Барвінкове, вул.Київська, 2, іден. код 22675081) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) 187,00 грн. державного мита.

Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база № 85» (64703, Харківська обл., Барвінківський р-н, м.Барвінкове, вул.Київська, 2, іден. код 22675081) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Прохоров С.А.

рішення підписано судом 28.03.2011 року