Рішення № 14427222, 10.03.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2011 р. Справа № 5019/135/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" в особі Рівненської філії

до відповідача Кредитної спілки "Рівненщина"

про стягнення 15 369 грн. 97 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Музика Л.М. за дов. від 10.03.11 р.

відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22 ГПК України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Крона" в особі Рівненської філії звернувся до господарського суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з Кредитної спілки "Рівненщина" 10 039 грн. 34 коп. пені, 1 599 грн. 19 коп. 3% річних та 3 731 грн. 44 коп. інфляційних, всього 15 369 грн. 97 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 10 березня 2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення ( а.с.50 ).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

03 березня 2009 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Крона" та Кредитною спілкою "Рівненщина" укладено Договір строкового депозитного вкладу № 479, згідно якого вкладник розмістив на депозит грошові кошти у сумі 80 000 грн. 00 коп. за ставкою 16 % річних строком до 26 червня 2009 року.

Строк дії договору продовжувався до 28 грудня 2009 року на підставі додаткової угоди до договору № 1 від 16 червня 2009 року та до 29 березня 2010 року на підставі додаткової угоди до договору № 2 від 28 грудня 2009 року.

Строк дії договору, з урахуванням додаткових угод, закінчився 29.03.2010 року. Однак, відповідач здійснив частковий розрахунок за договором № 479 від 03.03.2009 р. у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 80 000 грн. 00 коп. та заборгованість по сплаті відсотків в сумі 8 843 грн. 70 коп., всього 88 843 грн. .70 коп.

Рішенням господарського суду Рівненської області вказану заборгованість, 3 565 грн. 21 коп. пені та 522 грн. 80 коп. 3 % річних за період з 30 березня 2010 року по 09 червня 2010 року стягнуто на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" в особі Рівненської філії.

Згідно ст. 173 ГК України: господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України: учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України –застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що у випадку несвоєчасного перерахування з вини спілки суми вкладу чи сум процентів на поточний рахунок вкладника, спілка сплачує пеню з розрахунку 0,1 % від несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи викладене, позивачем нараховано пеню за період з 10 червня 2010 року по 30 вересня 2010 року в сумі 10 039 грн. 34 коп.

Згідно частини 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений в законі може бути збільшений у договорі.

Суд зазначає що відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" № 01-8/211 від 07.04.2008р. передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, а тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України.

Положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Таким чином, враховуючи положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” суд стягує пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по договору № 479 від 03.03.09 р. в сумі 4 622 грн. 31 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов'язання має місце, то вимога позивача про стягнення 3% річних в сумі 1 599 грн. 19 коп. та 3 731 грн. 44 коп. втрат від інфляції, нарахованих за період з 18 листопада 2009 року по 16 грудня 2010 року, є підставною і підлягає задоволенню за обґрунтованим розрахунком позивача /а.с.36, 39/.

Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Кредитної спілки "Рівненщина" (33014, м.Рівне, вул.Княгині Ольги,9, код 33803715) на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" (01133, м.Київ, вул.Щорса, 36 Б, код 30726778) 4 622 грн. 31 коп. пені, 1 599 грн. 19 коп. 3% річних та 3 731 грн. 44 коп. інфляційних, 99 грн. 53 коп. витрат по держмиту та 152 грн. 82 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у стягненні 5 417 грн. 03 коп. пені.

Повний текст рішення оформлено та підписано 13 березня 2011 року.

Суддя В.Р.Войтюк